Постанова

від 03.03.2009 по справі б29/137-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 03 березня 2009 р.                                                                                   

№ Б29/137-08 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Заріцької А.О.,

Панової І.Ю.,

розглянувши матеріали  касаційної скарги

 Лівобережної міжрайонної державної

податкової інспекції

на постанову

Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від  01.12.2008

у справі  господарського суду

№ Б29/137-08

Дніпропетровської області

за заявою

ОСОБА_1

до

Приватного підприємства

"Бензол"

про

визнання банкрутом,

ліквідатор

арбітражний керуючий  ОСОБА_2,

за

участю представників сторін:

Лівобережної

МДПІ -Алейниченко М.М. (дов. від 02.03.2009;

встановив:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 14.07.2008 за заявою ОСОБА_1 порушено провадження

у справі про банкрутство Приватного підприємства "Бензол" з

урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду

Дніпропетровської області від 17.07.2008 Приватне підприємство

"Бензол" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру,

ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 30.09.2008 (суддя Полєв Д.М.) затверджено звіт

ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Бензол".

Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "Бензол".

Провадження у справі припинено.

Постановою Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 01.12.2008 (колегія суддів у складі:

Науменко І.М. -головуючий, Лисенко О.М., Голяшкін О.В.)  ухвалу господарського суду Дніпропетровської

області від 30.09.2008 залишено без змін.

В касаційній скарзі Лівобережна

міжрайонна державна податкова інспекція просить ухвалу суду першої інстанції та

постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий

розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги мотивує порушенням норм

матеріального та процесуального права, 

зокрема,  ст. 67 Конституції

України, ст. 79 ГПК України, ст. 2 Закону України "Про державну податкову

службу в Україні".

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку оскаржувані

судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши

застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з

такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК

України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку,

передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог 

Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права,

превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального

кодексу України.

Статтею  52 Закону передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець

-  боржник або керівні органи боржника -

юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання

боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із

законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а

також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької

діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього

боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника

та строку виконання зобов'язань.

          Наведена норма передбачає, що заява

про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для

порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав,

передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи,

провадження у справі про банкрутство боржника було порушено за заявою ОСОБА_1.

Заява мотивована неспроможністю стягнути з боржника заборгованість, що

підтверджується постановою ВДВС про повернення без виконання виконавчого

документу з огляду на неможливість з'ясувати місцезнаходження ПП

"Бензол" та його майна за юридичною адресою.

Таким чином, кредитором до заяви

про порушення справи про банкрутство було надано докази неплатоспроможності

боржника та відсутності боржник та його керівних органів за її

місцезнаходженням.

Постановою суду від 17.07.2008 ПП

"Бензол" визнано банкрутом із застосуванням ст.52 Закону. Постанова

мотивована неплатоспроможністю боржника, відсутністю боржника та його керівних

органів за місцезнаходженням, що підтверджується витягом з Єдиного державного

реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.06.2008 (а.с.

15-16). Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2, якого суд

зобов'язав здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності з вимогами

чинного законодавства і подати на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Судом встановлено, що в ході

виконання своїх обов'язків, як передбачено ст.52 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",

ліквідатором проведено заходи по виявленню кредиторів боржника та його

майна.  Зокрема, повідомлення були

направлені наступним потенційним кредиторам: ТОВ "Діалогбанк",

Індустріальний ВДВС, ВВД ФСС НВ ПЗУ, ВД ФСС ТВП м. Дніпропетровська,

Індустріальний районний центр  

зайнятості, УПФУ в Жовтневому районі, Лівобережна МДПІ (а.с. 38-44).

Згідно відповідей на вказані

повідомлення Лівобережна МДПІ направила заяву про визнання її кредитором

боржника із грошовими вимогами в сумі 1345,99 грн. (а.с. 52-54), які визнані в

повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів. Крім того, ліквідатором

виявлено та визнано вимоги наступних кредиторів: ОСОБА_1 у сумі 450 грн., ФО-П ОСОБА_3

-100855 грн. (а.с. 46-65).

          05.09.2008 ліквідатором банкрута було

надано господарському суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс (а.с.

30-82),  в якому вказано, що в ході

ліквідаційної процедури місцезнаходження банкрута встановлено не було,

здійсненими ліквідатором заходами майнових активів боржника не виявлено,

виявлено  та визнано вимоги кредиторів

банкрута, зокрема Лівобережної ОДПІ у сумі 1345,99 грн., які залишились

незадоволеними у зв'язку з відсутністю майна боржника. До поданого звіту додано

копії запитів направлені на пошук кредиторів та копії відповідей; копії запитів

направлені на пошук майна та копії відповідей на них; копії заяв кредиторів.

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 30.09.2008, залишеною без змін постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 01.12.2008, подані звіт та ліквідаційний

баланс було затверджено.

          Колегія суддів вважає, що матеріалами

справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту

ліквідатора та ліквідаційного балансу містить аналіз звіту ліквідатора; дає

оцінку наявності необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру

(переліку) вимог кредиторів, який є обов'язковим додатком, згідно з ч. 1 ст. 32

Закону, містить дані інвентаризації майна боржника; запити податковому органу,

пенсійному фонду та фондам соціального страхування на предмет встановлення їх

кредиторських вимог та відповіді на ці запити, на підставі яких суд мотивував

необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Крім того, колегія суддів Вищого

господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх

інстанцій про необґрунтованість зупинення провадження у справі до розгляду

Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 

справи № 2о-114/08 про розкриття інформації, що містить банківську

таємницю, з клопотанням про яке звернулася Лівобережна МДПІ, оскільки предмет

спору в даних справах стосується вимог окремого кредитора у процедурі

банкрутства та не впливає на можливість подальшого провадження у справі про

банкрутство.

Твердження касаційної скарги про

помилковість висновків суду апеляційної 

інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права не

знайшли свого підтвердження при розгляді справи у касаційному провадженні.

Зважаючи на викладене, колегія

суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи

апеляційним господарським судом  фактичні

обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження

поданих доказів, висновки  суду відповідають

цим обставинам і їм  надана  правильна юридична  оцінка з правильним  застосуванням 

норм  матеріального і

процесуального права, а тому підстав для скасування постанови суду апеляційної

інстанції немає.

На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119 11111 ГПК

України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лівобережної

міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 01.12.2008 

у справі № Б29/137-08 залишити без змін.

Головуючий                                                                                

М.І. Хандурін

Судді                                               

                                          А.О.

Заріцька

І.Ю. Панова