Постанова

від 18.07.2011 по справі 2-а/1970/1906/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1906/11

"18" липня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Стасюк А.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до спільного малого підприємства фірми «Домекс»про стягнення заборгованості, суд -

В С Т А Н О В И В:

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, надалі позивач, звернулось до суду з адміністративним позовом до спільного малого підприємства фірми «Домекс», надалі відповідач, про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не сплачував в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 2639,33 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надходило, заперечень проти позову не надали, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, що є підставою для розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності є, відповідно до ст. 4 «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 14.01.1998 року (із відповідними змінами та доповненнями), окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (далі Закон №2240-ІІІ).

Стаття 19 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ визначає одним з джерел формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є страхові внески страхувальників -роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, юридичні особи набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду (ст. 22 Розділ ІV Закону № 2240-ІІІ).

Відповідач по справі, є страхувальником в розумінні ст. 2 Закону № 2240-ІІІ, а відтак до 1 січня 2011 року, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону № 2240-ІІІ страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески і згідно ст. 30 Закону № 2240-ІІІ несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Порядок і строки сплати страхових внесків встановлений ст. 23 Розділу ІV Закону № 2240-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 р. (далі -Інструкція № 16), проводиться страхувальниками -роботодавцями до Фонду, шляхом сплати різниці між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, а у разі відсутності рахунків в установах банків - поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок Фонду. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками -роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.

В силу положень п. п. 5.1. п. 5 Інструкції № 16 -страхувальник -роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню та/або відображає суми цих фінансових санкцій в звіті за формою Ф4-ФСС з ТВП.

Як видно з поданого відповідачем звіту «Про нараховані внески, перерахування та витрати, пов`язані із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності»за 1 квартал 2011 року (а.с.7), останній самостійно зазначив прострочену заборгованість в загальній сумі 2639,33 грн. , яка виникла на початок року. Вказана заборгованість підтверджується також розрахунком заборгованості по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування (а.с.8).

Станом на час розгляду справи в суді відповідачем не представлено, а судом не здобуто доказів добровільного погашення вказаної позивачем заборгованості в сумі 2639,33 грн., яка не обтяжена заходами примусового стягнення.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не заперечені належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 6, 18, 49, , 58, 70, 71, 79, 86, 94, 98, 122, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з спільного малого підприємства фірми «Домекс»(АДРЕСА_1, код ЄДОПОУ 21157585) на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (вул. Танцорова, 51, м. Тернопіль) - 2639,33 грн. (дві тисячі шістсот тридцять дев'ять грн. 33 коп.) заборгованості по сплаті страхових внесків на рахунок №25603188 в ВАТ «Райффайзенбанк «АВАЛЬ»МФО 338501, код ЄДРПОУ одержувача 26024541 одержувач: міжрайонна виконавча дирекція Тернополя та Тернопільського району за станом на 23.06.2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя Данилевич Н.А.