Рішення

від 08.09.2015 по справі 905/966/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2015 Справа № 905/966/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомКостянстинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі 1) Донецької обласної ради, 2) Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу «Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» до Селидівського гірничного технікуму простягнення 648 939,40 грн

за участю представників:

від прокуратуриГоргуль Н.В. - прокурор від позивача-1не з'явились від позивача-2Гончаров А.С. - представник за довіреністю від відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Костянстинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі 1) Донецької обласної ради, 2) Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу «Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» до Селидівського гірничного технікуму про стягнення суми основного боргу в розмірі 648939,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 10 від 05.03.2012, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за період з січня по грудень 2012 року.

Відповідач проти позову частково заперечує, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за період з січня по березень 2012 року. Вимоги про стягнення заборгованості за період з листопада по грудень 2012 року в сумі 31562,86 грн відповідач визнає.

У відзиві на позовну заяву відповідачем також заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 08.09.2015 вказане клопотання судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

05.03.2012 між Обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» (теплопостачальна організація, позивач) та Селидівським гірничним технікумом (споживач, відповідач) підписано договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 10 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору теплопостачальна організація зобов'язується поставити споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач - прийняти і оплатити одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором.

У п. 12.1 Договору сторони погодили, що цей Договір діє з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах визначених у Додатках № 1/1 - 1/5 до Договору на потреби опалення та вентиляцію (п. 6.1 Договору).

Перелік об'єктів відповідача, до яких здійснюється подача теплової енергії визначено у Додатку № 4 до Договору.

Статтею 25 Закону України «Про теплопостачання» на теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації покладено обов'язок забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

На виконання умов Договору, позивачем у період з січня по грудень 2012 року в опалювальні періоди подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актами на підключення споживача до системи центрального опалення та актами на відключення споживача від системи центрального опалення, копії яких містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 5.3 Договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється на підставі пред'явленого теплопостачальною організацією рахунку, в розмірі вартості, зазначеної в Додатку № 1, кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем у період з 25-го по 30 (31) число розрахункового місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 5.4 Договору).

Споживачі, що не мають приладів обліку сплачують, сплачують за спожиту теплову енергію згідно з договірними навантаженнями (п. 5.5 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня по грудень 2012 року позивачем було поставлено теплову енергію згідно наступних рахунків: № 235 від 25.01.2012 на суму 269552,39 грн, № 309 від 22.02.2012 на суму 291938,62 грн, №378 від 27.03.2012 на суму 175929,82, № 435 від 20.04.2012 на суму - 44,29 грн, № 70 від 28.11.2012 на суму 23887,98 грн, № 137 від 20.12.2012 на суму 7674,88 грн.

Такими чином, згідно рахунків, позивачем поставлено теплову енергію на загальну суму 768939,40 грн.

Вказані рахунки отримані відповідачем, про що свідчать підписи про отримання представниками відповідача на рахунках.

Відповідач частково сплатив кошти за поставлену теплову енергію у сумі 120000,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до норм ч. 6 та ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не належним чином, за поставлену теплову енергію за період з січня по грудень 2012 року в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 648939,40 грн. А тому позовні вимоги в суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з січня по березень 2012 року.

Позивач та прокурор заперечили проти застосування до вказаних вимог строку позовної давності, оскільки вважають, що мало місце переривання строку позовної давності.

Відповідно до положень ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 264 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, перебіг позовної давності переривається у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу.

Як зазначено в п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» № 10 від 29.05.2013 у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звертався до відповідача з претензією №104 від 05.02.2014 про сплату заборгованості за спожиту теплову енергію за Договором № 10 від 05.03.2012 у розмірі 658140,00 грн.

У відповідь на вказану претензію, відповідач листом № 02/36 від 11.02.2014, який підписано директором Цеватенко А.В., визнав наявність заборгованості у розмірі 658140,00 грн за Договором та зазначив, що відповідачем вживаються всі заходи для погашення заборгованості.

Підписавши, 11.02.2014 відповідь на претензію в межах строку давності щодо вимог про стягнення заборгованості за період з січня по березень 2012 року, від імені відповідача, директор відповідача здійснив дії, направлені, в силу своїх повноважень, прав та обов'язків, як керівника, на визнання спірної заборгованості за Договором № 10 від 05.03.2012, у тому числі, за період січень - березень 2012 року.

Відповідачем зазначені вище обставини належними та допустимими доказами не спростовані.

Вчинені дії з боку відповідача свідчать про надання відповіді на претензію юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості і який може служити підставою для перебігу строку позовної давності заново в порядку ст. 264 Цивільного кодексу України.

Таким чином, перебіг строку позовної давності по вищевказаній заборгованості почався заново з 11.02.2014.

Прокурор звернувся з даним позовом в інтересах позивача до господарського суду Донецької області 14.07.2015 (згідно поштового штампу на конверті).

За таких обставин, строк позовної давності для спірних правовідносин не є пропущеним, а вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену за Договором про закупівлю теплової енергії за державні кошти № 10 від 05.03.2012 теплову енергію у розмірі 648939,40 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селидівського гірничного технікуму (85400, Донецька обл., м.Селидове, вул. К. Маркса, 35, ідентифікаційний код 00173410) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84307, Донецька обл., м.Краматорськ, пров. Земляний, 2, ідентифікаційний код 03337119) в особі відокремленого підрозділу «Виробничої одиниці обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» «Димитровтепломережа» (85327, Донецька обл., м.Димитров, м-район Молодіжний, 16-а, ідентифікаційний код 38311229 ) основний борг у розмірі 648939 (шістсот сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн 40 коп.

3. Стягнути з Селидівського гірничного технікуму (85400, Донецька обл., м.Селидове, вул. К. Маркса, 35, ідентифікаційний код 00173410) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12978 (дванадцять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн 79 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено: 11.09.2015

Суддя М.В. Сажнева