Рішення

від 26.08.2015 по справі 908/3743/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2015 Справа № 908/3743/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого - судді Осадчої А.М., за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К», м. Дружківка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буделектромонтаж-Дон», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 58826,21грн., пені у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

У червні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мединський і К» (далі - ТОВ Мединський і К») звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буделектромонтаж-Дон» (далі - ТОВ «Буделектромонтаж-Дон») з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 58826,21грн., пені у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №0015/14 від 16.01.2014року позивач надав послуги на загальну суму 178366,41грн., з яких відповідачем фактично сплачено 119540,20 грн., заборгованість складає 58826,21 грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 23.06.2015року господарським судом Запорізької області у відповідності з приписами ст.17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовну заяву направлено за підсудністю до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.07.2015р. порушено провадження по справі №908/3743/15, розгляд справи призначено на 21.07.2015р.

Ухвалою від 21.07.2015р. розгляд справи відкладено внаслідок задоволення клопотання позивача про відкладення, розгляд справи призначено на 26.08.2015р.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №0015/14 від 16.01.2014року, актів здачі - приймання робіт (надання послуг), рахунків на оплату, акту звірки станом на 31.12.2014р., вимоги №79 від 20.04.2015р., доказів її вручення, гарантійного листа №671 від 13.11.2014р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526 , 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ), ст. ст. 1,2,49,54,64 ГПК України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав в частині основного боргу в розмірі 58826,21 грн., який на теперішній час не змозі сплатити внаслідок надзвичайного погіршення економічного стану підприємства в результаті проведення антитерористичної операції на території окремих міст і районів Донецької області. Відповідач вказує, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг): № ГОМК0005353 від 21.07.2014р.; № ГОМК0005528 від 24.07.2014р.; № ГОМК0005539 від 25.07.2014р.; № ГОМК0006522 від 02.09.2014р.ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» не підписані, тоді як підписання акту за умовами договору є обов'язковою передумовою його оплати. Заперечує проти задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних нарахувань та 3%річних посилаючись на те, що у пунктах 4.9, 4.11 договору встановлено інший, ніж передбачений у частині 2 статті 625 ЦК України, розмір процентів. Можливість стягнення позивачем визначеної пунктом 4.9 договору пені, на думку відповідача, пов'язана виключно з порушенням боржником строків оплати, зазначених у пунктах 3.4 і 3.5 договору, однак, вказані пункти не могли бути ним порушені у зв'язку з їх відсутності у тексті договору.Неправомірність нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3%річних на суму заборгованості обумовлена певними об'єктивними обставинами (антитерористичною операцію), які носять загальновідомий надзвичайний характер, та не пов'язані з винними діями відповідача, що передбачено у якості підстави для звільнення боржника від відповідальності за порушення господарського зобов'язання в пунктах 4.4 і 4.7 договору та в частині 4 статті 219 ГК України.

Крім того, у клопотанні від 15.07.2015р. ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» просить розглядати справу за відсутності уповноваженого представника підприємства за наявними у справі матеріалами, з урахуванням позиції, що була викладена у відзиві на позовну заяву.

У письмових поясненнях, які надані суду 20.08.2015р. позивач вказує, що заборгованість виникла за актами №ГОМК0000961 від 10.02.2014р., №ГОМК0001902 від 10.03.2014р., №ГОМК0002211 від 20.03.2014р., №ГМОК0002513 від 28.03.2014р., №ГОМК0003066 від 17.04.2014р., №ГОМК5353 від 21.07.2014р., №ГОМК0005373 від 22.07.2014р., №ГОМК0005379 від 23.07.2014р., №ГОМК0005539 від 25.07.2014р., №ГМОК0006522 від 02.09.2014р. Позивач стверджує, що посилання у п.2.9 договору на п.п. 3.5,3.7 договору є помилковим.

Стосовно заперечень відповідача щодо безпідставності нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних позивач зазначає, що у порушення п.п. 4.7, 4.8 договору ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» не повідомив позивача про факт настання обставин непереборної сили або форс-мажору; штраф, передбачений п.4.11 договору у розмірі 1,8% від суми договору, на який посилається відповідач як на підставу відмови у сплаті 3% річних має іншу правову природу та застосовується окремо, підставою для нарахування 3% річних є приписи ст.625 ЦК України.

20.08.2015р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача пеню у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн.

За приписами ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У відповідності з приписами ст. 22 ГПК України суд приймає означену заяву як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги про стягнення пені у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційні нарахування у розмірі 33715,26грн.

