Постанова

від 06.11.2013 по справі 23/240/08-ап-3/175/09-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Запоріжжя

06.11.13 № 23/240/08-АП-3/175/09-АП

12.20-12.30

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Соловйов В.М.

при секретарі судового засідання Осоцькому Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кошель М.О., головний державний інспектор юридичного сектору, довіреність № 7/08-29-10/014 від 22.10.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Трейд" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 59, кв. 4, ідентифікаційний код 34373606)

до відповідача: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38732183)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2008р. № 0001122305/0/35071

Справа розглядається господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до ст.2, 17, 50, п. 6, 7, 13 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснював повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ТОВ "Сом Трейд" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 25.07.2008р. № 0001122305/0/35071, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39 930,00 грн. (у тому числі основний платіж 26 620,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 13 310,00 грн.).

За вказаною позовною заявою ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі № 23/240/08-АП (суддя Садовий І.В.). Справу призначено до розгляду на 18.09.2008р. о 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 18.09.2013р. оголошено перерву до 07.10.2008р. о 15 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.10.2008р. провадження в адміністративній справі № 23/240/08-АП було зупинено до розгляду пов'язаної з нею справи № 23/313/08-АП, винесення відповідного рішення з цієї справи та набрання ним чинності.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 24.06.2009р. № 612 справа № 23/240/08-АП передана на розгляд судді Соловйову В.М. у зв'язку з обранням судді Садового І.В. на посаду судді Запорізького окружного адміністративного суду.

Господарську справу № 23/313/08-АП було передано на розгляд судді Проскурякова К.В. Справі присвоєно інший номер - № 23/313/08-АП-5/111/09-АП, провадження у справі зупинено до винесення Жовтневим районним судом м. Запоріжжя рішення по кримінальній справі № 16000803/2 відносно посадових осіб ТОВ "Радіус" за ч. 2 ст.205 КК України.

Ухвалою від 02.07.2009р. суддею Соловйовим В.М. прийнято зупинену справу № 23/240/08-АП до свого провадження з привласненням їй іншого номеру - № 23/240/08-АП-3/175/09-АП.

09.10.2013р. до господарського суду Запорізької області надійшла копія постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.03.2013р. у справі № 1-920/2011 за обвинуваченням Валієвої В.П. за скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 358, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, Панченко О.В. за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, Александровської А.В. за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, яка вступила в законну силу 15.04.2013р., та копія вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2013р. у справі № 1-920/2011, яким Федотова О.О. засуджено за скоєння злочину передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України. Вирок вступив в законну силу 16.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.10.2013р. провадження у справі № 23/240/08-АП-3/175/09-АП поновлено з 29.10.2013р. Судовий розгляд за участю сторін призначений на 29.10.2013р. об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 29.10.2013р. судовий розгляд справи відкладений на 06.11.2013р. о 12 год. 00 хв.

Представник ТОВ "Сом Трейд" в судове засідання 06.11.2013р. не з'явився, про час, місце і дату розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою про виклик, врученою особисто директору позивача 01.11.2013р. Заяви про розгляд справи за відсутності позивача до господарського суду не надходило.

Неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні 06.11.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, складення постанови у повному обсязі відкладено на 07.11.2013р. Повідомлено представника відповідача, що він може одержати копію постанови в повному обсязі 07.11.2013р.

Як зазначено в адміністративному позові, позивач не погоджується з висновками податкового органу щодо порушення ним вимог Закону України "Про податок на додану вартість" з підстав, зазначених в адміністративному позові від 14.08.2008р. (т.1, а.с.4-12), у зв'язку з чим просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 25.07.2008р. № 0001122305/0/35071.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при взаємовідносинах з ТОВ "Радіус", внаслідок чого занижено чисту суму податкових зобов'язань з ПДВ у 2007 році на 26 620,00 грн., не відповідають дійсності.

Так, у перевіряємому періоді позивачем було укладено з ТОВ "Радіус" договір № 28 від 28.08.2007р. на поставку чавуну ПЛ-1 та ферросілікомарганцю.

Чавун ПЛ-1 та ферросілікомарганець отримані відповідно до накладних № РН-03/09/2 від 03.09.2007р. на суму 78 000,00 грн., № РН-31/18/2 від 01.10.2007р. на суму 31 450,00 грн., № РН-31/08/1 від 01.10.2007р. на суму 7 413, 37 грн., № РН-16/10/3 від 16.10.2007р. на суму 42 854,35 грн.

Оплата за отриманий товар була здійснена в повному обсязі.

ТОВ "Радіус" надано ТОВ "Сом Трейд" податкові накладні на суми отриманих та оплачених товарів:

№ 49 від 29.08.2007р. на загальну суму 78 000,00 грн.;

№ 67 від 01.10.2007р. на загальну суму 7 413, 37 грн.;

№ 68 від 01.10.2007р. на загальну суму 31 450,00 грн.;

№ 73 від 16.10.2007р. на загальну суму 42 854, 35 грн.

Сума податку на додану вартість у розмірі 26 619, 62 грн., вказана у цих податкових накладних, віднесена позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отриманий товар було подальше реалізовано іншим підприємствам, оплата за реалізований товар була отримана, в податковому обліку ТОВ "Сом Трейд" віднесло до складу валового доходу суми реалізації товару та до податкового зобов'язання суми ПДВ, нараховані на вартість реалізованих товарів.

Позивач наполягає на тому, що отримані від ТОВ "Радіус" податкові накладні оформлені відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", мають обов'язкові реквізити, передбачені Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", отже є первинними документами. Всі накладні завірені печаткою ТОВ "Радіус".

У перевіряємому періоді і ТОВ "Радіус" і ТОВ "Сом Трейд" були зареєстровані як платники ПДВ. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Радіус" було визнано недійсним постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. по справі № 2а-62/08 лише 07.04.2008р. Крім того, у вересні та у жовтні 2007р. ТОВ "Радіус" віднесло до податкового зобов'язання суму ПДВ від реалізованого товару позивачу.

ТОВ "Сом Трейд" не мало можливості одержати інформацію про фактичні наміри засновників ТОВ "Радіус", зареєстрованого на момент укладання договору належним чином.

Відтак, нарахування податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 26 620,00 грн. і відповідних штрафних санкцій в сумі 13 310,00 грн. є безпідставним.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, зазначених у запереченнях проти позову від 17.09.2008р. (т.1, а.с.96-98). Вважає висновки податкового органу щодо порушення позивачем діючого законодавства України, викладені в акті перевірки, обґрунтованими, а винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення - законним.

Тому відповідач просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника податкового органу, суд

ВСТАНОВИВ :

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення явився акт ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 04.07.2008р. № 93/34373606 "Про результати невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сом Трейд" (код за ЄДРПОУ 34373606) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Радіус" (код за ЄДРПОУ 32584981) за період з 01.08.2007р. по 31.10.2007р.".

Документальною перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено чисту суму податкового зобов'язання ПДВ за перевіряємий період на суму 26 620,00 грн., у т.ч. по періодах:

вересень 2007р. - 13 000,00 грн.;

жовтень 2007р. - 13 620,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на підставі наступного:

Перевіркою встановлено, що 28.08.2007р. ТОВ "Сом Трейд" (замовник) уклало з постачальником ТОВ "Радіус" (код ЄДРПОУ 32584981) договір № 28/07 на поставку чавуну ПЛ-1 та ферросиликомарганцю.

В бухгалтерському обліку ТОВ "Сом Трейд" віднесення податкового кредиту сум ПДВ, нарахованого на вартість отриманої продукції від ТОВ "Радіус", відображено кореспонденцію рахунків: Дт644 "Податковий кредит", Кт631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

У податковому обліку ТОВ "Сом Трейд" відображені податкові накладні отримані від ТОВ "Радіус", саме:

№ 49 від 29.08.2007р. на загальну суму 78 000,00 грн. (ПДВ 13 000,00 грн.);

№ 67 від 01.10.2007р. на загальну суму 7 413, 37 грн. (ПДВ 1 235,56 грн.);

№ 68 від 01.10.2007р. на загальну суму 31 450,00 грн. (ПДВ 5 241,67 грн.);

№ 73 від 16.10.2007р. на загальну суму 42 854, 35 грн.(ПДВ 7 142,39 грн.).

Всього до складу податкового кредиту відповідно до вищезазначених накладних у вересні-жовтні 2007р. віднесено ПДВ на загальну суму 26 619,62 грн., які відображені у реєстрі отриманих податкових накладних та віднесені до декларації про податок на додану вартість відповідного звітного періоду.

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. по справі № 2а-62/08р. за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до Тєрєхова Володимира Ілліча, ТОВ "Радіус" "Про визнання недійсними установчих документів юридичної особи та її державної реєстрації", визнано недійсними правоустановчі документи ТОВ "Радіус".

З посиланням на приписи п.2.16 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в акті зазначено, що податкові накладні, які видані ТОВ "Радіус", є недійсними, як такі, що складені особою, що не зареєстрована платником ПДВ у встановленому законом порядку, та підписані особою, яка не належить до кола осіб, наділених таким правом.

На підставі акту перевірки від 04.07.2008р. № 93/34373606 ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2008р. № 0001122305/0/35071, яким ТОВ "Сом Трейд" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 39 930,00 грн. (у тому числі основний платіж 26 620,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 13 310,00 грн.).

Доказів адміністративного оскарження цього податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Як свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ № 534167 від 05.06.2013р. Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у зв'язку з реорганізацією припинила свою діяльність. Стороною у спірних правовідносинах повинна бути Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38732183).

Оцінивши представлені докази, вважаю, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав .

За приписами ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.7.2.1 ст. 7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Недотримання цих вимог є порушенням законодавства, тому відсутність хоча б одного з обов'язкових реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної.

Окрім цього, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 цього Закону передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість" зокрема встановлено:

9.2. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

9.3. Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання).

9.8. Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

б) платник податку ліквідується за рішенням суду.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "б" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпункті "б" цього пункту.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Актом № 81 від 06.06.2008р. комісією ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя анульовано з 25.12.2006р. реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус" (69035, м. Запоріжжя, пр-т Маяковського, 11, к. 329, код ЄДРПОУ 32584981) (т.1, а.с.99).

Вказане свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Радіус" не поновлено.

Таким чином, з 25.12.2006р. ТОВ "Радіус" не є платником податку на додану вартість, а отже і не мало права на складання податкових накладних, в тому числі і податкових накладних № 49 від 29.08.2007р. на загальну суму 78 000,00 грн. (ПДВ 13 000,00 грн.), № 67 від 01.10.2007р. на загальну суму 7 413, 37 грн. (ПДВ 1 235,56 грн.), № 68 від 01.10.2007р. на загальну суму 31 450,00 грн. (ПДВ 5 241,67 грн.), № 73 від 16.10.2007р. на загальну суму 42 854, 35 грн.(ПДВ 7 142,39 грн.).

Висновок суду підтверджується також наступним.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, в редакції наказу ДПА України від 30.06.2005р. № 244, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Пунктом 18 цього Порядку передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2008р. по справі № 2а-62/08р. за позовом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя до Тєрєхова Володимира Ілліча, ТОВ "Радіус" "Про визнання недійсними установчих документів юридичної особи та її державної реєстрації" (т.1, а.с.118-119), визнано недійсними правоустановчі документи ТОВ "Радіус": статут, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідку про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 28.12.2005р., свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Радіус" від 11.08.2003р. з моменту його реєстрації - 11.08.2003р.

Судом було встановлено, що Тєрєхов В.І. зареєстрував ТОВ "Радіус" з грошову винагороду без наміру займатися підприємницькою діяльністю. Фактично Тєрєхов В.І. директором вказаного підприємства не являється, документів від імені ТОВ "Радіус" не підписував, свідоцтво платника ПДВ не отримував, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Радіус" не має.

Вищевикладені обставини свідчать, що засновник ТОВ "Радіус" Тєрєхов В.І. не мав наміру займатися підприємництвом шляхом безпосередньої, самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку, яка б здійснювалася товариством.

Постанова набрала чинності 07.04.2008р.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2013р. у справі № 1-920/2011 визнано Федотова Олександра Олексійовича винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України та назначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організаційно-розпорядними та адміністративно-господарськими функціями в підприємствах, установах та організаціях незалежно від форм власності строком на 3 роки (т.2, а.с. 14-102).

Вирок вступив в законну силу 16.04.2013р.

Зазначеним вироком суду встановлено, що Федотов О.О., діючи умисно, з корисних мотивів, маючи намір на отримання незаконного прибутку шляхом утворення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, підроблення та використання підробних документів, здійснення службового підлогу, в грудні 2005 року організував стійку злочинну групу, в яку в різний період часу втягнув Панченко О.В., Валієву В.П. та Олександровську О.В. (т.2, а.с.14).

У грудні 2005р. Федотов О.О., з метою отримання великої наживи, діючи умисно, повторно, із корисних спонукань, у складі організованої ним злочинної групи, сумісно та за попередньою змовою з Панченко О.В. та Валієвою В.П. для створення суб'єкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності з конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові, завідомо не маючи мети здійснення безпосередньої самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності по виготовленню продукції, виконанню робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, в порядку, передбаченому законом, підшукав суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ "Радіус", вирішивши придбати його у цілях злочинної діяльності.

Тоді ж, передавши згідно домовленості колишнім засновникам даного підприємства Олещенко Р.Н., Оганесян Р.Х. та Бехбудову А.О. грошові кошти, які вони витратили на оформлення даного підприємства, відібравши у них заяви від 14.12.2005р. про вихід зі складу засновників, а також печатки та реєстраційні документи даного підприємства, Федотов О.О. звернувся до малоімущої особи, який веде аморальний спосіб життя - Тєрєхову В.І. з проханням зареєструвати на його ім'я придбаний суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ "Радіус".

Отримавши згоду Тєрєхова В.І., Федотов О.О. сумісно з Панченко О.В. та Валієвою В.П. з метою подальшої перереєстрації суб'єкта підприємницької діяльності склали протокол № 3 від 20 грудня 2005р. загальних зборів учасників ТОВ "Радіус", згідно якого Тєрєхов В.І. був призначений директором даного товариства, від імені Тєрєхова В.І. склали новий статут ТОВ "Радіус" та довіреність № 1 від 20 грудня 2005р., згідно якої Тєрєхов В.І. доручав Бородай А.А. представляти його інтереси у державних закладах, пов'язаних із реєстрацією ТОВ "Радіус".

Діючи умисно, із корисних мотивів співучасники підробили підпис Тєрєхова В.І. у вищезазначених документах, тім самим виготовивши офіційні документи, які дають право та звільняють від обов'язків, а також завірили ці документи печаткою ТОВ "Радіус", а в подальшому пред'явили ці завідомо підроблені документи нотаріусу та у різні державні органи у зв'язку з реєстрацією та діяльністю ТОВ "Радіус".

Таким чином, був підготовлений новий статут ТОВ "Радіус", місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр-т. Маяковського, буд. 11, кв. 329-а, яке зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.12.2005р., реєстраційний номер 11031050001007637, відкривши розрахункові рахунки № 26008328201 в АБ "Металург", № 2600400306301 в АБ "Індекс-банк" у місті Запоріжжі, № 26001332419001 у Сумському відділенні АБ "Володимировський" у місті Суми, знов пред'явлені статутні та реєстраційні документи підприємства у відповідні органи для постановки їх на облік у державній податковій інспекції, управлінні статистики, пенсійному фонді та фонді соціального страхування.

Видами економічної діяльності ТОВ "Радіус", згідно кодів (КВЕД) були: обробка металевих ва відходів та лому чорних металів (37.10.1); обробка лому та відходів кольорових металів (37.10.2); оптова торгівля відходами та ломом (51.57.0); посередництво в торгівлі паливом, металами, корисними копалинами та хімікатами (51.12.0).

Засновником та директором ТОВ "Радіус" виступив Тєрєхов В.І., який участі в управлінні фінансово-господарської діяльності підприємства не приймав та не планував цього робити. Крім того, печатка та реєстраційні документи підприємства Тєрєхову В.І. не передавались, а знаходились у розпорядженні Федотова О.О., Панченко О.В. та Валієвої В.П., які використовували їх без мети здійснення комерційної діяльності, а виключно для прикриття здійснюваних ними безтоварних операцій та подальшої проводки грошових коштів по розрахунковим рахункам, які в подальшому конвертувались у готівку в банківських закладах (т.2, а.с. 18-19).

Створені та придбані учасниками організованої злочинної групи суб'єкти підприємницької діяльності ТОВ "Інвестпромметал ХХІ", ТОВ "Радіус" та ТОВ "Промтехсталь" мали наступні ознаки, що характеризують дані підприємства як фіктивні:

- відсутність прибуткових документів, що підтверджують закупку товару, виконання робіт та надання послуг;

- відсутність у штаті робітників та службовців, необхідних для здійснення робіт із заготівлі, переробці, зберіганню та поставки металобрухту;

- відсутність необхідного обладнання для проведення робіт із заготівлі, переробці, зберіганню та поставці металобрухту;

- відсутність складів та сховищ для зберігання обладнання, металолому та товарів;

- відсутність господарської діяльності на орендованих площах;

- засновники та директора фактично керівниками не являлись, грошовими коштами самостійно не розпоряджалися;

- статутним фондом різних підприємств було одне й те саме майно;

- відсутність діяльності, зазначеної у статутних документах;

- великі оберти грошових коштів по розрахункових рахунках новостворених підприємств;

- розбіжність юридичних адресів із фактичним місцезнаходженням;

- невідповідність грошового обороту розмірам сплачених податків;

У відповідності з умовами розробленого плану скоєння злочинів, члени організованої злочинної групи здійснили фіктивне підприємництво, що виразилось у незаконній діяльності із конвертації грошових коштів та здійснення ряду безтоварних операцій між контрагентами, а також утвореними та придбаними ними суб'єктами підприємницької діяльності (юридичними особами).

Таким чином, за період часу з грудня 2005р. по серпень 2008р. членами злочинної групи в результаті фіктивного підприємництва, шляхом утворення та діяльності підприємств ТОВ "Радіус", ТОВ "Інвестпромметал ХХІ" та ТОВ "Промтехсталь" були незаконно конвертовані по безтоварним операціям, отримані готівкою в касах підприємств та на карткові рахунки грошові кошти у загальній сумі 77 345 742, 88 грн. (т.2, а.с.20).

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

За приписами ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В силу ст.4 цього ж Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, якими, зокрема, є: повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2.1 ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення встановлено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам (п. 2.16 Положення).

Відомості на паперових носіях, яким було дано назви договір, накладні, видаткові накладні, податкові накладні, вантажно-митні декларації тощо, не відповідають дійсності, не являються по суті і за своїм змістом первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", завдають шкоди державі, оскільки сторони договорів мали на меті реалізацію та придбання товару невідомого походження, невизначених якісних показників та виробника, введення в оману покупців та контролюючих органів (зокрема, органи митного контролю, державної податкової служби) відносно походження товару, а отже, його фактичної якості та вартості, що протирічить інтересам держави та суспільства.

Оскільки податкові накладні № 49 від 29.08.2007р. на загальну суму 78 000,00 грн. (ПДВ 13 000,00 грн.), № 67 від 01.10.2007р. на загальну суму 7 413, 37 грн. (ПДВ 1 235,56 грн.), № 68 від 01.10.2007р. на загальну суму 31 450,00 грн. (ПДВ 5 241,67 грн.), № 73 від 16.10.2007р. на загальну суму 42 854, 35 грн.(ПДВ 7 142,39 грн.) видані фіктивним підприємством ТОВ "Радіус", складені та підписані організатором стійкої злочинної групи Федотовим О.О., що підтверджено вироком суду, їх не можна віднести до поняття документ. Отже, ці податкові накладні не можуть бути підставою для віднесення до валових витрат підприємства, і відповідно формування податкового кредиту.

Тобто, витрати по сплаті ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту у вересні - жовтні 2007р. в сумі 26 619, 62 грн. по цим податковим накладним, слід вважати такими, що не підтверджені податковою накладною.

Відтак, є правомірним висновок ДПІ про та заниження ТОВ "Сом Трейд" чистої суми податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 26 620,00 грн., у тому числі по періодах:

вересень 2007р. - 13 000,00 грн.;

жовтень 2007р. - 13 620,00 грн.

Відповідно до підпункту "б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо... дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону).

З урахуванням вказаних вимог, господарський суд вважає також правомірним нарахування ТОВ "Сом Трейд" по п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 310,00 грн. (26 620,00 х 50 %) за податковим повідомленням-рішенням від 25.07.2008р. № 0001122305/0/35071.

З огляду на викладене підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи позивача спростовуються вищевикладеним і до уваги не беруться.

Згідно ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Оскільки на час розгляду справи ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя у зв'язку з реорганізацією припинила свою діяльність, суд здійснює заміну відповідача його правонаступником - ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області.

Відповідно до вимог ст. 94, 98, пункту 3 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 55, 87-98, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача у справі Державну податкову інспекцію у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 20523160) його правонаступником - Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14, ідентифікаційний код 38732183).

2. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду повністю або частково відповідно до вимог ст.184-187 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Запорізької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанову складено в повному обсязі 07.11.2013р.

Суддя Соловйов В.М.