29/399-09
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" жовтня 2009 р. Справа № 29/399-09
вх. № 8106/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Новиков К.О.
відповідача - Мирошник Т.Ю.
розглянувши справу за позовом
ТОВ Компанія "Сеса", м. Чугуїв
до ЗАТ "Компанія СЕСА" сел. Васищево, Харківський р-н, Харківська обл.
про визнання договору недійсним
та по зустрічному позову ЗАТ "Компанія СЕСА" сел. Васищево
до ТОВ Компанія "Сеса", м. Чугуїв
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Позивач - ТОВ Компанія "Сеса" звернувся до господарського суду з позовною заявою до - ЗАТ "Компанія СЕСА", в якій просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р. через відсутність його нотаріального посвідчення.
Відповідач звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ Компанія "Сеса" (вх. №12302 від 08.10.09), в якій просить суд визнати за ним право власності на об'єкти, що були придбані за договором купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.
Суд, розглянувши зустрічну позовну заяву відповідача визнав її такою, що відповідає вимогам ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 45, 54-58, 60 Господарського процесуального кодексу України та підлягає прийняттю до розгляду сумісно з первісним позовом, оскільки вони взаємно пов'язані однією підставою: договором купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що між ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА», продавець, та ЗАТ «Компанія СЕСА», покупець, 25 липня 2001 року був підписаний договір купівлі-продажу майна № 98/И – 2001 (надалі - Договір), за яким продавець зобов'язався передати у власність покупця наступні об'єкти незавершеного будівництва, що розташовані за адресою: 62495, Харківська обл., Харківській район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 12 а покупець прийняти та оплатити це майно:
1. під'їзні та внутріплощадочні залізничні шляхи;
2. внутріплощадочні автодороги;
3. внутрішні кабельні мережі;
4. протипожежно-питний водопровід;
5. внутрішній виробничий водопровід;
6. господарсько-побутова фекальна каналізація;
7. внутрішні теплові мережі;
8. головний корпус;
9. матеріальний склад;
10. адміністративно-побутовий корпус («столова в т.ч.);
11. контрольно-пропускний пункт;
12. пункт технічного обслуговування електронавантажувачів;
13. компресорна станція;
14. пождепо;
15. склад паливно-мастильних матеріалів;
16. внутрішні мережі пінного пожежегасіння;
17. зливова каналізація;
18. внутрішні автомобільні дороги;
19. каналізаційний колектор;
20. водозабір зі свердловин;
21. зовнішня теплотраса;
22. огородження території;
23. зовнішнє освітлення;
24. склад.
Згідно із ст. 47 ЦК УРСР (що був чинний на дату укладення Договору) нотаріальне посвідчення угод є обов'язковим лише у випадках, зазначених в законі. Статтею 227 ЦК УРСР, було передбачено нотаріальне посвідчення угод лише для відчуження житлового будинку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.
Зазначена норма не поширюється на правовідносини між юридичними особами щодо відчуження об'єктів нерухомості, та оскільки сторонами спірного договору є саме юридичні особи, положення ст. 227 ЦК УРСР не встановлюють обов'язкової нотаріальної форми для спірного Договору.
Посилання Позивача на ст. 55 Закону «Про нотаріат» як на норму, якою встановлюється обов'язковість нотаріального посвідчення договорів про відчуження нерухомого майна, є необґрунтованим, оскільки цей закон регулює діяльність нотаріату, в зв'язку з чим, відповідно, регламентує лише порядок посвідчення договорів, і жодним чином не встановлює випадків, коли нотаріальна форма договору є обов'язковою.
За умовами ст. 54 Закону «Про нотаріат» нотаріуси посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.
До матеріалів справи Позивачем не надано доказів того, що сторони Договору якимось чином визначили своє бажання щодо нотаріального посвідчення Договору. Враховуючи, що відповідно до п. 8.1. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами, суд доходить висновку, що сторони своїм волевиявленням погодили просту письмову форму договору.
Також судом не береться до уваги посилання Позивача на Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Держбуду України № 121 від 09.06.1998 р. (що була чинною на дату підписання Договору). Зазначений документ, встановлює виключно порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, і ніяк не стосується визначення кола тих договорів, для яких нотаріальна форма є обов'язковою. Крім того, необхідно відзначити, що в зазначеному документі серед Переліку правовстановлювальних документів, на підставі якого провадиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, визначено, що такими правовстановлювальними документами є договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності (п.10 Переліку).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наведеного, під час укладання спірного договору законодавство не встановлювало його обов'язкової нотаріальної форми, а також було відсутнє бажання сторін щодо його нотаріального посвідчення. Виходячи зі змісту 44 ЦК УРСР (що був чинний на дату укладення Договору), договори юридичних осіб між собою мали укладатися в письмовій формі. Сторонами Договору додержані вимоги діючого на момент укладання договору законодавства щодо форми договору, тому заявлений первісний позов є таким, що не підлягає задоволенню.
Розглянувши зустрічну позовну заяву, суд визнає її обґрунтованою.
У зустрічній позовній заяві Відповідач вказує, що Договір купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р. виконано сторонами ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» (продавець) та ЗАТ «Компанія СЕСА» (покупець) в повному обсязі: продавець передав покупцю майно, а покупець прийняв його та сплатив визначену суму.
В листопаді 2003 року ЗАТ «Компанія СЕСА», як власник, визначив ступінь будівельної готовності об'єктів незавершеного будівництва, що були придбані за Договором, що підтверджується довідкою про ступінь будівельної готовності комплексу виробничої нерухомості від 27.11.2003 р.
