ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/2473/15-а 10 год. 02 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Івченка О.О.,
представника відповідача Пєріна А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Херсон зерно"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Приватне підприємство «Херсон Зерно» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 21.07.15 № 0002162200 , яким збільшена сума грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість за основним платежем - 331 187 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 165 593 грн. 50 коп., № 0002172200 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем - 372 527 та за штрафними (фінансовими) санкціями 186 263 грн. 50 коп., рішення були прийняти за висновками акту ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 13.05.2015 року № 104/21-03-22- 04/34369736 документальної позапланової невиїзної перевірки ПП « Херсон Зерно» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Сервіс Авто» , ПП «О.З. Індастріал Груп» , ТОВ «Ладона», подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності». Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважає їх такими, що прийняті внаслідок невірного тлумачення норм права та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ( далі відповідач, ДПІ у м. Херсоні), заперечує проти позову, вважає, що перевіркою було неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Сервіс Авто» , ПП «О.З. Індастріал Груп» , ТОВ «Ладона», встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства. Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскажуються позивачем, правомірними та просить відмовити в задоволенні позову.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив, що приватне підприємство «Херсон Зерно» є юридичною особою, платником податків, в тому числі податку на додану вартість, З 2006 року знаходиться на обліку в ДПІ у м. Херсоні як платник податків. Одним з основних видів діяльності ПП «Херсон Зерно» є оптова торгівля сільськогосподарською сировиною.
В травні 2015 року фахівцями Державної податкової інспекції у м. Херсоні була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Херсон Зерно» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платниками податків контрагентами - постачальниками ТОВ «Сервіс Авто» за квітень, травень 2012 року, ПП «О.З. Індастріал Груп» за грудень 2012 року, ТОВ «Ладона» за серпень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року, подальшого використання, реалізації придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності». Висновки перевірки зафіксовані в акті перевірки від 13.05.2015 № 104/21-03-22- 04/34369736, з якого вбачається, що перевіркою виявлені порушення пп. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України внаслідок чого ПП «Херсон Зерно» занижено податок на прибуток за період квітень 2012 року - грудень 2014 року на загальну суму 372527 грн.; порушення ст. 44, ст. 45, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за перевіряємий період, що призвело до: 1) заниження позитивного значення по рядку 18 Декларації на суму 4835грн. у травні 2012 року (не вплинуло на заниження ПДВ у зв'язку з наявністю залишку від'ємного значення по рядку 21 Декларації); 2) завищення залишку від'ємного значення по рядку 21 Декларації у травні 2012 року на суму 22926грн.; 3) завищення залишку від'ємного значення ПДВ по рядку 22 Декларації у березні 2013 року на суму 68252 грн.; 4) завищення від'ємного значення по рядку 19 Декларації за серпень 2014 року на суму 4035грн.; 5) заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (ряд. 25) на загальну суму ПДВ 366439грн., в т.ч.: лютий 2013 року у сумі 8664 грн., березень 2013 року у сумі 61673грн.; серпень 2014 року у сумі 97465грн.; листопад 2014 року у сумі 70451грн.; грудень 2014 року у сумі 57355грн.; січень 2015 року у сумі 70831 грн.
При перевірці виявлено, що протягом квітня, травня 2012 року на виконання умов договору ПП „Херсон-Зерно" документувало отримання послуг (транспортування сільськогосподарської продукції) від ТОВ «Сервіс Авто» на загальну суму 210197 грн. 65 коп. (без ПДВ). Суми ПДВ по податковим накладним даного контрагента включено до податкового кредиту квітня 2012 року в розмірі 22926 грн. 37 коп. , травня 2012 року - 18336 грн. 74 коп. ДПІ зазначає, що документи щодо перевезення сільськогосподарської продукції до перевірки надано не в повному обсязі, а саме: в товарно - транспортних накладних зазначено перевезення сорго у кількості 567,789 т, але згідно податкових накладних зазначено перевезення сорго у кількості 655,39 т. Надані до перевірки первинні документи, складено з порушенням норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , саме: в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі „місце складання документа власноручно написано (м. Херсон), немає повної адреси місця, де саме здійснювалась господарська операція. В деяких товарно-транспортних накладних в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості щодо особи, яка здійснила даний вид господарської операції; в деяких товарно-транспортних накладних не вказано повної адреси: пункт розвантаження, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської операції. Не надані посвідчення якості товару від лабораторії виробника на кожну партію товару.
