ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2015 року 12:17 № 826/13044/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Кузуба С.П.,

представника відповідача - Мартинюк О.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що висновки відповідача в акті перевірки є необґрунтованими, оскільки правовідносини між ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» та його контрагентами виникли на підставі договорів про надання послуг, які в повному обсязі були надані податковому органу під час перевірки, а відтак податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу таких податкових накладних.

В позовній заяві позивач просить суд: скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві: податкове повідомлення-рішення №0001802213 від 17.03.2015 р. про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» на суму 724812,00 грн. та штрафна санкція 362406,00 грн; податкове повідомлення-рішення №0001812213 від 17.03.2015 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» на суму 25187,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог та правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На підставі наказу від 14.02.2015 р. за №264, виданого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві та постанови слідчого СУ ФР Головного управління ДФС у м. Києві, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, п.79.1 та п.79.2 ст.79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Фірма ТК «Комфорт» (код ЄДРПОУ 37535626) по взаємовідносинах з ТОВ «Рамхат Інвест» (код ЄДРПОУ 38348421) щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток підприємства та інших обов'язкових платежів за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено відповідних акт №67/22-07/37535326 від 25.02.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення:

П.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 750000,00 грн., у тому числі по періодах: у квітні 2014 р. - в сумі 312500,00 грн., у червні 2014 р. - в сумі 437500,00 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 754812,00 грн., в тому числі по періодах: за квітень 2014 р. в сумі 312500,00 грн., червень 2014 р. в сумі 346100,00 грн., серпень 2014 р. в сумі 38042,00 грн., вересень 2014 р., в сумі 14895,00 грн., жовтень 2014 р. в сумі 13245,00 грн; завищення рядка 24 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» в розмірі 25187,00 грн. за грудень 2014 р.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 17.03.2015 р. за №0001802213, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 724812,00 грн. за основним платежем та 362406,00 за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 17.03.2015 р. за №0001812213, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25187,00 грн.

Незгода позивача з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Як зазначив відповідач, перевірка позивача переводилась на підставі документів, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження №32014100000000171, наданих до перевірки СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно з наданими до перевірки документами та аналізом бази даних АІС «Податковий блок» встановлено фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» з контрагентом ТОВ «Рамхат Інвест».

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» (Замовник) та ТОВ «Рамхат Інвест» (Підрядник) укладено договір №034 від 30.03.2014 р., згідно умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати певну роботу за умовами цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її. Комплектація готової продукції Mosquitall виконується згідно з кошторисом витрат (таблиця від 30.03.2014 р. №1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Крім того, між ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» та ТОВ «Рамхат Інвест» укладено договір про надання послуг №0412 від 31.03.2014 р. сторони склали Додаток №1 до Договору надання послуг від 31.03.2014 р. №0412.

Як повідомив відповідач, на виконання умов зазначених договорів, ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» отримано від ТОВ «Рамхат Інвест» акти надання послуг на суму 1562500,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 312500,00 грн.

ТОВ «Рамхат Інвест» на підставі договорів про надання послуг від 30.04.2014 р. №034, від 31.03.2014 р. №0412 та від 31.03.2014 р. №043 виписало на адресу ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» податкові накладні на суму 4500000,00 грн., в т.ч. ПДВ у сумі 750000,00 грн.

Зазначені суми податку на додану вартість за зазначеними вище податковими накладними включені до податкового кредиту у квітні 2014 року в сумі 312500,00 грн., у червні 2014 року в сумі 437500,00 грн., відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатків 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за квітень, червень 2014 року.

При цьому, представник податкового органу повідомив, що до перевірки розрахунків між підприємствами ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» виписки з банку не надано, як і не надано інформацію щодо наявності дебіторської/кредиторської заборгованості у ТОВ «ФІРМА ТК КОМФОРТ» перед ТОВ «Рамхат Інвест».

Згідно пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення правовідносин) витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення правовідносин).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній станом на момент виникнення правовідносин) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації, наведеної в постанові від 10.12.2014 р. у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління ФР ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000171, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Рамхат Інвест» створено з метою прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди реально діючому сектору економіки, оскільки встановлено, що у даного товариства фактично відсутні основні фонди для виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та інших умов для ведення господарської діяльності.

Крім того, під час здійснення досудового розслідування не встановлено фактичне місцезнаходження ТОВ «Рамхат Інвест».

Також, відповідач зазначив, що ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 07.08.2014 р. №2330/26-55-22-08/38348421 «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Рамхат Інвест» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2013 р. по 31.05.2014 р.

Відповідно до висновку експерта від 23.10.2014 р. №550 про проведення судово-почеркознавчої експертизи, підписи в реєстраційних картках ТОВ «Рамхат Інвест» та статуті товариства виконані різними особами.

Враховуючи, що задекларовані витрати позивача не підтвердженні належними первинними документами, наданими податковому органу під час проведення перевірки, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу, викладених у акті перевірки.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача надав суду належні докази, які б підтверджують правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ТК КОМФОРТ» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 04.09.2015 р.

Суддя Є.В. Аблов

Дата ухвалення рішення 27.08.2015
Оприлюднено 21.09.2015

Судовий реєстр по справі 826/13044/15

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Постанова від 27.08.2015 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне
Ухвала від 06.07.2015 Окружний адміністративний суд міста Києва Адміністративне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Стежити за справою 826/13044/15

Встановіть Опендатабот та підтвердіть підписку

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону