Рішення

від 08.10.2009 по справі 53/182-09 (н.р. 27/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/182-09 (н.р. 27/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2009 р.                                                            Справа № 53/182-09 (н.р. 27/3

вх. № 5439

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

прокурора - Гавриленко О.В. за посв.

позивача - Маринушкіна Л.В. за дов.

 відповідача - Ленець Д.В. за дов.№18 від 05.02.2009 року (після перерви не з"явився)

розглянувши справу за позовом  Прокурор м. Харкова  в особі Харківська міська рада, м. Харків  

до  ТОВ "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків  

про стягнення 253638,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2008 року було відмовлено в задоволенні позовних вимог прокурора та позивача в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року апеляційну скаргу було задоволено частково та скасовано рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2008 року в частині стягнення 112480,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.06.2009 року касаційне подання прокурора задоволено частково та скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року в частині відмови  в задоволенні позову в сумі 253 638,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.07.2009 року справу було призначено до розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник позивача 08.10.2009 року подав письмові обґрунтування позовних вимог, позов прокурора підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання після перерви 08.10.2009 року не з'явився, письмовий відзив на позов та витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. В судовому засіданні 05.10.2009 року проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва прокуратурою у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Згідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № З-рп/99 по справі про офіційне тлумачення положень ст. 2 ГПК України (п.2 резолютивної частини), під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом представлені повноваження виконавчої влади. ГПК не обмежує прокурора в здійсненні своєї діяльності принципом територіальності.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Земельна ділянка є державною власністю та відповідно до ст. 12 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею в межах м. Харкова здійснює Харківська міська рада.

Необхідність захисту інтересів держави та органа місцевого самоврядування покладає на прокуратуру обов'язок представництва держави та органа місцевого самоврядування в суді відповідно до ч. 2 ст. 121 Конституції України.

Прокуратурою міста Харкова було проведено перевірку ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс» з питань додержання вимог земельного законодавства України. Під час перевірки встановлено, що обстеженням на місцевості відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради 22.10.2007р. року, акт № 2548/07, встановлено що ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс» використовує земельну ділянку загальною площею, 2,1652 га, що розташована за адресою: вул. Балакірєва з порушенням ст. 125 Земельного кодексу України. Документи на право користування земельною ділянкою відсутні. Зазначена земельна ділянка використовується для обслуговування під'їзної дороги орієнтовно - 0, 4700 га, на ділянці площею орієнтовно - 0,1952 ведуться земляні роботи, земельна ділянка орієнтовно -1,500 га огороджена, зайнята лісовими насадженнями, на час перевірки не використовувалась.

Харківським міським управлінням земельних ресурсів за порушення вимог ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України заступника директора ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс» було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 53-1 КУпАП (постанова №277 від 21.08.2007 року).

Самовільне зайняття ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс» зазначеної земельної ділянки обмежує законного власника, а саме Харківську міську раду, в праві розпоряджатися нею та використовувати її за своїм призначенням у відповідності зі ст. 90 Земельного Кодексу України, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Згідно зі ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа (державного акту), що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Аналіз вказаної норми, дає підстави дійти висновку, що вказані документи є правовою підставою для користування земельною ділянкою, крім того їх перелік є виключний і не передбачають користування земельною ділянкою на підставі інших документів.

В свою чергу, зазначені документи у відповідача відсутні.

Згідно з ч. 1,2 ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, з моменту здійснення будівництва відповідач безпідставно, в порушення земельного законодавства, приступив до користування земельною ділянкою по вул. Балакірєва та фактично взяв на себе обов'язки орендаря.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Вищезазначені обставини, в свою чергу не звільняють відповідача від обов'язку належним чином оформити право користування земельною ділянкою у відповідності до діючого земельного законодавства. Крім того, згідно зі ст. 2 Закону України „Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (ст. 21 Закону України „Про оренду землі").

Поняття самовільного зайняття земельної ділянки визначене в останньому абзаці ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням                         та охороною земель" в редакції, що діяла на момент звернення прокурора з позовом, згідно якої самовільне  зайняття  земельної  ділянки  - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Виходячи зі змісту останнього абзацу ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а саме цей Закон є спеціальним законом, який повинен застосовуватись при розгляді даної справи, обов'язковою умовою самовільного зайняття земельної ділянки є фактичне використання даної земельної ділянки чи намір її використовувати відповідною особою за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання в користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.

Як вбачається з прикладених прокурором до позовної заяви документів, а саме акту обстеження Відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин Харківської міської ради земельної ділянки № 2548/07 від 22.10.2007 р. (т. 1 а. с. 9), листа Управління з контролю за використанням та охороною земель у Харківській області № 01-02-20/1573 від 12.06.2007 р. (т. 1 а. с. 10), акту перевірки від 12.06.2007 р. (т. 1 а. с. 11), припису від 02.06.2007 р. (т. 1 а. с. 13) земельна ділянка площею 1,500 га  огороджена і не використовується.

Що ж до наміру використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) до одержання документа, що посвідчує право на неї та його державної реєстрації, то суд вважає, що сам факт встановлення паркану з метою  огородження земельної ділянки, що не належить відповідачу, свідчить про її самовільне використання.

Крім того, відповідно до ст.35 ГПК України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи (т.1, а.с.40) 04.02.2008 року господарським судом Харківської області у справі №46/458-07 винесено ухвалу про припинення провадження у справі про  звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, в тому числі площею 1,500 га по вул. Балакірєва в м. Харкові у зв'язку з відсутністю предмету спору. Ухвалою суду встановлено, що "...самовільно зайнята земельна ділянка площею орієнтовно 1,500 га звільнена, металева огорожа встановлена в межах акту встановлення меж". Тобто факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею орієнтовно 1,500 га  по вул. Балакірєва в м. Харкові встановлено судом під час розгляду справи №46/458-07.

Відповідно листа управлінням з контролю та охороною земель у Харківській області № 01-02-20/2914 від 25.09.2007р., управлінням виконаний розрахунок розміру шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ТОВ «Моноліт «Будівельний альянс», згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. «Про затвердження Методики визнання розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого ґрунту) без спеціального дозволу».

Таким чином розмір шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки загальною площею 1,500 га, що розташована за адресою: вул. Балакірєва в м. Харкові, складає 253 638 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.44-49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам. Тобто, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача державне мито у розмірі 2 536,38 грн. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. стягнуто з відповідача відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 року у справі №27/329-07.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,12,22,33,35,43,44-49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" (61057, м. Харків, провул. Малопанасівський, б. 4/7, р/р 260080013 в банку ХФ ВАТ "МКБ", МФО 350749, код ЄДРПОУ 32436574) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, м-н. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 253 638,00 грн. шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" (61057, м. Харків, провул. Малопанасівський, б. 4/7, р/р 260080013 в банку ХФ ВАТ "МКБ", МФО 350749, код ЄДРПОУ 32436574) до державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 2 536,38 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано судом 09.10.2009 року.

Суддя