Постанова

від 04.09.2015 по справі 826/10410/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2015 року                     № 826/10410/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва

до Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України у Подільському районі міста Києва (далі по тексту – УПФУ у Подільському районі м.Києва) звернулось до суду з позовом до Державного підприємства «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» (далі по тексту – ДУ «ІХБГ НАН України») про стягнення заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за березень-квітень 2015 у розмірі 4 154,43 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не відшкодовано витрати Пенсійного фонду України на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи за період з 01.03.2015 по 30.04.2015, яка визначена у відповідних повідомленнях, отриманих відповідачем.

Представник відповідача у своїх письмових запереченнях послався на те, що ДУ «ІХБГ НАН України» є повністю бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету. Водночас, Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» покладено обов'язок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету, у зв'язку з чим, у відповідача відсутній обов'язок з відшкодування такої різниці. Тому, за висновком представника відповідача, вимоги позивача про стягнення з відповідача спірної суми заборгованості є безпідставними.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДУ «ІХБГ НАН України» зареєстрована як юридична особа 16.06.1992 за № 1 071 120 0000 002058, присвоєно ідентифікаційний код 02128514, місцезнаходження: 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2-А.

З матеріалів судової справи вбачається, що УПФУ в Подільському районі м. Києва супровідними листами від 06.04.2014 року № 3040/11, від 12.05.2015 року № 4142/надіслало на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за березень-квітень 2015 року на загальну суму 4 154,43 грн. Вказані повідомлення були отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

Як зазначено у позовній заяві, сума різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за березень-квітень 2015 року, відповідачем до цього часу не сплачена.

Відповідно до ч.9 ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13 грудня 1991 року №1977-XII (далі по тексту – Закон №1977-XII), різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів державного бюджету (абзац другий); для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом (абзац третій); для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (абзац четвертий).

Згідно з п.5 «Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372 (далі по тексту – Порядок №372), розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону № 1977-XII, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначив, що відповідач є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, відтак фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-XII, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з п. 12 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Так, в матеріалах справи міститься копія статуту Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України» від 2008 року з пункту 1.5 якого вбачається, що Державна установа «Інститут харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України» є неприбутковою державною бюджетною науковою установою з правами юридичної особи.

Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію Серія А01 №219168, довідкою з ЄДРПОУ АБ №619412, листа Національної академії наук України від 04.03.2015 № 12/382-8, засвідчені копії яких наявні у справі, відповідач є державною організацією і внесений до реєстру неприбуткових організацій.

Таким чином, беручи до уваги те, що Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» покладено обов'язок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації за рахунок коштів державного бюджету, враховуючи те, що відповідач є державною бюджетною установою, та мав відповідний статус у період, за який йому вручено повідомлення з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за березень-квітень 2015 року, що підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обв'язку з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з березня по квітень 2015 року.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.03.2015 № К/800/51777/14.

Таким чином, розглянувши матеріали справи та враховуючи те, що позивач не надав до суду аргументованих доводів і доказів, які б спростовували доводи відповідача, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідачем не надано доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у Подільському районі м. Києва відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ч.8 ст.183-2, ст.ст.185-187 КАС України.

          Суддя                                                                                 А.С. Мазур