Постанова

від 14.09.2015 по справі 819/2518/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2518/15

14 вересня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В. <сторони >

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському райрні до Гусятинського обласного комунального санаторія "Медобори" про стягнення заборгованості за страховими внесками,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Тернополі (далі – Фонд, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Гусятинського обласного комунального санаторія " Медобори" (далі – відповідач, санаторій "Медобори") про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в розмірі 3625 грн. 28 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований платником внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, було зобов'язане своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. В порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин і до 01.01.2011 року) відповідач не сплатив страхові внески, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість перед Фондом у розмірі 3625 грн. 28 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини неприбуття представника до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із ч.4ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено ч.І ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, перебуває на обліку у Фонді як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Станом на 25.08.2015 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду у розмірі 3625 грн. 28 коп., яка виникла за ІУ квартал 2008 року та підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за ІУ квартал 2008 року.

Згідно зі ст.ст. 6, 7 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 року № 1105-XIV (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції Закону, чинного до 01.01.2011 року, далі по тексту – Закон № 1105-XIV) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 45 даного Закону роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Розмір страхових внесків страхувальників визначений у ст. 47 Закону № 1105-XIV. Страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону. За прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом (стаття 52 Закону № 1105-XIV).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 року №2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, тобто запроваджено інший порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з п.7 р. VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 2.1, 2.2 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 року “Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2010 року №1286/18581 (чинної з 01.01.2011 року) встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за № 867/14134. Страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови. Відповідно до пункту 5.8 Інструкції № 36, при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

З аналізу наведених нормативно-правових актів слід прийти до висновку, що до правовідносин щодо погашення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка виникла до 01.01.2011 року, як у даному випадку, застосовуються положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, чинній до 01.01.2011 року, а за органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зберігається право звернення до суду з позовними вимогами про її стягнення.

У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, допустив заборгованість у розмірі 3625 грн. 28 коп.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з страхових внесків, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Гусятинського обласного комунального санаторія " Медобори"( вул. Санаторна, 10, смт. Гусятин, Гусятинський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 21157651)на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Теребовлянському районі ( вул. Кн. Василька, 111 Б, м Теребовля,Тернопільська область, код ЄДРПОУ 25887406) 3625 ( три тисячі шістсот двадцять п'ять) грн. 28 коп. заборгованості за страховими внесками.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна:

Суддя                                                                                          Дерех Н.В.