Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/19265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/19265/15

За позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП"

про стягнення 285 390,00 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Хоменко І.М. (довіреність від 05.09.2014 № 5/3-717)

від відповідача: Марчук В.А. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Служба зовнішньої розвідки України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП", в якому просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" на користь Служби зовнішньої розвідки України штрафні санкції у розмірі 285 390, 00 грн.;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" виконати умови укладеного договору, а саме, здійснити до поставку товару за договором № 575/14 від 29.10.2014 (куртка та брюки напіввовняні - 12 комплектів; кітель та брюки напіввовняні - 50 комплектів);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" на користь Служби зовнішньої розвідки України сплаченого судового збору у розмірі 5 707, 80 грн. та 1 218, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання товарів за державні кошти № 575/14 від 28.10.2014 р. в частині повної та своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 порушено провадження у справі № 910/19265/15 та призначено її до розгляду на 13.08.2015.

12.08.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, що оформлені клопотанням від 10.08.2015 та клопотання про зміну предмету позову від 10.08.2015.

В судове засідання 13.08.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 13.08.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 28.07.2015 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 13.08.2015 представник позивача надав суду пояснення щодо клопотання про зміну предмету позову, просив прийняти його до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати щодо вимог, що викладені в клопотанні про зміну предмету позову.

Згідно клопотання про зміну предмету позову, позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" на користь Служби зовнішньої розвідки України штрафні санкції у розмірі 285 390, 00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" на користь Служби зовнішньої розвідки України сплаченого судового збору у розмірі 5 707, 80 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи ті обставини, що розгляд справи по суті ще не здійснювався, приймаючи до уваги те, що клопотання позивача про зміну предмету позову відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, суд, приймає її до розгляду та подальший розгляд справи буде здійснюватись щодо вимог викладених в клопотанні позивача про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 10.09.2015 р. на підставі ст. 77 господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 10.09.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав суду пояснення по суті справи, проте відзиву на позовну заяву не надав.

У судовому засіданні 04.08.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" (далі - постачальник) та Службою зовнішньої розвідки України (далі - замовник) укладено договір на постачання товарів за державні кошти № 575/14 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується постачати речове майно (формений одяг для військовослужбовців) для підрозділів забезпечення (товар), а замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 1.3. Договору, ціна, найменування (асортимент) кількість товару обумовлюються у додатку №1 "Специфікація", який додається до даного Договору і є його невід'ємною частиною.

Сума Договору складає 151 000,00 грн. з ПДВ (п. 3.3. Договору).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що строк поставки товару: листопад - грудень 2014 року, окремими партіями згідно з попередніми заявками замовника, але у будь-якому разі товар має бути поставлений не пізніше 15.12.2014 року.

На виконання умов Договору між сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору - Специфікація, у якій сторони погодили асортимент, кількість, якість товару, що буде постачатись відповідачем.

24.11.2014 р. позивач повністю оплатив товар, що мав бути поставлений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 9497 від 13.11.2014 року на суму 151 000,00 грн.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач товар, обумовлений Договором, вчасно та у повному обсязі не поставив.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договором поставки.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.3.6 Договору сторони встановили обов'язок відповідача забезпечити поставку товарів у термін, встановлений Договором.

В порушення умов Договору відповідач у строки, встановлені Договором, товар не поставив.

Відповідач листом від 12.02.2015 року вих. № 2/02 повідомив позивача, що у зв'язку з перебоями поставки тканин та великими поставками продукції в зону АТО не встигає своєчасно поставити продукцію позивачу, та гарантував поставити товар до 17.03.2015 року.

У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору позивач звернувся до відповідача з претензіями від 25.02.2015 року вих. № 5/3/179 Б та від 13.03.2015 року № 5/3/212 Б у яких вимагав здійснити поставку товару.

23.03.2015 р., 02.06.2015 р. 03.07.2015 р., 17.07. 2015 р. відповідач частково поставив товар, що підтверджується актами прийому-передачі товару.

Проте, у повному обсязі товар, обумовлений Договором, відповідачем було поставлено вже після звернення позивача з даним позовом до суду.

Вказаний факт також не заперечувався відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 4 ст. 230 ГК України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дії відповідача є порушенням прийнятих на себе за Договором зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 7.2 Договору, за порушення строку поставки товарів відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1 % вартості Договору за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості, але не менше розміру подвійної облікової ставки НБУ.

З огляду на зазначений пункт Договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 274 820,00 грн. за період з 16.12.2014 по 15.06.2015 (182 календарних днів) та штраф в сумі 10 570,00 грн.

Перевіривши вказані розрахунки, суд встановив їх обґрунтованість та арифметичну вірність, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 285 390,00 грн. штрафних санкцій підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, факт прострочення відповідачем терміну поставки товару належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем належними та допустимими доказами у відповідності до ст. ст. 33-34 ГПК України, не спростований, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 285 390,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, у заяві про зміну предмета позову, позивач просив повернути судовий збір у розмірі 1 218,00 грн., сплачений за вимогу немайнового характеру.

Згідно п. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на зазначене, позивачу підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 1 218,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКС К ГРУП" (03680, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16, оф. 30, код 38908662) на користь Служби зовнішньої розвідки України (04107 м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1, код 33240845) 285 390,00 грн. штрафних санкцій та 5 707,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Службі зовнішньої розвідки України (04107 м. Київ, вул. Нагірна, буд. 24/1, код 33240845) з Державного бюджету України судовий збір у ромірі 1218,00 грн., сплачений платіжним дорученням № 4147 від 17.06.2015 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2015 р.

Суддя С.О. Турчин