У судове засідання 26.08.2015р. уповноважені представники сторін не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені у спосіб, що передбачений законодавством України. Зокрема, відповідач шляхом направлення телефонограми та розміщення інформації щодо розгляду справи на офіційному сайті суду внаслідок відсутності інших засобів зв'язку та неможливістю направити кореспонденцію поштою, що підтверджується актом канцелярії суду.

Відповідно до положень статті 81 - 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Дослідивши надані сторонами в підтвердження вимог та заперечень докази, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

16.01.2014р. між ТОВ «Мединський і К» (Виконавець») і ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» («Замовник») укладено договір про надання послуг спецтехнікою з оператором №0015/14, предметом якого є: пункт 1.1 - Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів. Замовник в порядку й на умовах, встановлених цим договором, зобов'язується оплатити послуги Виконавцю (пункт 1.2).

Як передбачено у пункті 5.1, договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2014 року або до дати його призупинення (у випадку розірвання за згодою сторін), або в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Ціну й умови оплати сторони обумовили у розділі 2 договору: пункт 2.1 - сума сплати за послуги, надані Виконавцем, визначається з реєстру фактично відпрацьованого технічного часу та вартості однієї машино-години експлуатації техніки, визначеної в замовленні, яке є невід'ємною частиною цієї угоди.

Відповідно до пункту 2.5 головним документом для визначення кількості відпрацьованого Технікою часу є маршрутний лист автотранспорту з талоном Замовника, або довідка чи змінний рапорт, підписані представником Замовника з позначенням часу роботи (прибуття/відбуття).

Положеннями розділу 3 договору встановлені обов'язки і права сторін: пункт 3.1 - Виконавець повинен вчасно і якісно надавати послуги, зазначені в пункті 1.1 цього договору; пункт 3.2.2 - Замовник повинен сплачувати послуги на умовах і в порядку, передбаченому цим договором і замовленням; пункт 3.2.3 - зобов'язаний приймати від Виконавця послуги, які надаються відповідно до цього договору, і відзначати в талоні замовника (іншому коносаменті) часи, відпрацьовані Спецтехнікою.

Зі змісту правочину вбачається, що сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договору, об'ємів робіт та їх якості, а також ціною та строками їх виконання.

Зазначений договір укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений, у судовому порядку недійсним не визнаний. Відтак в силу положень статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за змістом спірних правовідносин та своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 ГК України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.

Положеннями частини 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 2.6 договору по завершенні робіт (наданих послуг) Виконавець надає Замовникові два екземпляра акту, який останній зобов'язаний на протязі п'яти перших робочих днів, після його одержання, підписати, і один екземпляр акту повернути Виконавцеві. У випадку наявності у Замовника заперечень з приводу об'єму робіт, обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному періоді, Замовник зобов'язаний у той же строк, у письмовій формі надати Виконавцеві свої обґрунтовані заперечення.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) Виконавцем - ТОВ «Мединський і К» надані послуги Замовнику - ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» у вигляді використання автокрану 25т на базі КАМАЗ АН7871НВ та МАЗ АН1704ІА, які оформлені наступними документами: акт № ГОМК0000462 від 20.01.2014р.; акт № ГОМК0000716 від 27.01.2014р.; акт № ГОМК0000961 від 10.02.2014р.; акт № ГОМК0001467 від 20.02.2014р.; акт № ГОМК0001902 від 10.03.2014р.; акт № ГОМК0002211 від 20.03.2014р.; акт № ГОМК0002513 від 28.03.2014р.; акт № ГОМК0002807 від 09.04.2014р.; акт № ГОМК0003066 від 17.04.2014р.; акт № 0003267 від 25.04.2014р.; акт № ГОМК0004464 від 20 06.2014 року; акт № ГОМК0004551 від 26.06.2014р.; акт № ГОМК0004964 від 04.07.2014р.; акт № ГОМК0005642 від 04.07.2014р., акт № ГОМК0005040 від 09.07.2014р.; акт № ГОМК0005068 від 10.07.2014р.; акт № ГОМК0005282 від 16.07.2014р.; акт № ГОМК0005343 від 18.07.2014р.; акт № ГОМК0005352 від 22.07.2014р., акт № ГОМК0005353 від 21.07.2014р.; акт № ГОМК0005373 від 22.07.2014р., акт № ГОМК0005379 від 23.07.2014р., акт № ГОМК0005528 від 24.07.2014р.; акт № ГОМК0005539 від 25.07.2014р.; акт № ГОМК0005634 від 01.08.2014р.; акт № ГОМК0005635 від 01.08.2014р.; акт № ГОМК0006522 від 02.09.2014р.

