Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/16088/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/16088/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» стягнення заборгованості в розмірі 52 263 грн. 78 коп. Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 52 263 грн. 78 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» (ЗМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (Дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторську угоду №ОН-02/09, відповідно до умов якої ЗМ зобов»язався поставляти Дистриб'ютору товари, а Дистриб'ютор зобов»язався купувати товари з метою перепродажу на території та оплачувати товари, як визначено цією Угодою. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 34 504 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач неналежним чином виконує умови Договору в частині своєчасної та повної оплати, сплативши лише за отриманий товар грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» становить 29 504 грн. 04 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» інфляційні у розмірі 14 621 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 1 068 грн. 21 коп. та пеню у розмірі 3 069 грн. 63 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16088/15, судове засідання призначено на 15.07.2015 р.

15.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 25.06.2015 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості в розмірі 29 504,04 грн за Диструб'юторською угодою №ОН-02/09 від 12.01.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 02.09.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням про продовження строків розгляду спору.

В судове засідання 02 вересня 2015 року представники Сторін не з»явились. Представник Позивача поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення справи в судовому засіданні 15.07.2015 р. на 02.09.2015 р. Представник Відповідача також про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року у справі № 910/16088/15.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» є 04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/16088/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Сторони про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.01.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» (ЗМ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (Дистриб'ютор) було укладено Дистриб'юторську угоду №ОН-02/09, відповідно до умов якої ЗМ зобов»язався поставляти Дистриб'ютору товари, а Дистриб'ютор зобов»язався купувати товари з метою перепродажу на території та оплачувати товари, як визначено цією Угодою.

Відповідно до п. 4.1 Угоди оплата Дистриб'ютором замовлених ним товарів проводиться за цінами, що визначаються відповідно до прайс - листу ЗМ. ЗМ має право на власний розсуд вносити зміни до цін, зазначених у прайс - листі за умови попереднього письмового повідомлення про такі зміни Дистриб'ютора у сорок, не менш ніж за 7 календарних днів до дати вступу в силу таких змін.

Згідно з п.4.2 Угоди Дистриб'ютор повинен здійснити оплату замовленого товару шляхом оплати на умовах відстрочення платежу - 100% купівельної вартості товару протягом 30 календарних днів після дати поставки товару, як вона визначена у пп.5.6.1 або пп.5.6.2 відповідно.

Стосовно кожної окремої поставки зобов»язання ЗМ з поставки товару Дистриб'ютору будуть вважатися виконаними за наступних умов: при поставці товару зі складу ЗМ, що розташований за адресою: 08130, м. Чайка, Київської області, вул. Дачна, 1а - з моменту надання товару в розпорядження Дистриб'ютора (іншого отримувача, якщо він вказаний у Замовленні Дистриб'ютора) на складі ЗМ. Умовою поставки вважається EXW (франко - склад згідно Інкотерм 2000) (пп.5.6.1 Угоди); при доставці тоару Дистриб'юторові - з моменту передання товару перевізникові , призначеному ЗМА. Умовою поставки вважається CIP згідно з Інкотермс 2000) (пп.5.6.2 Угоди)

У п.6.2 Угоди передбачено, що приймання кожної партії товару, поставленої на умовах EXW, як це передбачено п.5.6.1 Договору, по кількості та зовнішньому вигляду здійснюється на складі ЗМ шляхом підписання уповноваженими представниками ЗМ та Дистриб'ютора (іншого отримувача, зазначеного у Замовленні Дистриб'ютора) 2 екземплярів видаткової накладної.

Згідно з п.п10.1, 10.2 Угоди дійсна угода вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками обох Сторін та є дійсною до 31.12.2009 р. Якщо жодна із Сторін за 1 місяць до дати закінчення дії цієї Угоди, не повідомить у письмовому вигляді іншу Сторону про намір розірвати дійсну Угоду, термін дії даної Угоди вважається пролонгованим на 1 календарний рік.

Пунктом 12.1 Угоди передбачено, що Дистриб'ютор несе відповідальність за недотримання ним строків оплати товарів ЗМ згідно п.4.2 даного Договору. ЗМ має право вимогамти у Дистриб'ютора сплатити штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Дистриб'юторської угоди №ОН-02/09 від 12.01.2009 року Позивач поставив, а Відповідач в свою чергу купив товари з метою перепродажу, що підтверджується видатковими накладними №075145 від 11.01.2014 р. на суму 18 681 грн. 99 коп., №075225 від 13.01.2014 р. на суму 2 673 грн. 79 коп., №075213 від 05.02.2014 р. на суму 3 655 грн. 20 коп., №075623 від 05.02.2014 р. на суму 9 493 грн. 06 коп., а загалом на суму 34 504 грн. 04 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує умови Договору в частині своєчасної та повної оплати, сплативши лише за отриманий товар грошові кошти в розмірі 5 000 грн. 00 коп. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» становить 29 504 грн. 04 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» інфляційні у розмірі 14 621 грн. 90 коп., 3% річних у розмірі 1 068 грн. 21 коп. та пеню у розмірі 3 069 грн. 63 коп.

У березні 2015 року Позивачем надіслана на адресу Відповідача вимога №ЗМ про сплату заборгованості в розмірі 29 504 грн. 04 коп., що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення 20.03.2015 р. уповноваженій особі представника Відповідача, проте залишена без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Дистриб'юторської угоди №ОН-02/09 від 12.01.2009 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Дистриб'юторської угоди №ОН-02/09 від 12.01.2009 року Позивач поставив, а Відповідач в свою чергу купив товари з метою перепродажу, що підтверджується видатковими накладними №075145 від 11.01.2014 р. на суму 18 681 грн. 99 коп., №075225 від 13.01.2014 р. на суму 2 673 грн. 79 коп., №075213 від 05.02.2014 р. на суму 3 655 грн. 20 коп., №075623 від 05.02.2014 р. на суму 9 493 грн. 06 коп., а загалом на суму 34 504 грн. 04 коп. Вказаний товар був отриманий представником Відповідача на підставі довіреностей №938 від 13.01.2014 р., №955 від 04.02.2014 р. на отримання від ЗМ Україна цінностей за рахунками, про що зазначено у вищезазначених видаткових накладних, проте Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за отриманий товар в розмірі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №119 від 04.07.2014 року.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон - Трейд» перед Позивачем за Дистриб'юторською угодою №ОН-02/09 від 12.01.2009 року становить 29 504 грн. 04 коп.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» в розмірі 29 504 грн. 04 коп. за Дистриб'юторською угодою №ОН-02/09 від 12.01.2009 року.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 29 504 грн. 04 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 11.02.2014 р. по 14.04.2015 р. у розмірі 1 068 грн. 21 коп. та інфляційні в розмірі 14 621 грн. 90 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Дистриб'юторською угодою №ОН-02/09 від 12.01.2009 року за загальний період прострочки з 11.02.2014 р. по 14.04.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 1 068 грн. 21 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 11.02.2014 року по 14.04.2015 року.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов»язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період з 11.02.2014 р. по 14.04.2015 р. у розмірі 14 621 грн. 90 коп. підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі.

Також Позивач стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 11.02.2014 р. по 08.09.2014 р. у розмірі 3 069 грн. 63 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 12.1 Угоди передбачено, що Дистриб'ютор несе відповідальність за недотримання ним строків оплати товарів ЗМ згідно п.4.2 даного Договору. ЗМ має право вимагати у Дистриб'ютора сплатити штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення оплати, від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв»язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 11.02.2014 року по 08.09.2014 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 3 069 грн. 63 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 11.02.2014 року по 08.09.2014 року.

Позивачем також заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. (п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2015 року між Фізичною особою - підприємцем Мартинюк Тетяною Миколаївною (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» (Замовник) було укладено Договір про надання правової допомоги №12-03/2015, за змістом якого Виконавець зобов»язався надавати Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) щодо стягнення з ТОВ «Анкон Трейд» заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та збитків, а саме: підготувати вимогу про погашення заборгованості, підготувати позовну заяву та документи для подачі в суд, забезпечити супровід справи у суді, а Замовник зобов»язався оплатити такі послуги.

Суд зазначає про те, що хоч зазначеним договором сторонами врегульовано надання Фізичною особою - підприємцем Мартинюк Тетяною Миколаївною, як виконавцем послуг, правової допомоги (юридичних послугих) щодо стягнення з ТОВ «Анкон Трейд» заборгованості за поставлений товар, пені, 3% річних та збитків, однак з зазначеного договору не вбачається того, що саме у справі №910/16088/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» про стягнення заборгованості в розмірі 52 263 грн. 78 коп. Крім того, матеріли справи не містять жодних належних та допустимих доказів підтвердження витрат Позивача, таких як, то платіжних доручень, квитанцій про оплату, рахунків - фактур саме на виконання умов Договору Договір про надання правової допомоги №12-03/2015.

За таких підстав, Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Позивача в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» витрат на правову допомогу в розмірі 4 000 грн. 00 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 29 504 грн. 04 коп., 3% річних в розмірі 1 068 грн. 21 коп., інфляційні у розмірі 14 621 грн. 90 коп. та пеня в розмірі 3 069 грн. 63 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анкон Трейд» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ МЕЛЬНИКОВА, будинок 12, Ідентифікаційний код юридичної особи 33105002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗМ УКРАЇНА» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ АМОСОВА, будинок 12, Ідентифікаційний код юридичної особи 33405034) заборгованість у розмірі 29 504 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот чотири) грн. 04 (чотири) коп., 3% річних у розмірі 1 068 (одна тисяча шістдесят вісім) грн. 21 (двадцять одна) коп., інфляційні у розмірі 14 621 (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 90 (дев'яносто) коп., пеню у розмірі 3 069 (три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 63 (шістдесят три) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 вересня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин