Постанова

від 01.10.2009 по справі 12/27-09-630

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/27-09-630

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2009 р.                                                                                    № 12/27-09-630  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого      Бакуліної С.В.,

суддів:Глос О.І., Олійника В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиОдеської міської ради;Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Одеської регіональної філії;Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р.

у справі№12/27-09-630

господарського суду Одеської області

за позовомТОВ "Наталка-сіті"

до Одеської міської ради;Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"

3-тя особаУправління земельних ресурсів Одеської міської ради

про спонукання до укладення угоди

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Симанов Д.М.

від відповідача-1:Кіхтенко О.С.

від відповідача-2:не з'явився

від третьої особи:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. у справі №12/27-09-630 (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено: вирішено вважати додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. і зареєстровано у реєстрі за №1701, укладеною на умовах поданого ТОВ "Наталка-Сіті" про екту цієї угоди, а саме в редакції позивача; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію тимчасового користування землею на умовах оренди ТОВ "Наталка-Сіті" на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського з нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрованого у реєстрі за №1701 з відповідними змінами.

Не погоджуючись із даним рішенням, Одеським міським управлінням земельних ресурсів та Одеською міською радою було подано апеляційні скарги до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 (судді: Бойко Л.І., Величко Т.А., Жукова А.М.) рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. у справі №12/27-09-630 змінено, викладено п. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Зобов'язати Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію тимчасового користування землею на умовах оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Наталка-Сіті" (65113, м.Одеса, площа Дерев'янко, буд. І. код ЄДРПОУ 31068954) на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського з нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1701, з відповідними змінами.".

В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. у справі №12/27-09-630 та винести нову постанову, якою в позові ТОВ "Наталка-Сіті" відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1, 4, 21, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3, 12, 83, п. 2 ст. 126, 116 Земельного кодексу України, п. 1 ст. 10, п. 5 ст. 16, п. 34 ст. 26, ст. 60  Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 30 Закону України "Про оренду землі", п. 6 Заключних та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: по-перше, в порушення ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України господарським судом першої інстанції було винесено рішення за позовом ТОВ "Наталка-Сіті" де відповідач у справі (Одеська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру") не має статусу юридичної особи; по-друге, в порушення п. 6 Заключних та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судом за нормами Господарського процесуального  кодексу України була розглянута справа адміністративної юрисдикції; по-третє, відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, у зв'язку з чим необхідною умовою вирішення питання щодо земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування; по-четверте, до компетенції Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" відноситься видача та реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, а ніяк не проведення державної реєстрації тимчасового користування землею.

У касаційній скарзі Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 142 Конституції України п. 34 ч. 1 ст. 26, п. 3 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 187 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: по-перше, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до власних (самоврядних) повноважень міської ради; по-друге, судом не було встановлено обсяг повноважень постійної комісії по землеустрою та земельним правовідносинам Одеської міської ради та не було враховано, що позивач не звертався до Одеської міської ради з заявою про внесення змін до договору на право тимчасового користування земельною ділянкою на правах оренди; по-третє, Одеська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" не є окремою юридичною особою, у зв'язку з чим не може бути відповідачем у справі; по-четверте, позовні вимоги щодо зобов'язання Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Одеської регіональної філії провести державну реєстрацію тимчасового користування землею на умовах оренди повинні розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

У касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р., постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 13, 41, 142, 145 Конституції України, ст. 116 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 32–34 Господарського процесуального кодексу України, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: по-перше, необхідною умовою вирішення питання щодо земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а зобов'язання цього органу виконати певні дії щодо земельної ділянки за відсутності такого рішення є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту; у зв'язку з чим рішення господарських судів порушують права та обов'язки Одеської міської ради; по-друге, господарським судом не було встановлено обсяг повноважень постійної комісії по землеустрою та земельним правовідносинам Одеської міської ради; по-третє, висновки господарських судів про звернення позивача до Одеської міської ради з заявою про внесення змін до договору оренди не відповідають матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості щодо звернення позивача до Одеської міської ради; по-четверте, затверджена судом першої інстанції додаткова угода позивачем не подавалася ні на розгляд постійної комісії, ні на розгляд Одеської міської ради, яка вказану додаткову угоду не розглядала та відповідно до законодавства погодження не надавала; по-п'яте, Одеська регіональна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" є відокремленим структурним підрозділом, підпорядковується Державному підприємству і не є окремою юридичною особою, у зв'язку з чим не може бути відповідачем у справі; по-шосте, позовні вимоги щодо зобов'язання Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію тимчасового користування землею на умовах оренди повинні розглядатися за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач-2 та третя особа не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Одеської міської ради підлягає задоволенню, а касаційні скарги Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Одеської регіональної філії та Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

28.02.2001 р. між Одеською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" (орендар) на підставі рішення Одеської міської ради від 21.10.2000 р. №1941-XXIII було укладено договір на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №1701.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове, платне володіння та користування земельну ділянку, що знаходиться у м.Одесі, в Київському районі, на площі Б.Ф.Дерев'янка, МКР В-Г "Південний" загальною площею 10182 м2, за рахунок земель міста, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору земельна ділянка загальною площею 10182 м2, (код УКЦВЗ 1.11.3 — землі роздрібної торгівлі та комерційних послуг) надається для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру, який включатиме площу під роздрібну торгівлю, місця для відпочинку та розваг, з гостьовою автостоянкою у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, терміном на 49 (сорок дев'ять) років (у тому числі —у тимчасове короткострокове користування, на умовах оренди, терміном на два роки —на період будівництва), а саме: земельна ділянка площею 8885 м2 для експлуатації та обслуговування торговельного центру; земельна ділянка площею 1190 м2 для експлуатації та обслуговування гостьової автостоянки; земельна ділянка площею 107 м2 для благоустрою прилеглої території.

Відповідно до п. 2.1. договору за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцеві орендну плату.

21.10.2002 р. Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" у зв'язку із зміною найменування товариства було перереєстровано у  ТОВ "Кузей Бати Одеса", яке стало правонаступником ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса".

Відповідно до п. 1.3 Статуту ТОВ "Наталка-Сіті" (в редакції від 16.03.2005 р.) воно є повним правонаступником ТОВ "Кузей Бати Одеса".

У подальшому також було змінено та зареєстровано нову поштову адресу позивача (м.Одеса, пл.Дерев'янко, буд. 1).

Рішенням Одеської міської ради від 28.04.2005 р. №4194-IV "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 31.10.2000 р. №1941-ІІІ "Про затвердження проекту відведення та надання ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" земельних ділянок загальною площею 1,082 га, за адресою: м.Одеса. площа ім.Б.Ф.Дерев'янка, МКР В-Г "Південний", для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з гостьовою автостоянкою на 73 машино-місця" та затвердження додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса"  було  внесено зміни в рішення Одеської міської ради від 31.10.2000 р. №1941-XXIII "Про затвердження проекту відведення та надання ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" земельних ділянок загальною площею 1,0182 га, за адресою: м.Одеса, площа ім.Б.Ф.Дерев'янка, МКР В-Г "Південний", для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з гостьовою автостоянкою на 73 машино-місця" в частині зміни назви Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кузей Бати Одеса" та затверджено додаткову угоду між Одеською міською радою та ТОВ "Кузей Бати Одеса".

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2005 р. №5159-IV "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.04.2005 р. №4194-IV "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 31.10.2000 р. №1941-ІІІ "Про затвердження проекту відведення та надання ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" земельних ділянок загальною площею 1,0182 га, за адресою: м.Одеса, площа ім.Б.Ф.Дерев'янка, МКР В-Г "Південний", для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з гостьовою автостоянкою на 73 машино-місця" та затвердження додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею, на умовах оренди, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса" було внесено зміни у п. 2 рішення Одеської міської ради від 28.04.2005 р. №4194-IV в частині зміни найменування ТОВ "Кузей Бати Одеса" на ТОВ "Наталка-Сіті".

З огляду на відмову відповідача-1 внести зміни до договору оренди землі у зв'язку зі зміною найменування та поштової адреси позивача, ТОВ "Наталка-Сіті" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради та Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просило вважати додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №1701, укладеною на умовах поданого ТОВ "Наталка-Сіті" проекту угоди, викладеної в редакції позивача; зобов'язати Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію права тимчасового користування землею на умовах оренди ТОВ "Наталка-Сіті" на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1701 з відповідними змінами (т. 1, а.с. 173–175).

Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що: по-перше, відповідно до ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; по-друге, рішенням Одеської міської ради від 23.12.2005 р. №5159-IV було внесено зміни у п. 2 рішення Одеської міської ради від 28.04.2005 р. №4194-IV в частині зміни найменування ТОВ "Кузей Бати Одеса" на ТОВ "Наталка-Сіті", однак підписання додаткової угоди до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди та її нотаріального посвідчення не відбулося; по-третє, позивач звертався з питання внесення змін до договору до постійної депутатської комісії по землеустрою та земельним правовідносинам Одеської міської ради, якою було прийнято рішення рекомендувати Управлінню земельних ресурсів підготувати проект рішення на засідання виконкому та наступну сесію Одеської міської ради про внесення відповідних змін до договору оренди, однак відповідного рішення прийнято не було; по-четверте, позивач є повним правонаступником ТОВ з іноземними інвестиціями "Кузей Бати Одеса";  по-п'яте, відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір підлягає державній реєстрації, як і всі додаткові угоди до нього, у зв'язку з чим ДП "Центр державного земельного кадастру" зобов'язане провести державну реєстрацію тимчасового користування землею на умовах оренди ТОВ "Наталка-Сіті" з відповідними змінами.

Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Так, господарськими судами не встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не надано оцінки всім наявним у справі доказам.

Предметом позову є внесення змін до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., у зв'язку зі зміною найменування та поштової адреси орендаря з ТОВ "Кузей Бати Одеса" на ТОВ "Наталка-Сіті".

Внаслідок неодноразового уточнення позовних вимог позивач просив суд вважати додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №1701, укладеною на умовах поданого ТОВ "Наталка-Сіті" проекту угоди, викладеної в редакції позивача; зобов'язати Одеську регіональну філію Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію права тимчасового користування землею на умовах оренди ТОВ "Наталка-Сіті" на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. та зареєстрованого в реєстрі за №1701 з відповідними змінами.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального  кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Способи захисту цивільних прав встановлено ст. 16 Цивільного кодексу України, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту прав громадян і юридичних осіб на земельні ділянки встановлено ст. 152 Земельного кодексу України, згідно з ч. 3 якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Порядок зміни господарських договорів встановлено ст. 188 Господарського кодексу України, згідно з якою сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про змін договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Однак, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, пославшись в обґрунтування висновків про наявність підстав для задоволення позовних вимог (в яких позивач просив вважати додаткову угоду укладеною на умовах поданого ТОВ "Наталка-Сіті" проекту додаткової угоди) на ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 30 Закону України "Про оренду землі", не з'ясували чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту своїх прав (вважати додаткову угоду до договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р.,  укладеною на умовах поданого ТОВ "Наталка-Сіті" проекту угоди, викладеної в редакції позивача) як вказаним нормам законодавства, так і ст. 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, пославшись в обґрунтування висновків про наявність підстав для задоволення позову на норми ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 30 Закону України "Про оренду землі", господарські суди не надали оцінки доводам Одеської міської ради (яка є орендодавцем за договором) про відсутність доказів звернення позивача в установленому законом порядку до Одеської міської ради з заявою про внесення змін до договору оренди від 28.02.2001 р.; про те, що затверджена судом додаткова угода до договору оренди не надавалася позивачем ні на розгляд постійної комісії по землеустрою та земельним правовідносинам Одеської міської ради, ні на розгляд Одеської міської ради.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам відповідачів про те, що відповідно до ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального  кодексу України у спорі про спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору, однак позивач не звертався до суду з вимогою про спонукання укласти додаткову угоду.

Також, слід зазначити, що господарськими судами не взято до уваги, що відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.

Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду; доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, зважаючи на те, що необхідною умовою укладення (продовження, внесення змін) договору оренди земельної ділянки комунальної власності є наявність відповідного рішення ради, спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди (за наявності такої вимоги) за відсутності позитивного рішення ради з цього питання є порушенням її компетенції, передбаченої Конституцією України, Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Що стосується позовних вимог про зобов'язання Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" провести державну реєстрацію права тимчасового користування землею на умовах оренди ТОВ "Наталка-Сіті" на підставі договору на право тимчасового користування землею на умовах оренди від 28.02.2001 р. з відповідними змінами, слід зазначити наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції —переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вирішуючи спір, судові інстанції на зазначені обставини та вимоги процесуального законодавства уваги не звернули, у достатньому обсязі не визначилися з характером спірних правовідносин із огляду на положення ст. 12 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не перевірили в порядку якого судочинства підлягає розгляду у даній частині справа.

Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115 та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа —передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст. 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 задовольнити.

Касаційну скаргу Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Одеської регіональної філії на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 задовольнити част ково.

Касаційну скаргу Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. у справі №12/27-09-630 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 р. та рішення господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. у справі №12/27-09-630 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

ГоловуючийС.Бакуліна

Судді:О.Глос

В.Олійник