Відповідач зазначає, що згідно з даними фінансової звітності ТОВ "Сервіс Авто" за другий квартал 2012 року, наданими до ДПІ у м. Херсоні, станом на 31.05.2012 показники балансової вартості основних засобів ТОВ «Сервіс Авто» відсутні, також не надавало дане товариство звітність про суми нарахованої зарплати.
По взаємовідносинам ПП „Херсон-Зерно" з ПП „О.З. Індастріал Груп" протягом грудня 2012 року, січня, лютого березня 2013 року, в акті перевірки вказано, що позивач включив до складу валових витрат вартість послуг перевезення та маркетингових послуг в розмірі 612816 грн. , до податкового кредиту було включено суму 124311 грн. 50 коп. за податковими накладними даного контрагента, в тому числі до податкового кредиту грудня 2012 року суму ПДВ 39144 грн. 13 коп., січня 2013 року - 15385 грн. 12 коп., лютого 2013 року - 13150 грн. 57 коп., березня 2013 року - суму 56631 грн. 68 коп. Між підприємствами укладено договори перевезення від 01.01.2013 №ДГ-1/19, від 06.02.201З №ДГ-1/20, згідно яких ПП „О.З. Індастріал Груп" (перевізник) приймає на себе зобов'язання на перевезення вантажу ПП "Херсон-Зерно" (замовник), а замовник зобов'язується сплатити виконавцю передбачений дійсним договором винагороду та відшкодувати витрати, понесені в ході виконання доручення по дійсному договору. Документи щодо перевезення сільськогосподарської продукції до перевірки надано не в повному обсязі, а саме: в товарно - транспортних накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 912,26 т, сої у кількості 492,73 т, але згідно податкових накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 1121,78 т, сої у кількості 411,49 т. Отже, решта товарно-транспортних накладних на перевезення вищезазначеної продукції до перевірки не надано. Надані до перевірки первинні документи, складено з порушенням норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , саме: відсутні податкові накладні, видаткові накладні , товарно-транспортні накладні на суму ПДВ 1748,35 грн. В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі „місце складання документа" власноручно написано (м. Херсон), без повної адреси де саме здійснювалась господарська операція, в деяких товарно-транспортних накладних в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості щодо особи, яка здійснила даний вид господарської операції; в деяких товарно-транспортних накладних не вказано повної адреси: пункт розвантаження/розвантаження, без зазначення конкретної адреси розвантаження, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської, операції. Не надані посвідчення якості товару від лабораторії виробника на кожну поставку товару. ПП „О.З. Індастріал Груп" не звітує про виплату зарплати, про наявність основних фондів.
По взаємовідносинам ПП „Херсон-Зерно" з ТОВ „Ладона" протягом серпня, листопада, грудня 2014 року та січня 2015 року посадовими особами ДПІ у м. Херсоні було встановлено факт включення до складу валових витрат вартості послуг перевезення та інших послуг (чистка, сушка) на загальну суму 15000679 грн., включення до податкового кредиту суми 300135 грн. 89 коп., в тому числі до податкового кредиту серпня 2014 року 101500 грн., листопада 2014 року - 71976 грн. 59 коп., грудня 2014 року - 55828 грн. 58 коп., січня 2015 року - 70830 грн. 72 коп. Згідно укладеного сторонами договору про надання послуг від 01.08.2014 року №01/08, ТОВ „Ладона" (в подальшому - „виконавець") зобов'язується доставити (перевезти) довірений йому замовником (чи зазначеним замовником „відправником") вантаж до пункту призначення і видати його замовнику (чи зазначеному замовником „одержувачу"), а ПП "Херсон-Зерно"(в подальшому -„замовник") зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену згідно актів виконаних робіт, плату. Документи щодо перевезення сільськогосподарської продукції до перевірки надано не в повному обсязі, а саме: в товарно - транспортних накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 75,56 т, ячменю у кількості 0 т, пшениці у кількості 1020,53 т, сої у кількості 293,07 т, ріпаку у кількості 130,66т, але згідно податкових накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 227 т, ячменю у кількості 192,58 т, пшениці у кількості 1985,86 т, сої у кількості 2021,742 т., ріпаку у кількості 191,50 т. Отже, решта товарно-транспортних накладних на перевезення сільськогосподарської продукції до перевірки не надано, вважаються відсутніми. Надані до перевірки первинні документи, складено з порушенням норм бухгалтерського обліку, саме: в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в графі „місце складання документа" власноручно написано (м. Херсон), без повної адреси, де саме здійснювалась господарська операція. В деяких товарно-транспортних накладних в графі «здав» та «прийняв» відсутні відомості щодо особи, яка здійснила даний вид господарської операції; в деяких товарно-транспортних накладних не вказано повної адреси розвантаження/розвантаження, , що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій та ідентифікувати сутність господарської операції. В товарно-транспортних накладних від 22.08.2014 №2511, від 26.08.2014 №2512, від 29.08.2014 №2516, від 29.08.2014 №2517 в графі „переадресування вантажу" зазначено від виробника ПП „Херсон Зерно", проте останній не являється виробником даної сільськогосподарської продукції. Не надані посвідчення якості лабораторії виробника на кожну поставку товару.
На думку ДПІ у м. Херсоні, перевіркою неможливо підтвердити факт перевезення сільськогосподарської продукції контрагентами - постачальниками ТОВ «Сервіс Авто» за квітень, травень 2012 року, ПП «О.З. Індастріал Груп» за грудень 2012 року, ТОВ «Ладона» за серпень, листопад, грудень 2014 року, січень 2015 року, у січні - березні 2014 р. з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності.
Внаслідок цих операцій до валових витрат було необґрунтовано включено вартість послуг 1978281 грн.,, в тому числі за 2-й квартал 2012 року у сумі 210198 грн., за 4-й квартал 2012 року у сумі 195720 грн., за 2013 рік у сім 425837 грн., за 2014 рік у сумі 1146526 грн. Дане порушення призвело до заниження податку на прибуток в сумі 372 527 грн.
За висновками перевірки 21.07.15 ДПІ у м Херсоні були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002162200 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі - 331 187 грн. за основним платежем, та за штрафними (фінансовими) санкціями 165 593 грн. 50 коп.,
- № 0002172200 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств у сумі 372 527 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 186 263 грн. 50 коп.
