Рішення

від 14.10.2009 по справі 13/65-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/65-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2009 р.           Справа 13/65-09

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" (23211, Вінницька область, Вінницькій район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 35559015)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" (21100, м.Вінниця, вул.Василя Стуса,7, код ЄДРПОУ 32976737)  

про стягнення 17 500 грн. дебіторської заборгованості

Головуючий суддя          

Cекретар судового засідання  

Представники

          позивача :   Пилявець  В.Л., довіреність

          відповідача : Маркова О.В., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 20.08.2009 р. порушено провадження по справі за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" про стягнення 17 500 грн. дебіторської заборгованості та призначено до слухання, однак через неявку представника відповідача судове засідання було відкладено на 14.10.2009 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату у судове засідання з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Позивачем було передано відповідачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 20 098,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №РНВ-001046 від 27.06.2008 р. на суму 12 157,00 грн. та №рнв-001269 від 31.07.2008 р. на загальну суму 7 941,50 грн.

Товарно-матеріальні цінності були отримані представником відповідача за дорученнями ЯОЦ №139102 від 02.06.2008 р., ЯОЦ №139142 від 01.07.2008 р.

Відповідачем сума заборгованості була сплачена частково, а саме в розмірі 2 598,50 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи. Виходячи з наведеного борг відповідача перед позивачем склав 17 500,00 грн.

В зв"язку з несплатою відповідачем суми боргу, позивач направив на його адресу вимогу про оплату отриманої продукції №135 від 23.07.2009 р., на яку відповідачем була надана відповідь №145 від 01.08.2009 р. , в якому він визнає наявність заборгованості.

Статтею 530 ч.2 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом  пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання  не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки  виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товарно-матеріальних цінностей відповідачу та дії  відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриманий товар.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 500 грн. дебіторської заборгованості є обґрунтованими і підтвердженні наданими доказами та визнаються відповідачем у повному об"ємі, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

          Керуючись ст.ст.11, 509, 525-527, 610, 623 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193, ч.7 ст.530 ГК України  -    

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяміськбуд" (21100, м.Вінниця, вул.Василя Стуса,7, код ЄДРПОУ 32976737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стрижавський кар'єр" (23211, Вінницька область, Вінницькій район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1, код ЄДРПОУ 35559015)          17 500 грн. - боргу; 175,00 грн. -  витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам

Суддя                                              

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 жовтня 2009 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (23211, Вінницька область, Вінницькій район, смт. Стрижавка, вул. Київська, 1)

3 - відповідачу (21100, м.Вінниця, вул.Василя Стуса,7)