Постанова

від 30.09.2009 по справі 2а-24820/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія

2.7

ЛУГАНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 вересня 2009 року                                            

Справа №2а-24820/09/1270

Луганський окружний адміністративний

суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання         Горпенюк О.А.

та

представників

сторін:

від позивача -                      ОСОБА_1 (довіреність від

01.09.2007 б/н)

від відповідача -                   не прибув

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за

адміністративним позовом

малого

приватного підприємства «Завод «Айдар-Олія»

до відділу

громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб

Ленінського

районного відділу Луганського міського управління

Головного

управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

про

зобов'язання зняти з реєстрації місця проживання померлу особу,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня

2009 року мале приватне підприємство «Завод «Айдар-Олія» звернулось до

Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить

зобов'язати  відділ громадянства,

імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного відділу

Луганського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх

справ України в Луганській області зняти з реєстрації місця проживання померлу

особу -  ОСОБА_2.

В

обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

У володінні

малого приватного підприємства « Завод «Айдар-Олія » на підставі договору про

довірче управління від 01 жовтня 2003 року знаходиться будівля гуртожитку, що

розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У

зазначеному гуртожитку у 1996 році ОСОБА_2 була надана житлова площа.

ІНФОРМАЦІЯ_1

року ОСОБА_2 помер, у зв'язку з чим мале приватне підприємство « Завод

«Айдар-Олія » звернулось до відділу громадянства, імміграції та реєстрації

фізичних осіб Ленінського районного відділу Луганського міського управління

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

з письмовою заявою про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 як померлої

особи.

Проте,

відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського

районного відділу Луганського міського управління Головного управління

Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області відмовився зняти з

реєстрації місця проживання ОСОБА_2, оскільки в картотеці Луганського обласного

адресного бюро раніше при внесенні даних помилково не була зазначена остання

літера у прізвищі даної фізичної особи, тобто замість ОСОБА_2 зазначено

ОСОБА_2, тоді як всі інші дані внесені правильно.

Згідно із

статтею 7 Закону України  від 11 грудня

2003 року № 1382-IV « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання

в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів

на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання

особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове

приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно

відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Таким чином,

позивач вважає, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, має бути знятий з

реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, як померлий.

У судовому

засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні

викладеним у позові та запереченнях на відзив відповідача.

Відповідач у

судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся

належним чином, заявою від 24 вересня 2009 року № 39/2406 справу просить

розглядати за його відсутності (арк. справи 29). Правом подати суду заперечення

проти позову та докази на підтвердження своїх доводів відповідач не

скористався.

Відповідно

до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в

матеріалах справи доказів.

Вислухавши

представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,

що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно із

частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням

адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб,

прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від

порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,

їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних

управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання

делегованих повноважень.

У справах

щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень

адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу

адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України;

2) з

використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

4)

безсторонньо (неупереджено);

5)

добросовісно;

6)

розсудливо;

7) з

дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації;

8)

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з

урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19

Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на

засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не

передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно

до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні

справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної

влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх

учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого

усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із

частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та

заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він

заперечує проти адміністративного позову.

Як

вбачається з матеріалів справи, згідно ордеру на житлову площу від 16 січня

1996 року у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, мешкав                       ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

року народження (арк. справи 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1

року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, помер, що підтверджується копією

свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 01 квітня 2008 року Ленінським

відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління

юстиції, копією актового запису про смерть від 01 квітня 2008 року № 327 та

повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо

актового запису про смерть від 04 вересня 2009 року № 00001281612 (арк. справи

9, 23, 24).

У зв'язку з

тим, що у  володінні малого приватного підприємства

« Завод «Айдар-Олія » на підставі договору про довірче управління від 01 жовтня

2003 року знаходиться будівля гуртожитку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1,

позивач звернувся до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних

осіб Ленінського районного відділу Луганського міського управління Головного

управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області з

письмовими заявами від 26 червня 2008 року № 6 та від 05 серпня 2008 року № 11

про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 як померлої особи (арк. справи

10, 11).

Листом від

22 серпня 2008 року № 39/ло-2142 відділ громадянства, імміграції та реєстрації

фізичних осіб Ленінського районного відділу Луганського міського управління

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

відмовив малому приватному підприємству « Завод «Айдар-Олія » у знятті з

реєстрації ОСОБА_2 на підставі того, що дані померлого не співпадають с даними

громадянина, що маються в обліках обласного адресного бюро - в картотеці є дані

на громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1, гуртожиток з 30.07.1996 по теперішній час  (арк. справи 12).

Оцінивши всі

докази, що маються в матеріалах справи, у їх сукупності, суд прийшов до висновку,

що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що мешкав у гуртожитку за адресою:

АДРЕСА_1, та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, що мешкав у гуртожитку за

адресою: АДРЕСА_1, відомості про якого внесені до картотеки обласного адресного

бюро, одна і та ж сама особа.

У зв'язку з

тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, він

відповідно до вимог статті 7 Закону України 

від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний

вибір місця проживання в Україні» на підставі свідоцтва про смерть повинен бути

знятий з реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач

як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу

адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, не довів суду правомірність свого рішення, що є

підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно

до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки

в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін

чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Зважаючи на обставини справи, суд

вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати відмову відділу

громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського районного

відділу Луганського міського управління Головного управління Міністерства

внутрішніх справ України в Луганській області у знятті з реєстрації місця

проживання за адресою: АДРЕСА_1 , померлої особи - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року

народження, протиправною.

Згідно із

частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове

рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,

суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з

Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою

стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі

частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 30 вересня 2009 року

проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у

повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України

повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у

судовому засіданні.

Керуючись

статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного

судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний

позов задовольнити повністю.

Визнати

протиправною відмову відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних

осіб Ленінського районного відділу Луганського міського управління Головного

управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у знятті

з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , померлої особи - ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Зобов'язати  відділ громадянства, імміграції та реєстрації

фізичних осіб Ленінського районного відділу Луганського міського управління

Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області

зняти з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , померлу особу -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Стягнути з

Державного бюджету України на користь малого приватного підприємства « Завод

«Айдар-Олія »  (ідентифікаційний код

24181749, місцезнаходження: 91031,                         АДРЕСА_1 ) судові

витрати зі сплати судового збору в сумі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок

копійок).

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була

подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після

закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її

не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду

справи.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного

адміністративного суду.

Про

апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів

оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній

скарзі.

Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного

адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія

апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду

апеляційної інстанції.

Заява про

апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти

днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова

складена у повному обсязі 05 жовтня 2009 року.

Суддя                                       Т.І. Чернявська