Не погоджуючись з податковим повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. В силу п.п.14.1.56. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до п.п.14.1.27.п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Склад податкових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування передбачено статтями 138, 140, 141, 142, 143 ПКУ. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Що стосується відображення в обліку податкового кредиту, то суд зазначає, що операції придбання послуг, які здійснював позивач в спірному періоді, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені ст. 200 Податкового кодекс) України. Так згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сум; підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні і податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Контролюючий орган повинний аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Позивач надав на перевірку та суду договір, платіжні документи, акти здачі-приймання робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, які підтверджують господарські операції з ТОВ «Сервіс Авто» . Судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Сервіс Авто" та виявлено, що відомості акту перевірки про те, що в товарно - транспортних накладних (ТТН) загальна вага перевезення сорго 567,789 т, але згідно податкових накладних зазначено перевезення сорго у кількості 655,39 тн. (розбіжність 87,601 тн), не підтверджуються. В додатках № 1 та № 2 до акту перевірки допущена арифметична помилка при підрахунку кількості тонн сільгосппродукції, вказаної в податкових накладних та актах прийому-передачі. Так, в акті ОУ-0000118 від 09.04.12 та податковій накладній № 40 від 09.04.12 - в додатку № 1 вказано 43.040 тн, тоді як в цих документах зазначена кількість продукції 78,2 тн, розбіжність склала 35,16 тн. Отже, податкові накладні та акти виконаних робіт свідчать про фактичне перевезення 600,949 тн вантажу, вартість перевезення склала 206316 грн. (без ПДВ) та ПДВ 41263 грн. Самі ці суми були включені до валових витрат та податкового кредиту. Натомість, в переліку ТТН в додатку № 2 до акту перевірки податкова зазначає про надання ТТН на перевезення 655,39 тн, тобто більше, ніж зазначено в податкових накладних. Крім того, в додатку № 2 вага товару податковою інспекцією вказана при навантаженні, тоді як в пункті призначення вага вантажу вже інша, менша ніж в пункті навантаження, що підтверджується штампами отримувачів вантажів, і саме на цю вагу оформлявся акт прийому-здачі послуг, що не було взято до уваги при проведенні перевірки.
По взаємовідносинам ПП „Херсон-Зерно" з ПП „О.З. Індастріал Груп" протягом грудня 2012 року, січня, лютого березня 2013 року, відповідачем вказано в акті перевірки, що є розбіжності між даними податкових накладних, актів здачі-прийомки послуг та даними ТТН, згідно податкових накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 1121,78 т, сої у кількості 411,49 тн, тоді як в товарно - транспортних накладних зазначено перевезення кукурудзи у кількості 912,26 тн, сої у кількості 492,73 тн. Суд перевірив та встановив, що дійсно позивач не надав ТТН на перевезення 209,5 тн кукурудзи та надав ТТН на перевезення 81,24 тн сої більше, ніж було задекларовано, разом з тим, податкова інспекція повністю виключає з валових витрат всі витрати по придбанню послуг перевезення від даного постачальника та весь ПДВ з податкового кредиту, що суд вважає неправильним, оскільки відсутність декількох товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності всіх спірних операцій, здійснених позивачем з даним контрагентом.
Аналогічна ситуація склалась при дослідженні документування взаємовідносин ПП „Херсон-Зерно" з ТОВ „Ладона" протягом серпня, листопада, грудня 2014 року та січня 2015 року. Згідно податкових накладних та актів здачі-прийомки робіт (додаток № 1) зазначено перевезення кукурудзи у кількості 227 т, ячменю у кількості 192,58 т, пшениці у кількості 1985,86 т, сої у кількості 2021,742 т., ріпаку у кількості 191,50 тн, при цьому кількість кукурудзи в товарно - транспортних накладних відрізняється - зазначено 75,56 тн, ячменю у кількості 0 тн, пшениці у кількості 1020,53 тн, сої у кількості 293,07 тн, ріпаку у кількості 130,66 тн. Судом досліджено первинні документи та встановлено, що податковою інспекцією в додатку № 1 неправильно підрахована кількість перевезеної продукції в актах здачі-прийомки робіт та податкових накладних. Так, пшениці перевезено 1595,67 тн, а не 1985,86 тн, як вказано в додатку № 1, сої перевезено 1049,61 тн, а не 2021,742 тн, як зазначено відповідачем, ріпак перевезено в кількості 191,5 тн. В переліку № 2 до акту перевірки вказані ТТН, надані для перевірки . Суд погоджується з відповідачем, що в даному переліку вказано ТТН на значно меншу кількість сільгосппродукції. Разом з тим, позивач надав суду всі ТТН про перевезення сільгосппродукції даним контрагентом, в тому числі ТТН, які відсутні в додатку № 2 до акту перевірки , а саме: за листопад №№ 2327, 2328, 2329, 2535, 2536, 0557, 0627, 0555, за грудень № 2076, за січень №№ 0361- 0368, 0301-0307, 0309, 0353, 0355, 0357, 0358, 0360,1004, які свідчать про перевезення 596,56 тн сої, 152,56 тн ячміня, 40,94 тн кукурудзи, 409,77 тн пшениці. Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, документи на перевірку передавались без складання будь-якого опису документів бухгалтером безпосередньо до приміщення ДПІ у м. Херсоні.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В акті перевірки відповідачем безпідставно розширено ряд документів (доказів), якими повинен підтверджуватись факт придбання позивачем послуг перевезення, зокрема, в акті зазначено, що для перевірки не надано всіх товарно-транспортних накладних, які засвідчили б факт передачі товарів від продавця до покупця, а в наданих ТТн є недоліки складання. Суд вважає, що недоліки в ТТН або їх недостатність не є доказом не реальності усіх господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість та податковм на прибуток. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Позивач оформляв послуги перевезення актами здачі-прийомки виконаних послуг, до складання яких претензій немає, крім відсутності вказівки вулиці в м. Херсоні та номера будинку, де саме здійснювалась господарська операція. Товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції перевезення товарів, оскільки не відображає всі відомості про господарську операцію з перевезення товару, зокрема, такі, як вартість послуги перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності деяких товарно-транспортних накладних або недоліків у складанні ТТН господарські операції з перевезення товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 N 88. Відповідно до п. 2.16 Положення N 168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт, розрахункові (платіжні) документи, в силу Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N 996-XIV від 16.07.99 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення N 168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Податкові накладні також мают всі необхідні реквізити, видані контрагентами позивача, які були зареєстровані платниками ПДВ, та подавали податкову звітність, відображали податки за операціями з позивачем. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні послуг перевезення, передані за актами здачі-прийняття робіт , відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Враховуючи викладене, суд вважає, протиправним виключення відповідачем сум ПДВ, сплачених позивачем ПП «Херсон Зерно» в ціні придбаних послуг, зі складу податкового кредиту, а вартості послуг з валових витрат.
Та обставина, що у контрагентів не задекларовано власних основних засобів, не звітують в повному обсязі про виплату доходів фізичним особам не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціям з такими контрагентами, оскільки у платника податків відсутній обов'язок здійснювати перевірку наявності у його контрагента ресурсів у кількості, необхідній для виконання правочину, який між ними укладений.
Надання посвідчень якості товарів, які перевозились, не є обов'язковим для податкової перевірки , дослідження документів про якість товарів не входить до компетенції фіскальної служби, документи, які підтверджують якість та прийомку товарів за якістю не є первинними бухгалтерським документами або документами податкового обліку, які зобов'язані надавати платники податків для перевірки представникам фіскальної служби. Відсутність або наявність цих документів ніяким чином не спростовує факт здійснення перевезень.
За встановленого факту документального підтвердження формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за результатом здійснення господарської діяльності з контрагентом, а також використання придбаного товару підприємством у власній господарській діяльності, податковим органом безпідставно донараховано податкові зобов'язання податку на прибуток та податку на додану вартість.
Також суд приймає до уваги, що відносини позивача з таким постачальником як ТОВ «Ладона» в інших періодах (вересень, жовтень 2014 року) були досліджені Херсонським окружним адміністративним судом при розгляді справи № 821/1205/15а та не виявлено порушень податкового законодавства, про о свідчить постанова суду від 28.04.15.
Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Суд зауважує, що висновки перевірки ПП «Херсон Зерно» не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства. За таких обставин, позовні вимоги до ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень належить задовольнити.
Позивачу відшкодовуються з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив :
Задовольнити позов приватного підприємства "Херсон зерно".
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 21.07.15 № 0002162200, 0002172200.
Відшкодувати приватному підприємству "Херсон зерно" (код ЄДРПО 34369736) з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 вересня 2015 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.1
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2015 |
Оприлюднено | 21.09.2015 |
Номер документу | 50424298 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Хом'якова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні