Рішення

від 01.09.2015 по справі 910/16379/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2015Справа №910/16379/15

За позовом Приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд»

до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації

про стягнення 36 283,91 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники :

від позивача: Камєшкова О.В. - довіреність б/н від 23.07.2015 року;;

від відповідача: Власова М.С. - довіреність №2625 від 11.08.2015 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Альфа-Іміджбуд" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 36 283,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем робіт, згідно умов Договору №207 на монтаж водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (поточний ремонт зовнішніх мереж центральної системи опалення) у загальноосвітньому навчальному закладу №323, вул. Мишуги,5 (Код 43.22.1) від 12.08.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов стягнувши з відповідача на свою користь 21 408,00 грн. - суми основного боргу, 13 915,19 грн. - інфляційних втрат , 960,72 грн. - 3% річних, 1 827,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 року порушено провадження по справі №910/16379/15 та призначено до розгляду на 18.08.2015 року.

18.08.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2015 року розгляд справи відкладено на 01.09.2015 року.

В судовому засіданні 01.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 01.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2013 року між Приватним підприємством «Альфа-Іміджбуд» (далі по тексту - Позивач, підрядник) та Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі по тексту - Відповідач, замовник) укладено Договір №207 на монтаж водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (поточний ремонт зовнішніх мереж центральної системи опалення) у загальноосвітньому навчальному закладу №323, вул. Мишуги,5 (Код 43.22.1) (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п.1.1. Договору) Підрядник зобов'язується у 2013 році виконати роботи з монтажу водопровідних, каналізаційних, систем опалювання, вентиляції та кондиціювання повітря (поточний ремонт зовнішніх мереж центральної системи опалення) у загальноосвітньому навчальному закладу № 323 на вул. Мишуги,5 а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна цього Договору становить: 21 408,00 грн. (двадцять одна тисяча чотириста вісім гривень 00 коп.), у т. ч. ПДВ -3 568,00 грн.

Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Підрядником акту виконаних робіт, підтвердженого підписом, печаткою уповноважених осіб управління освіти і представників закладів освіти. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі за рахунок бюджетних коштів.

Факт виконання позивачем робіт на суму 21 408,00 грн. та прийняття їх відповідачем, підтверджується підписаним між сторонами актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в порушення зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, не сплатив на користь позивача 21 408,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Договору, виконав належним чином, а відповідач не сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 24 408,00 грн.

Суд зазначає, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 року у справі № 11/446).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 21 408,00 грн. - суми основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13 915,19 грн. - інфляційних втрат , 960,72 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 13 915,19 грн. - інфляційних втрат , 960,72 грн. - 3% річних, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02091, м. Київ, ХАРКІВСЬКЕ ШОСЕ, будинок 168-К, код ЄДРПОУ 37448113) на користь Приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» (02099, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЯЛТИНСЬКА, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 35837835) 21 408 (двадцять одну тисячу чотириста вісім) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 13 915 (тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 19 коп. - інфляційних втрат , 960 (дев'ятсот шістдесят) грн. 72 коп. - 3% річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 08.09.2015 року.