Рішення

від 10.09.2015 по справі 905/746/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.09.2015 Справа № 905/746/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Осадчої А.М.

за участю секретаря судового засідання Щитової Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківенергоремонт плюс» м.Харків

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» м.Єнакієво Донецька область

про стягнення 459356,34грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача : Мартіна Л.Г. за довіреністю б/н від 30.03.2015р.

від відповідача: Кулініч О.О. за довіреністю № 73/5-35 від 20.01.2015 р.

СУТЬ СПРАВИ:

06.07.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківенергоремонт плюс» м.Харків (далі- ТОВ «Харківенергоремонт плюс») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» м.Єнакієво Донецька область (далі - ПАТ «Єнакієвський металургійний завод») про стягнення інфляційних витрат у сумі 366629,76грн. та 3% річних у розмірі 21344,88грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору підряду №12-001552 від 19.04.2012р. за період з 14.03.2014р. по 20.05.2014р., інфляційних витрат у розмірі 36216,63грн. та 3% річних у сумі 16122,54грн. за несвоєчасне виконання рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.07.2015р. порушено провадження у справі №905/746/15, розгляд справи неодноразово відкладався.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2012р. у справі №905/1787/14 з ПАТ Єнакієвський металургійний завод» стягнута заборгованість за договором підряду №12-001552 від 19.04.2012р. у сумі 3819060,04грн., відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані відповідачу 3%річних та інфляційні нарахування на заборгованість, яка існувала за договором до її повного погашення.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряда №12-001552 від 19.04.2012р., рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі №905/1787/14, банківських виписок, платіжних доручень.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 6,8, 19, 124, 126 Конституції України, ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України), ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54, 58, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позивач надав суду лист Донецької дирекції Центру поштового зв'язку УДППЗ "Укрпошта" №7-14-279 від 15.06.2015р., переліку відділень поштового зв'язку на території Донецької області та Луганської області, які не контролюються українською владою та у зв'язку із загрозою життю працівників поштового зв'язку тимчасово послуги поштового зв'язку не надаються, належним чином засвідчені копії Статуту позивача, Свідоцтва Серії А00 №172864.

21.07.2013р. позивач звернувся до суду з заявою б/н б/д про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 366629,76грн. та 3% річних у розмірі 21344,88грн. за період з 14.03.2014р. по 20.05.2014р. та інфляційні нарахування у сумі 43660,06грн., 3% річних у розмірі 16122,54грн. за період з 21.05.2014р. по 15.06.2015р.

19.08.2015р. позивач надав уточнену позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 459356,34грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору підряду №12-001552 від 19.04.2012р. за період з 14,03.2014р. по 15.06.2015р. включно, де: 421888,91грн. - інфляційні втрати, 37467,43грн. - 3% річних.

Ухвалою від 26.08.2015р. суд прийняв позовну заяву (уточнену), яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт плюс" м.Харків, як заяву про зміну підстави позову внаслідок часткової зміни формулювання обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, та збільшення розміру позовних вимог, без зміни предмету. Попередню заяву суд за проханням позивача не розглядав.

02.09.2015р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача кошти у розмірі 451810,59грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору підряду №12-001552 від 19.04.2012р.: 414343,16грн. - інфляційні втрати; 37467,43грн. - 3% річних за період з 14.03.2014р. по 15.06.2015р. Дана заява надана представнику відповідача у судовому засіданні 10.09.2015р.

Згідно ст.22 ГПК України позивач, серед іншого, вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою.

Суд, виходячи зі змісту поданої позивачем заяви від 02.09.2015р., розцінює її як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає позовні вимоги з урахуванням вказаної заяви.

10.09.2015р. звернувся з заявою про уточнення розрахунку інфляційних витрат, а саме, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, що нараховані з березня 2014року по червень 2014року на суму боргу 381906,04грн., за липень 2014року на суму боргу 674876,65грн., з серпня 2014року по червень 2015року на суму боргу 6509,30грн.

Представник відповідача через канцелярію суду 09.09.2015р. надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що вважає нарахування позивачем інфляційних втрат з 14.03.2014р. - безпідставним, оскільки вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за березень вже розглянуті судом. Отже, на думку відповідача розрахунок інфляційних втрат повинен був проводитись позивачем з 01.04.2014р. по 20.05.2014р., і відповідно їх розмір за вказаний період має становити 275942,36грн.

Представник позивача у судовому засіданні 10.09.2015р. підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви від 02.09.2015р. та заяви від 10.09.2015р.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2015р. висловив заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, зазначив, що відносно інших сум та порядку їх нарахування заперечень не має.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі №905/1787/14, яке набрало законної сили, позовні вимоги ТОВ «Харківенергоремонт плюс» задоволені частково та стягнуто з ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» на користь позивача заборгованість за договором підряду №12-001552 від 19.04.2012р. у сумі 3819060,04грн., пеню у сумі 78622,68грн., 3% річних у сумі 123123,42грн. та інфляційні витрати у розмірі 99839,04грн.

Відповідно до ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.3 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.

Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 ЦК України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі №905/1787/14 встановлено наступні обставини:

Між Публічним акціонерним товариством "Єнакієвський металургійний завод" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт плюс" (далі - підрядник) укладений договір підряду №12-001552 від 19.04.2012р., за умовами якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи перелік яких наводиться в специфікаціях до договору.

На виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором у період з листопада 2012р. по грудень 2013р. позивачем виконані роботи на загальну суму 5844601грн.82коп. з ПДВ, за наслідком чого сторонами підписані наступні акти КБ-2в та довідки КБ-3: акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2012р. №236 від 11.12.2012р. (форма КБ-2в) на суму 1500807грн. 82коп., у тому числі ПДВ 250134грн.64коп., та довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та затратах/ за листопад 2012р. від 11.12.2012р. (форма КБ-3) на суму 1500807грн.82коп., у тому числі ПДВ 250134грн. 64коп.; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №237 від 03.01.2013р. (форма КБ-2в) на суму 4124222грн. 74коп., у т.ч. ПДВ 687370грн. 46коп., та довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та затратах/ за грудень 2013р. від 03.01.2013р. (форма КБ-3) на суму 4124222грн. 74коп., у т.ч. ПДВ 687370грн. 46коп.; акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №238 від 16.01.2013р. (форма КБ-2в) на суму 219571грн. 26коп., у т.ч. ПДВ 36595грн. 21коп., та довідка про вартість виконаних будівельних робіт /та затратах/ за грудень 2013р. від 16.01.2013р. (форма КБ-3) на суму 219 571грн. 26коп., у т.ч. ПДВ 36595грн. 21коп.,

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь позивача були перераховані грошові кошти у сумі 1983290грн.93коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача від 04.02.2013р. на суму 311672грн. та на суму 213061грн.96коп., від 29.10.2012р. на суму 1331196грн.64коп. та від 21.01.2013р. на суму 127360грн.33коп.

Крім того, зобов'язання відповідача з оплати вартості робіт за договором з капітального ремонту енергетичного обладнання цехів замовника були припинені на суму 40540грн. 45коп. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог сторін згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України, що підтверджується актом заліку зустрічних однорідних вимог №213013 від 31.01.2013р.

Судом у справі №905/1787/14 встановлено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №12-001552 від 19.04.2012р. та факт порушення ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» в односторонньому порядку взятих на себе зобов'язань за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт на суму 3819060,04грн. у встановленому договором порядку.

З огляду на приписи ст.35 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає доведеними вищезазначені факти встановленні рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. у справі №905/1787/14, зокрема, щодо прострочення ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» оплати заборгованості за договором підряду № 12-001552 від 19.04.2012р. в сумі 3819060,04грн.

Як вбачається з позовної заяви, відповідачем здійснено погашення заборгованості перед позивачем, про що свідчать платіжні доручення: №4500034875 від 24.06.2014р. на суму 196122,26грн., №4500036538 від 01.07.2014р. на суму 1900000,00грн., №4500039665 від 14.07.2014р. на суму 1048061,13грн., №4500042605 від 28.07.2014р. на суму 168367,35грн., №4500045547 від 11.08.2014р. на суму 500000,00грн. оплата згідно рішення ГСДО від 06.05.2014р. по справі №905/1787/14 та платіжні доручення: №4500048014 від 04.09.2014р. на суму 301585,14грн., №4500048013 від 04.09.2014р. на суму 71599,34грн.- витрати по сплаті судового збору.

Згідно довідки №02/06-15 від 02.06.2015р. сума боргу по договору підряду №12-001552 від 19.04.2012р. яка стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. по справі №905/1787/14 становить 6509,30грн.

За частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум.

Як виходить з наданого позивачем розрахунку, останній нараховує 3% річних за період з 14.03.2014р. по 15.06.2015р. в сумі 37467,43грн., інфляційні втрати з березня 2014року по червень 2014року на суму боргу 3819060,04грн., за липень 2014року на суму боргу 674876,65грн., з серпня 2014року по червень 2015року на суму боргу 6509,30грн., всього в сумі - 414343,16грн.

Одночасно, з рішення господарського суду Донецької області від 06.05.2014р. по справі №905/1787/14 вбачається, що судом стягнуто з відповідача на користь позивача 3%річних за період з 05.02.2013року по 13.03.2014року, інфляційні нарахування за період з лютого 2013року по березень 2014року.

Таким чином, при здійсненні нарахування інфляційних втрат у межах справи №905/746/15 позивач неправомірно включив у розрахунок інфляційні витрати за березень 2014року на суму 3819060,04грн., так як дані витрати вже стягнуті за рішенням суду у межах справи №905/1787/14.

Згідно рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, що викладені у листі Верховного суду України N 62-97р від 03.04.1997р. при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, здійснивши перерахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга ", приходить до висновку, що сума інфляційних нарахувань з квітня 2014року по червень 2014року на суму боргу 3819060,04грн. складає 316892,39грн., за липень 2014року на суму боргу 674876,65грн. -2699,51грн., з серпня 2014року по червень 2015року на суму боргу 6509,30грн. - 3700,98грн.

Одночасно, за період з серпня 2014року по червень 2015року на суму боргу 6509,30грн. - позивач просить стягнути 3660,31грн.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що суд розглядає спір у межах заявлених позовних вимог, підстав для виходу за означені межі, передбачених ст.83 ГПК України, не вбачається, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в сумі 323252,21грн.,у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо порядку нарахування 3% річних за період з 14.03.2014р. по 15.06.2015р. в сумі 37467,43грн., який наведений у розрахунку (арк.справи 106), суд вбачає, що при його здійсненні позивач припустився помилки у визначенні первісної суми заборгованості, на яку нараховуються 3% річних за період 14.03.2014року - 23.06.2014року, а саме, зазначена сума 3819060,40грн. замість 3819060,04грн., однак цей факт не вплинув на правильність нарахування сум 3% річних. Позивач приймаючи до уваги дати часткової оплати вірно визначив періоди нарахування та здійснивши перерахунок за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга ", суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3%річних підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 37467,43грн.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час звернення з позовом) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За звернення до суду з позовними вимогами про стягнення 451810,59грн.(з урахуванням заяви), позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 9039,21грн.

Позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір на суму 9187,13грн., тобто в більшому розмірі ніж встановлено діючим законодавством.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачена сума судового збору у розмірі 147,92грн. підлягає поверненню позивачу.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, судовий збір у розмірі 7214,40грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в решті залишається на позивачі.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 35, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківенергоремонт плюс» м.Харків до відповідача Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» м.Єнакієво Донецька область про стягнення 3% річних в сумі 37467,43грн., інфляційних витрат в сумі 414343,16грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (86429, Донецька область, м.Єнакієвє, пр.Металургів, буд.9, ідентифікаційний код 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт плюс" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 21, кв. 2, ідентифікаційний код 31635956) 3% річних в сумі 37467,43грн., інфляційні нарахування в сумі 323252,21грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 7214,40грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт плюс" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 21, кв. 2, ідентифікаційний код 31635956) судовий збір в сумі 147,92грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 10.09.2015року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11.09.2015року.

Суддя А.М. Осадча