На об'єкти незавершеного будівництва нерухомого майна за адресою Харківська обл., Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 12, в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» складена інвентарна справа 1542, а станом на 05.12.2003 року ЗАТ «Компанія СЕСА», як новий власник, замовило та отримало в КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» технічні паспорти на наступні об'єкти:
- матеріальний склад (Г-1, г-1, г1, г2);
- адміністративно-побутовий корпус («столова в т.ч.) (Д-1);
- головний корпус (А-1, а);
- контрольно-пропускний пункт (Б-1);
- компресорна станція (В-1);
- склад (Е-1).
З матеріалів справи вбачається, що 30 червня 2002 року Позивач та Відповідач підписали перший акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 98/И-2001 від 25.07.2001 р., на підставі якого ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» передало ЗАТ «Компанія СЕСА» частину об'єктів незавершеного будівництва, що входять до предмету Договору:
- внутріплощадочні автодороги;
- пункт технічного обслуговування електронавантажувачів;
- пожарне депо;
- матеріальний склад (літер Г-1, г-1, г1, г2);
- внутрішні мережі пінного пожежегасіння;
- адміністративно-побутовий корпус («столова в т.ч.») (літер Д-1).
24 вересня 2003 року сторони підписали другий акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 98/И-2001 від 25.07.2001 р., за яким ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» передало ЗАТ «Компанія СЕСА» наступні об'єкти незавершеного будівництва:
- під'їзні та внутріплощадочні залізничні шляхи;
- внутрішні кабельні мережі;
- протипожежно-питний водопровід;
- внутрішній виробничий водопровід;
- господарсько-побутова фекальна каналізація;
- внутрішні теплові мережі;
- головний корпус в т.ч. крани мостові 10 тн, 3 шт, ваги тип ВА-2109 зав.№ 3849, вантажопід. 40 тн (літер А-1, а);
- контрольно-пропускний пункт (літер Б-1);
- компресорна станція (літер В-1);
- склад паливно-мастильних матеріалів;
- зливова каналізація;
- внутрішні автомобільні дороги;
- каналізаційний колектор;
- водозабір зі свердловин;
- зовнішня теплотраса;
- огородження території;
- зовнішнє освітлення;
- склад (літер Е-1).
Акти приймання-передачі об'єктів від 30.06.2002 р. та 24.09.2003 р. підписані уповноваженими особами, про що Позивач та Відповідач не заперечували: з боку продавця - директором ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» Савчуком С.Р., з боку покупця – генеральним директором ЗАТ «Компанія СЕСА» Петренко В.Г. (акт від 30.06.2002 р.) та генеральним директором ЗАТ «Компанія СЕСА» Миколенко В.О. (акт від 24.09.2003 р.), та скріплені печатками. Тобто зазначені акти є належними документами, що підтверджують передачу об'єктів.
Згідно з п.3.3 Договору підписання актів приймання-передачі майна є моментом переходу права власності на майно від продавця до покупця.
Також, суд приймає до уваги те, що Відповідач в повному обсязі здійснив оплату вартості об'єктів, придбаних за Договором, що складає 1 800 000,00 грн. Відповідно до п. 3.4 Договору обов'язок продавця здійснити повну передачу майна, що є предметом Договору, виникає лише після отримання повної суми вартості майна. Передача всіх об'єктів незавершеного будівництва, що є предметом Договору, за актами приймання-передачі від 30.06.2002 р. та 24.09.2003 р. від продавця до покупця є доказом того, що розрахунки за Договором відбулися повною мірою та Позивач проти цього не заперечує. Підтвердженням повного розрахунку Відповідача перед Позивачем за Договором є також акт звіряння розрахунків за Договором станом на 31.01.2006 р.
Відповідно до положень ст. 128 ЦК УРСР (що діяла на дати передачі об'єктів) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором; передачею визнається вручення речей набувачеві.
Таким чином, наявні в справі докази підтверджують перехід до Відповідача права власності на об'єкти, що є предметом Договору.
За таких обставин, суд керуючись ст. ст. 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32-38, 44, 45, 49, 54-58, 60, 75, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» до ЗАТ «Компанія СЕСА» щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р. відмовити повністю.
Зустрічний позов ЗАТ «Компанія СЕСА» до ТОВ «КОМПАНІЯ «СЕСА» задовольнити повністю.
Визнати за ЗАТ «Компанія СЕСА», код ЄДРПОУ 31609947, Харківська область, с. Васищеве, вул. Промислова, 12, право власності, що виникло на підставі договору купівлі-продажу № 98/И - 2001 від 25.07.2001 р., на наступні об'єкти незавершеного будівництва, розташовані за адресою 62495, Харківська обл., Харківській район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 12:
1 Внутріплощадочні автодороги
2 Пункт технічного обслуговування електронавантажувачів
3 Пожарне депо
4 Матеріальний склад літ. Г-1, г-1, г1, г2
5 Внутрішні мережі пінного пожежегасіння
6 Адміністративно-побутовий корпус («столова» в т.ч.) літ. Д-1
7 Під'їзні та внутріплощадочні залізничні шляхи
8 Внутрішні кабельні мережі
9 Протипожежно-питний водопровід
10 Внутрішній виробничий водопровід
11 Господарсько-побутова фекальна каналізація
12 Внутрішні теплові мережі
13 Головний корпус літ. А-1, а
14 Контрольно-пропускний пункт літ. Б-1
15 Компресорна станція літ. В-1
16 Склад паливно-мастильних матеріалів
17 Зливова каналізація
18 Внутрішні автомобільні дороги
19 Каналізаційний колектор
20 Водозабір зі свердловин
21 Зовнішня теплотраса
22 Огородження території
23 Зовнішнє освітлення
24 Склад літ. Е-1
Суддя
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2009 |
Оприлюднено | 20.10.2009 |
Номер документу | 5035336 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Тихий П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні