Рішення

від 28.09.2009 по справі 9/85

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/85

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.09.09 р.                                                                                     Справа № 9/85                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт”, м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка”, м. Донецьк

про стягнення 1 670 264 грн. 25 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Пропастін В.М. – представник (за довіреністю №01/юр від 31.07.2009р.);

від відповідача: не з'явився..

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт”, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 1 670 264 грн. 25 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 332 313грн.92коп., неустойки в розмірі 159 877грн.66коп., 3% річних в розмірі 27 612грн.63коп. та інфляційних витрат в розмірі 150 460грн.04коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про відступлення права вимоги №05/09-1 від 05.09.2008р. з додатками №1-4 до нього, повідомлення про поступку права вимоги від 05.09.2008р., договір про відступлення права вимоги №17/9-1 від 17.09.2008р. з додатком №1 до нього, повідомлення про поступку права вимоги від 17.09.2008р., претензії №5, №6 від 25.03.2009р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву б/н від 01.09.2009р., відповідно з яким в задоволенні позовних вимог просить відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №666067 Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка”, м. Донецьк в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

24.09.2009р. позивачем надана заява по зменшення розміру позовних вимог №2/юр від 24.09.2009р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 526 703 грн. 99 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 332 313грн.92коп., неустойки в розмірі 159 877грн.66коп., 3% річних в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційних витрат в розмірі 17 320грн.08коп.

Суд розглядає зменшені позовні вимоги.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

05.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт”, м. Луганськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка”, м. Донецьк укладено договір про відступлення права вимоги №05/09-1 від 05.09.2008р., відповідно з яким первісний кредитор (позивач) передає, а новий кредитор (відповідач) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №04р/16-375гп від 20.01.2006р. (заборгованість – 209 777грн.56коп.), за договором №17-730гп від 17.04.2007р. (заборгованість – 528 342грн.95коп.), за договором №17-2881гп від 17.10.2007р. (заборгованість – 259 975грн.80коп.), за договором №17-3310гп від 26.11.2007р. (заборгованість – 111 120грн.00коп.), далі „основний договір”, укладений між первісним кредитором та ДП „Ровенькиантрацит”, в особі начальника ВП „УМТС” Надольного Р.В., далі „боржник” (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.

Пунктом 2.1, 2.2 сторони встановили, що первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в термін до 11.09.2008р. згідно з додатками №1, №2, №3, №4. Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цим договором в термін до 11.09.2008р. шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

В свою чергу, згідно п.3.1 договору, новий кредитор зобов`язаний в 30-тиденний термін перерахувати заборгованість у сумі 1 109 216грн.31коп.

За твердженням позивача, останній свої зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується відповідними відмітками про передачу-прийняття документів у додатках №1, №2, №3, №4 до договору №05/09-1 від 05.09.2008р. та надіслав повідомлення на адресу ДП „Ровенькиантрацит” про поступку права вимоги від 05.09.2008р.

Крім вказаного, 17.09.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір про відступлення права вимоги №17/9-1 від 17.09.2008р., відповідно з яким первісний кредитор (позивач) передає, а новий кредитор (відповідач) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №176т/15-1427гп від 26.05.2005р., далі „основний договір”, укладений між первісним кредитором та ДП „Ровенькиантрацит”, в особі начальника ВП „УМТС” Надольного Р.В., далі „боржник” (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за основним договором.

Пунктом 2.1, 2.2 сторони встановили, що первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в термін до 22.09.2008р. згідно з додатком №1. Первісний кредитор зобов'язаний сповістити боржника про поступку права вимоги за цим договором в термін до 22.09.2008р. шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення боржнику копії цього договору.

В свою чергу, згідно п.3.1 договору, новий кредитор зобов`язаний в 30-тиденний термін перерахувати заборгованість у сумі 223 097грн.64коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт” свої зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується відповідними відмітками про передачу-прийняття документів у додатку №1 до договору №17/9-1 від 17.09.2008р. та надіслав повідомлення на адресу ДП „Ровенькиантрацит” про поступку права вимоги від 17.09.2008р.

Як було зазначено позивачем у позовній заяві, зобов`язання відповідача щодо сплати обумовлених договорами сум виникло 11.10.2008р. та 22.10.2008р. відповідно.

Наразі, суд вважає встановлені позивачем у позовній заяві дати помилковими та стосовно моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо сплати обумовлених договорами сум зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2009р. позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №5, №6 від 25.03.2009р. з вимогами про погашення виниклої заборгованості (докази направлення вказаних претензій наявні в матеріалах справи).

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки п.3.1 договорів не визначено з якого моменту починається сплив 30-ти денного терміну для перерахування заборгованості, тому в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо сплати обумовлених договорами сум застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо перерахування обумовлених договорами сум виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем  грошової вимоги – претензій №5, №6 від 25.03.2009р. Так, враховуючи те, що вказані претензії отримані відповідачем 30.03.2009р. (про що свідчить відповідний напис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення), кінцевим терміном сплати є 07.04.2009р.

Одночасно, у заяві про зменшення позовних вимог позивач змінив свою позицію щодо визначення моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо сплати обумовлених договорами сум та зазначив, що строк для оплати заборгованості наступив 24.04.2009р.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за договорами №05/09-1 від 05.09.2008р., №17/9-1 від 17.09.2008р. не виконав до теперішнього часу, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 1 332 313грн.92коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договорами виконав належним чином, здійснивши передачу відповідних документів, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати обумовлених договорами сум не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 1 332 313грн.92коп.

Заперечення відповідача щодо неотримання від позивача документів, передбачених п.2.1 договорів судом не приймаються, оскільки відповідно до відміток на додатках до договорів, ТОВ „Укртехпоставка” прийняло документи згідно переліку. Твердження відповідача стосовно того, що ці документи не є належними в розумінні п.2.1 договорів також є безпідставними, оскільки умовами договорів не визначено чіткий перелік необхідних для передачі документів та інформації, а отже в разі незгоди із запропонованим переліком документів ТОВ „Укртехпоставка” повинно було надати відповідні заперечення або запросити інші необхідні документи та не підписувати додатки до договорів. Крім того, в контексті п.3.1 договорів, зобов`язання відповідача щодо оплати не залежить від зобов`язання позивача щодо надання документів.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за договорами №05/09-1 від 05.09.2008р., №17/9-1 від 17.09.2008р., суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 1 332 313грн.92коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт”, м. Луганськ в частині стягнення заборгованості в розмірі 1 332 313грн.92коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку (штраф) за прострочення сплати заборгованості.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Аналогічно, п.1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 3.2 договорів передбачено, що при невиконанні п.3.1 договору новий кредитор сплачує штраф за ставкою НБУ.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.3.2 договорів, за розрахунком позивача, розмір штрафу становить 159 877грн.66коп. (133 105грн.95коп. - за договором №05/09-1 від 05.09.2008р. та 26 771грн.71коп. – за договором №17/9-1 від 17.09.2008р.).

Розглянувши представлений розрахунок суми штрафу, враховуючи прострочення оплати заборгованості, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмірі 159 877грн.66коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційні витрати в розмірі 17 320грн.08коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача 3% річних становлять суму в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційні витрати становлять суму в розмірі 17 320грн.08коп. (за період прострочення з 25.04.2009р. по 28.09.2009р.).

Перевіривши арифметичній розрахунок позивача судом встановлено, що вказані ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційних витрат в розмірі 17 320грн.08коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                           ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт”, м. Луганськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 1 526 703 грн. 99 коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 1 332 313грн.92коп., неустойки в розмірі 159 877грн.66коп., 3% річних в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційних витрат в розмірі 17 320грн.08коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехпоставка” (за адресою: вул. Складська, 5, м. Донецьк, 83059, р/р 26006959676892 в філії ЗАТ ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, код ЄДРПОУ 31206273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Горловський завод „Вуглеремонт” (за адресою: квартал Левченко, буд.1, кв.30, м. Луганськ, 91051, р/р 26002013890450 в АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 304632, код ЄДРПОУ 33473006) заборгованість в розмірі 1 332 313грн.92коп., неустойку в розмірі 159 877грн.66коп., 3% річних в розмірі 17 192грн.33коп. та інфляційні витрати в розмірі 17 320грн.08коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 15 267грн.04коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 107грн.85коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 28.09.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя