Ухвала

від 18.01.2011 по справі 5/147-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

"18" січня 2011 р. Справа № 5/147-Д

За позовом акціонера ОСОБА_1 (м.Олевськ Житомирська область)

до Відкритого акціонерного товариства "Полісся" (с.Варварівка, Олевський район, Житомирська область)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2

Суддя Брагіна Я.В.

Присутні:

від позивача: ОСОБА_1, акціонер, ОСОБА_3, довір. №13 від 01.11.10.

від відповідача: ОСОБА_4, довір. б/н від 14.10.10.

від третьої особи: ОСОБА_4, довір. від 14.01.11.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини головного корпусу силікатного заводу, літ. "Щ" по вул. Калініна, 102 в с. Варварівка, Олевського району площею 329,2 кв.м., вартістю 52496,00грн., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Полісся" та ОСОБА_2 07.07.10.

29.12.10. позивач надіслав до суду доповнення та уточнення до позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним від 27.12.10 (а.с.57-58), яке заявою від 30.12.10. (отриману судом 04.01.11.) просив не брати до уваги судом, бо зазначене доповнення скасував (а.с.61).

04.01.11. надіслав до суду доповнення та уточнення до позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним від 30.12.10. (а.с.63-64), згідно якого доповнив та частково змінив підстави позовних вимог.

Позивач та його представник у засіданні суду підтримав позовні вимоги щодо визнання договору купівлі -продажу від 07.07.10. недійсним з підстав, зазначених у доповненні до позовної заяви від 30.12.10. Пояснили, що до суду звернувся позивач як акціонер, бо вважає, що спір між сторонами є корпоративним, тому що його права порушені як акціонера. Крім того, зазначили, що третя особа - ОСОБА_2 купив спірне майно як суб'єкт підприємницької діяльності.

Представник відповідача в засіданні суду пояснив, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, оскільки необхідно залучити до участі у справі 2-м відповідачем громадянина ОСОБА_2, який являється стороною спірного договору купівлі-продажу, бо придбав спірне приміщення як фізична особа, а не суб'єкт підприємницької діяльності. Також зазначив, що ОСОБА_2 не використовує придбане майно на підставі спірного договору як фізична особа - підприємець. За ОСОБА_2 зареєстровано спірне майно як за фізичною особою, а не як за суб'єктом підприємницької діяльності. Крім того, зазначив, що укладенням спірного договору між відповідачем і третьою особою не порушуються права позивача як акціонера, бо укладено договір оренди спірного майна між відповідачем та позивачем не як акціонером. Не заперечував проти прийняття до розгляду доповнення до позовної заяви від 30.12.10. Але вважає, що провадження у справі необхідно припинити на підставі п.1. ст.80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Представник третьої особи у судовому засіданні теж пояснив, що договір ОСОБА_2 укладав як фізична особа, а не як суб'єкт підприємницької діяльності. Зареєстровано право власності за останнім як за фізичною особою, а не як за підприємцем. Третя особа не використовує спірне майно для заняття підприємницької діяльності. Також просив припинити провадження у справі.

З врахуванням вимог ст.22 ГПК України, суд приймає до розгляду доповнення до позовнї заяви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1. ст.80 ГПК України, враховуючи наступне:

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

А з врахуванням ч.1 ст.21 ГПК України, сторонами в судовому процесі можуть бути підприємства та організації, зазначені в ст.1 цього кодексу.

Таким чином, спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини головного корпусу силікатного заводу по вул. Калініна, 102 в с. Варварівка, Олевського району площею 329,2 кв.м. від 07.07.10., укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Полісся" та ОСОБА_2 не підлягає вирішенню в господарських судах України та повинен розглядатись загальним судом за правилами цивільного судочинства, оскільки до участі у справі необхідно залучити 2-м відповідачем ОСОБА_2, котрий являється стороною спірного договору як фізична особа. Про те, що ОСОБА_2 придбав майно на підставі спірного договору як фізична особа свідчить і спірний договір та пояснення представників позивача і третьої особи, а також позовна заява позивача, в якій останній зазначає третю особу - ОСОБА_2 фізичною особою, а не суб'єктом підприємницької діяльності.

Отже, спір, який виник між сторонами, не підвідомчий господарському суду за суб'єктним складом учасників судового процесу.

Крім того, не підвідомчий спір господарському суду і тому, що спір у даній справі не є корпоративним враховуючи наступне.

Згідно з п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частинами 1,3 ст.167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідентів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Враховуючи вищевикладене, господарському суду підвідомчі спори, що виникають у спорах між учасником господарського товариства та цим товариством, при наявності в такому спорі ознак корпоративних відносин.

Проте, господарським судом в судовому засіданні встановлено, що спір між сторонами виник не з корпоративних відносин, тому що позивач не являється стороною спірного договору, а орендує спірне приміщення як суб'єкт підприємницької діяльності, а не як акціонер.

Слід зазначити, що така правова позиція і Верховного Суду України, викладена в п.2 в третьому абзаці та п.3 постанови Пленуму Верховного суду №13 від 24.10.08. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" та у справі №2-472/08 (за позовом ВАТ "Житомирський завод "Агромаш" до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним).

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо підвідомчості спору господарському суду, бо його доводи спростовуються матеріалами справи, зокрема: договором оренди, укладеним між позивачем як суб'єктом підприємницької діяльності і відповідачем, спірним договором, що укладений між відповідачем та третьою особою- Катинським ОСОБА_6 - фізичною особою, поясненнями представника позивача, відповідача, третьої особи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі на підставі п.1 ст.80 ГПК України та про повернення позивачу сплачені судові витрати, а саме: 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.1, 21, 22, 47, п.1 ст.80, ст.ст.86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

2. Повернути позивачу - ОСОБА_1 кошти в сумі 236,00 грн., сплачені квитанцією №N00ЕР40767 від 17.11.10. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Суддя Брагіна Я.В.

Друк. :

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід про вруч.)

4. третій особі (рек. з повід.про вруч.)