Рішення

від 09.10.2009 по справі 4785-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4785-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

09.10.2009Справа №2-21/4785-2009

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», м. Київ,

До відповідача Приватного підприємства «Крим-Престиж», м. Сімферополь,

Про стягнення заборгованості та пені за договором купівлі-продажу в розмірі 629782,81 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач Івасюк В.Д., представник, д/п № б/н від 24.09.2009 р.

Відповідач Саніна А.А., адвокат, д/п б/н від 30.09.2009 р. р.

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», м. Київ, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Крим-Престиж», м. Сімферополь, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором купівлі-продажу № R08/05 від 10.01.2008 р. в розмірі 626000,00 грн. та 3782,81 грн. пені Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, відзив на позов не надав.

У засіданні суду у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 01.10.2009 р. до 09.10.2009 р.

У засідання суду 09.10.2009 р. позивачем було надано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій вказує, що у процесі розгляду справи відповідачем перераховано на користь позивача суму заборгованості в розмірі 112984,98 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 518797,83 грн. та судові витрати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2008 р. між ТОВ «Штраус Україна» та Приватним підприємством «Крим-Престиж» був укладений договір купівлі-продажу № R08/05.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Продавець за договором) зобов'язується продати, а відповідач (Покупець за договором) прийняти та оплатити продукти харчування в порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 1.2. договору визначено, що під товаром згідно з договором сторони розуміють продукцію у відповідності з видатковими накладними, які з моменту їх підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору найменування, кількість, асортимент і вартість товару, вказується в накладних.

Оплата за товар здійснюється в національній валюті України банківським переказом згідно фактично отриманого товару. Покупцю надається відстрочка платежу за поставлені товари, термін якої вказаний у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Але, у будь-якому разі, термін оплати по кожній поставці не може перевищувати дати оплати за товар, що вказана у видатковій накладній (пункт 2.2., 2.3. договору).

Згідно до видаткової накладної № РН-0004279 від 26.06.2009 р. позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 630006,06 грн.

Відповідач лише частково оплатив поставлений йому позивачем товар у розмірі 4006,06 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0004279 від 26.06.2009 р.

Строк поставлений позивачем відповідачу товару відповідно до видаткової накладної № РН-0004279 від 26.06.2009 р. встановлено до 27.07.2009 р.

Станом на день звернення позивача до суду із позовною заявою заборгованість відповідача за одержаний товар складала 626000,00 грн.

У процесі розгляду справи відповідачем сплачено 174000 грн., що підтверджено витягами банку та платіжними дорученнями № 508 від 06.10.2009 р. та № 516 від 07.10.2009 р.

Проте, у платіжних дорученнях не зазначено, за якими саме накладними сплачується платіж, а вказується договір купівлі-продажу взагалі.

Отже, позивач має право віднести проведені платежі на оплату  будь-яких поставок, у тому числі і здійснених після подачі позовної заяви.

За актом звірки розрахунків сума боргу станом на 08.10.2009 р.  становить 515015,74 грн.

Позивач зменшив позовні вимоги до 518797,83 грн.

Приймаючи до уваги склад позовних вимог, а саме сума боргу та штрафні санкції, а також підтверджену сторонами суму боргу за поставлений позивачем відповідачу товар – 515015,74 грн., суд вважає, що зменшені позовні вимоги складають суму основного боргу – 515015,74 грн. та суму пені (518797,83 – 515015,74) = 3782,09 грн., які розглядаються судом.

Як визначено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, позивач скористався своїм правом зменшення позовних вимог подавши у засідання суду заяву від 08.10.2009 р. за № 423 про зменшення розміру позовних вимог.

При таких обставинах, сума в розмірі 110984,98 грн. (629782,81 – 518797,83) судом не розглядається.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України -  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив у повному обсязі суму за поставлений товар у встановлений договором строк, сума в розмірі 515015,74 грн. є боргом та підлягає стягненню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3782,81 грн.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що за порушення зобов'язань, передбачених договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню передбачену законодавством, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу/поставки товару.

Стаття 343 Господарського суду України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача  цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла  у  період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивачем нарахована пеня за 9 календарних днів від суми боргу за подвійною обліковою ставкою НБУ. Проте, при розрахунку суми пені позивачем припущено арифметичну помилку. Сума пені має складати (630006,06 х 24 % : 365 х 3 = 1242,75 грн.) + (626000 х 24 % : 365 х 6 = 2469,70 грн._ = 3712,45 грн., яка і підлягає стягненню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 14 жовтня 2009 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,  ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Крим-Престиж», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Об'їзна, 10; п/р 26008047009901 ВАТ «Сведбанк» в м. Сімферополь, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32673348, свідоцтво платника ПДВ 00958468, ІПН 326733401292, інші банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», м. Київ (м. Київ, вул.. авіаконструктора Антонова, 5-Б; код ЄДРПОУ 31513464, р/р 26008200139232 в АКБ «сіті банк» (Україна) в м. Києві, МФО 300584, свідоцтво платника ПДВ 100089751, ІПН 315134626582, інші реквізити не відомі) суму заборгованості в розмірі 515015,74 грн., 3712,45 грн. пені.

Стягнути з Приватного підприємства «Крим-Престиж», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Об'їзна, 10; п/р 26008047009901 ВАТ «Сведбанк» в м. Сімферополь, МФО 300164, код ЄДРПОУ 32673348, свідоцтво платника ПДВ 00958468, ІПН 326733401292, інші банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна», м. Київ (м. Київ, вул.. авіаконструктора Антонова, 5-Б; код ЄДРПОУ 31513464, р/р 26008200139232 в АКБ «сіті банк» (Україна) в м. Києві, МФО 300584, свідоцтво платника ПДВ 100089751, ІПН 315134626582, інші реквізити не відомі) 5187,28 грн. державного мита та 194,39 грн. витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог про стягнення пені в розмірі 69,64 грн. – відмовити

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.