Рішення

від 13.10.2009 по справі 15/1383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/1383

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" жовтня 2009 р.                                                     Справа № 15/1383

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Чистяков А.М. - представника за довіреністю від 03.07.2009р.,

від відповідача не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Новокаховський завод плавлених сирів" (м. Таврійськ Херсонської області)  

до Приватного підприємства "Молочні традиції" (м. Житомир)

про стягнення 13 108,66 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 13108,66грн. із яких: 8624,12грн. основної заборгованості та 4484,54грн. пені. 

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву від 13.10.2009р. відповідно до якої, відмовляється від позову в частині стягнення 4484,54грн. пені та просить суд стягнути з відповідача 6600,00грн. основної заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи норми ст.22 ГПК України, суд прийняв до розгляду подану представником позивача заяву та вирішує спір в межах поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд стягнути з відповідача лише суму основної заборгованості, яка з урахуванням проведених відповідачем за час розгляду справи проплат становить 6600,00грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень не надав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 2771517 про вручення 16.09.2009р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с.37).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд ,    

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством "Новокаховський завод плавлених сирів" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Молочні традиції" (відповідач у справі) було укладено договір поставки за № НК 102-09 (а.с.6-9).

Частина 1 статті 712 ЦК України визначає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до п. 1.1 договору поставки, постачальник (позивач) зобов'язався у порядку та на умовах даного договору, у відповідності до заявок покупця (відповідача), поставити товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість, згідно цін визначених у відповідній видатковій накладній. 

Найменування (асортимент), ціна та кількість товару визначається у видатковій накладній (п. 1.2 договору поставки).

На виконання умов зазначеного договору, на підставі довіреності від 07.07.2009р. (а.с. 12), відповідно до видаткової накладної №КНК-000144 від 05.07.2009р. на суму 5498,03грн. (а.с. 10, 41) та видаткової накладної №КНК-000138 від 05.07.2009р. на суму 12074,81грн. (а.с. 11), відповідачем було отримано від позивача товар на загальну суму 17572,84грн.

Пунктом 5.1 договору поставки, сторони погодили, що оплата за поставлений  товар, повинна бути проведена покупцем по факту отримання товару.

Відповідач зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар у повному обсязі не виконав.

До пред'явлення позову до суду (як вбачається з штампу відділення зв'язку на поштовому конверті у якому надійшла до суду позовна заява (а.с. 36), позовну заяву було направлено 31.08.2009р.), відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за отриманий товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача   на  суму 5674,81грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 15.07.2009р. на суму 3674,81грн. (а.с.42), за 05.08.2009р. на суму 1000,00грн. (а.с.43), за 11.08.2009р. на суму 1000,00грн. (а.с.44), та повернув позивачу товар на суму 3273,91грн. згідно видаткової накладної постачальнику (повернення) № пп-0000005 від 22.07.2009р. (а.с.52).

Таким чином,  на момент пред'явлення позову до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в сумі 8624,12грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем було частково погашено заборгованість перед позивачем на суму 2024,12грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача: за 07.09.2009р. на суму 500,00грн. (а.с.45). за 09.09.2009р. на суму 300,00грн. (а.с.46), за 10.09.2009р. на суму 300,00грн. (а.с.47), за 15.09.2009р. на суму 200,00грн. (а.с.48), за 22.09.2009р. на суму 500,00грн. (а.с.49), за 29.09.2009р. на суму 224,12грн. (а.с.50).

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 2024,12грн. необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

На час розгляду справи, непогашеною залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий згідно видаткової накладної № КНК-000144 від 05.07.2009р.  та видаткової накладної № КНК-000138 від 05.07.2009р. в сумі 6600,00грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України)

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому  задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 6600,00грн. основної заборгованості.

У зв'язку з відмовою позивача від позову в частині стягнення 4484,54грн. пені, яку прийнято судом, господарський суд припиняє в цій частині провадження у справі на підставі п.4 ч. 1 ст. 80ГПК України.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

 На підставі ст.ст. 509, 525, 526  ЦК України, ч.1 ст. 173, ч. 1 ст.193 ГК України та керуючись ст.  49, п. 1-1, 4, ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Молочні традиції" (10004, м.Житомир, проспект Миру. 25, кв. 187, ідентифікаційний код 36489630)

на користь Відкритого акціонерного товариства "Новокаховський завод плавлених сирів" (74989, Херсонська область, м.Таврійськ, вул. Промислова, 2, ідентифікаційний код 00447623):

- 6600,00грн. основної заборгованості,

-  86,24грн. витрат по сплаті державного мита,

- 155,26грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2024,12грн. основної заборгованості та 4484,54грн. пені.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

Віддрукувати:

1- в справу,

2,3 - сторонам.