При цьому, всі акти, за виключенням актів № ГОМК0005353 від 21.07.2014р.; № ГОМК0005528 від 24.07.2014р.; № ГОМК0005539 від 25.07.2014р.; № ГОМК0006522 від 02.09.2014р., акт № ГОМК0005373 від 22.07.2014р., акт № ГОМК0005379 від 23.07.2014р., є підписаними сторонами у встановленому договором порядку.

За умовами пункту 2.8 договору фактом відправлення (одержання актів) вважається поштовий відбиток штемпеля підприємства зв'язку (з урахуванням поштового пробігу).

Акти, які є не підписаними, як стверджує позивач, своєчасно направлялись відповідачу для підписання, однак доказів наведеного суду не надано.

Повторно акти № ГОМК0005353 від 21.07.2014р.; № ГОМК0005528 від 24.07.2014р.; № ГОМК0005539 від 25.07.2014р.; № ГОМК0006522 від 02.09.2014р., позивач направив відповідачу разом з вимогою №79 від 20.04.2015р. Факт направлення вимоги підтверджено експрес накладною КС "Globall Post" №70021202, відправлення отримано КС "Globall Post" 20.04.2015р., а представником відповідача 23.04.2015р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Буделектромонтаж-Дон» порушені умови пункту 2.6 договору щодо підписання вищевказаних актів і направлення одного екземпляра Виконавцеві або надання Виконавцеві обґрунтованих заперечень у письмовій формі, оскільки отримані спірні акти залишились без розгляду, відповіді на них позивач не отримав.

При неповерненні Замовником у термін, визначений пунктами 3.5, 3.7 договору, підписаного акту або не наданні обґрунтованих заперечень вважається, що послуги в даному періоді надані Виконавцем у повному обсязі та прийняті Замовником без зауважень, а акт виконаних робіт вважається підписаним Сторонами (пункт 2.9).

Суд зазначає, що у тексті договору відсутні п.п. 3.5, 3.7, які б передбачали відповідний строк.

Однак, системний аналіз даного пункту договору, зокрема, застосування в тексті слова «або», що свідчить про альтернативність випадків, при наявності яких акт вважається підписаним, дає можливість зробити висновок, що даний строк стосується виключно випадку неповернення актів, а не стосується випадку не надання обґрунтованих заперечень стосовно виконаних робіт.

Таким чином, якщо має місце не надання обґрунтованих заперечень щодо актів, вважається, що послуги в даному періоді надані Виконавцем у повному обсязі та прийняті Замовником без зауважень, а акт виконаних робіт вважається підписаним Сторонами.

Твердження відповідача про не підписання ним відповідних актів, що виключає віднесення наведених в них сум до простроченої заборгованості та вини відповідача, за відсутності заперечень щодо факту їх отримання, суд у даному випадку визнає неспроможним, так як акти вважаються підписаними.

Згідно письмових пояснень позивача, які надані суду 20.08.2015р., акти №ГОМК0005373 від 22.07.2014р., № ГОМК0005379 від 23.07.2014р. повторно відповідачу не направлялись, тому в цій частині у суду відсутні підстави вважати їх належними та допустимими доказами на підтвердження факту надання послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Як визначено п. 2.7 договору, оплата за послуги здійснюється не пізніше 10-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-прийняття робіт з урахуванням вимог п.2.6 договору шляхом перерахування Замовником в безготівковому порядку грошових коштів на рахунковий рахунок Виконавця в національній валюті України, або іншим шляхом узгодженим двома сторонами, який не суперечить діючому законодавству України.

З даних акту звірки, який підписаний сторонами, станом на 31.12.2014року загальна вартість послуг, що надавались відповідачу за договором, складає 178366,41грн.

Як свідчать виписки з банківського рахунку відповідача, на момент звернення з позовом до суду вказані послуги частково були сплачені, заборгованість складала 58826,21грн.

Порядок зарахування здійсненої оплати відповідачем не оспорюється, дані сторін за актом звірки є тотожними.

З гарантійного листа директора ТОВ «Буделектромонтаж-Дон» від 13.11.2014 року № 671 вбачається, що відповідач визнає борг перед позивачем, який утворився станом на 13 листопада 2014 року в сумі 59356,37 грн. та зобов'язується сплатити заборгованість у сумі 35000 грн. до 30 листопада 2014 року, а залишкову суму - до 30 грудня 2014 року.

Будь-який графік погашення заборгованості сторонами не підписувався.

11.08.2015р. відповідач сплатив позивачу суму заборгованості 58826,21грн., що підтверджується платіжним дорученням №647, внаслідок чого позивач зменшив позовні вимоги на цю суму.

Предмет позовних вимог - стягнення з відповідача пені у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст.230 ГК України , визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено ст.549 ЦК України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 4.9 за порушення строків оплати, зазначених у пунктах 3.4, 3.5 договору Замовник виплачує Виконавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої Нацбанком України на дату нарахування санкцій, від суми прострочення платежу за кожний день невиконання зобов'язань.

Пункти 3.4, 3.5 у тексті договору відсутні.

Таким чином, п.4.9 договору передбачає право на нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої Нацбанком України на дату нарахування санкцій, від суми прострочення платежу за кожний день невиконання зобов'язань, виключно за порушення строків оплати послуг, які передбачені п.п. 3.4, 3.5, тоді як дані пункти відсутні.

Наявність у договорі п. 2.7, яким передбачений строк оплати, за відсутності на нього посилання у п.4.9 договору, не надає позивачу право на нарахування пені, у разі пропущення даного строку.

З огляду на те, що позивач не довів суду порушень відповідачем строків оплати послуг, що передбачені п.п. 3.4, 3.5 договору, враховуючи відсутність даних пунктів у тексті договору, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 3362,91грн.

Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн. суд виходить з наступного.

Приписами частини другою статті 625 ЦК України встановлено, що в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень норми статті 625 ЦК України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу - особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вони входять до складу грошового зобов'язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Тому, доводи відповідача про встановлення умовами договору іншого (пункт 4.9 - неустойка у розмірі подвійної облікової ставки НБУ; пункт 4.11 - штраф у розмірі 1,8% від суми договору) ніж у ч. 2 статті 625 ЦК України розміру процентів за порушення строків оплати грошових коштів, що, на його думку, виключають застосування до предмету позову - основного боргу індексу інфляції та трьох процентів річних, суд вважає помилковими.

Також не приймаються судом до уваги посилання відповідача на наявність підстав для звільнення його від відповідальності у вигляді 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення основного зобов'язання внаслідок обставин непереборної сили, з посиланням на п. 4.7, за яким жодна зі сторін не відповідає за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором, якщо це невиконання або неналежне виконання обумовлено дією обставин непереробної сили (погодні умови, непридатні для роботи, стихійні лиха тощо).

Згідно п.1.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Пункт 4.7 договору може бути застосований виключно щодо штрафних санкцій, тоді як 3% рінчих та інфляційні мають іншу відмінну від штрафних санкцій правову природу та щодо їх стягнення не застосовуються приписи ст.617 ЦК України.

Дослідивши розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, суд приходить до висновку, що позивач нараховує дані суми на заборгованість, яка виникла за актами:

- № ГОМК0000961 від 10.02.2014р. в сумі 3017,68грн. - 3% річних за період 25.02.2014р. - 16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за період березень 2014р.- травень 2015р.

- № ГОМК0001902 від 10.03.2014р. в сумі 16853,48грн. - 3% річних за період 25.03.2014р.- 16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за період квітень 2014р.- травень 2015р.

- № ГОМК0002211 від 20.03.2014р. в сумі 6198,98грн. - 3% річних за період 03.04.2014р. -16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за період квітень 2014р.- травень 2015р.

- № ГОМК0002513 від 28.03.2014р. в сумі 16526,23грн. - 3% річних за період 11.04.2014р.-16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за період квітень 2014р.- травень 2015р.

- № ГОМК0003066 від 17.04.2014р. в сумі 5645,12грн. - 3% річних за період 05.05.2014р. -16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за період травень 2014р. - травень 2015р.

- № ГОМК0005353 від 21.07.2014р. в сумі 1764,12грн. - 3% річних за період 05.05.2015р. -16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за травень 2015р.

- № ГОМК0005528 від 24.07.2014р. в сумі 3175,42грн. - 3% річних за період 05.05.2015р. -16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за травень 2015р.

- № ГОМК0005539 від 25.07.2014р. в сумі 2822,59грн. - 3% річних за період 05.05.2015р. -16.06.2015р.; інфляційні нарахування - за травень 2015р.

- № ГОМК0006522 від 02.09.2014р. в сумі 2822,59грн. - 3% річних за період 05.05.2015р. -16.06.2015р., інфляційні нарахування - за травень 2015р.

Виходячи з умов п.2.7 договору суд встановив наступні строки оплати послуг за переліченими актами:

- № ГОМК0000961 від 10.02.2014р. - по 24.02.2014р. включно;

- № ГОМК0001902 від 10.03.2014р. - по 24.03.2014р. включно;

- № ГОМК0002211 від 20.03.2014р. - по 03.04.2014р. включно;

- № ГОМК0002513 від 28.03.2014р. - по 11.04.2014р.включно;

- № ГОМК0003066 від 17.04.2014р. - по 05.05.2014р. включно;

- № ГОМК0005353 від 21.07.2014р., № ГОМК0005528 від 24.07.2014р., № ГОМК0005539 від 25.07.2014р., № ГОМК0006522 від 02.09.2014р. - по 15.05.2015р.

При цьому, встановлюючи строк оплати за актами № ГОМК0005353, № ГОМК0005528, № ГОМК0005539, № ГОМК0006522, які підписані тільки Виконавцем, суд виходив з того, що вони повторно направлені на адресу відповідача для підписання 20.04.2015р., отримані 23.04.2015р., тому згідно п.2.6 договору, останній зобов'язаний на протязі п'яти перших робочих днів, після їх одержання, підписати, і один екземпляр акту повернути Виконавцеві або у випадку наявності у Замовника заперечень з приводу об'єму робіт, обсягу послуг, наданих Виконавцем у звітному періоді, Замовник зобов'язаний у той же строк, у письмовій формі надати Виконавцеві свої обґрунтовані заперечення.

Таким чином, після перебігу строку у п'ять робочих днів з дати отримання актів за відсутності заперечень у відповідності з п. 2.9 договору, зміст якого досліджено судом вище, акти вважаються підписаним сторонами, послуги прийнятими.

З огляду на відсутність заперечень з боку відповідача, які б були надані у відповідності з п.2.6 договору, датою прийняття послуг є 30.04.2015р., відповідно строк оплати згідно п.2.7 договору - по 15.05.2015р. включно.

Виходячи з викладеного, за актами № ГОМК0002211 від 20.03.2014р., №ГОМК0003066 від 17.04.2014р., № ГОМК0005353 від 21.07.2014р., № ГОМК0005528 від 24.07.2014р., № ГОМК0005539 від 25.07.2014р., № ГОМК0006522 від 02.09.2014р. при визначенні періодів нарахування позивач припустився помилки щодо визначення початкової дати нарахування.

Тому, самостійно здійснивши розрахунок 3% річних за допомогою Інформаційно - пошукової системи "Ліга" за вказаними актами за вірні періоди, а саме: за актом № ГОМК0002211 від 20.03.2014р. за період з 04.04.2014р. - 16.06.2015р.; №ГОМК0003066 від 17.04.2014р. за період з 06.05.2014р. - 16.06.2015р.; № ГОМК0005353 від 21.07.2014р., № ГОМК0005528 від 24.07.2014р., № ГОМК0005539 від 25.07.2014р., № ГОМК0006522 від 02.09.2014р. - за період 16.05.2015р. - 16.06.2015р., враховуючи, що періоди за іншими актами визначено вірно, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 1767,40грн., у задоволенні решти позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Згідно рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного суду України N 62-97р від 03.04.1997р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд дійшов висновку, що позивачем періоди визначені вірно. Перевіривши за допомогою Інформаційно - пошукової системи "Ліга" здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань суд приходить до висновку, що вірна сума є більшою, ніж заявлено до стягнення, тому позовні вимоги задовольняються у межах заявлених позовних вимог в сумі заявлених вимог - 33715,26грн.

Згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Внаслідок зменшення позивачем заявлених позовних вимог судовий збір в сумі 1176,52грн. повертається Товариству з обмеженою відповідальністю «Мединський і К», м. Дружківка Донецької області.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно на відповідача покладається судовий збір в сумі 709,65грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 530, 631, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К», м.Дружківка Донецької області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Буделектромонтаж-Дон», м.Донецьк про стягнення пені у сумі 3362,91грн., 3% річних у сумі 1777,95грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 33715,26грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буделектромонтаж-Дон» (83001, м.Донецьк, бул. Пушкіна, буд.13, ідентифікаційний код 38221591) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мединський і К»(84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, буд.110, ідентифікаційний код 32276975) 3%річних в сумі 1767,40грн., інфляційні нарахування в сумі 33715,26грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 709,65грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мединський і К»(84205, Донецька область, м.Дружківка, вул.Енгельса, буд.110, ідентифікаційний код 32276975) витрати по сплаті судового збору в сумі 1176,52грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.08.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 31.08.2015року.

Суддя А.М. Осадча