Рішення

від 07.09.2015 по справі 917/1435/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №917/1435/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит"

про розірвання договору № 779 від 28.09.2007 р. та стягнення 30 595,20 грн.

за участю представників:

від позивача:Горошинська Г.С.- представник за довіреністю № 71 від 03.09.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Полтавської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про розірвання договору № 779 від 28.09.2007 р. та стягнення 30 595,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на розрахунково-касове обслуговування № 779 від 28.09.2007 р. в частині своєчасного здійснення розрахунково-касових операцій за платіжними дорученнями, що були пред'явлені банку до виконання, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" було позбавлене можливості перерахувати кошти за призначенням платежу.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" просить суд розірвати договір на розрахунково-касове обслуговування № 779 від 28.09.2007 р., стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" грошові кошти, які знаходяться на рахунку у відповідача у сумі 25 476,43 грн., пені у сумі 4 730,00 грн. та 3 % річних у сумі 388,77 грн., а всього - 30 595,20 грн.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою господарського суду Полтавської області № 917/1435/15 від 13.07.2015 р.

28.07.2015 р. ухвалою господарського суду Полтавської області матеріали вказаної справи направлено за територіальною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.08.2015 р. справу № 917/1435/15 прийнято до свого провадження суддею Головіною К.І.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 28.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" (клієнт) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (банк) був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування № 779 (далі - договір-1).

Згідно з п. 1.1 договору-1 банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 260092849002 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору-1 банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами. Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п. 3.3.2 договору-1 банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунків та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать закону та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений до 16-00 год. робочий час крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3 договору-1).

Відповідно до п. 5.1 договору-1 визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1 договору).

Також 28.09.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" (клієнт) та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (банк) був укладений договір про банківське обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт-Банк» № 779 (далі - договір-2).

Відповідно до п. 1.1 договору-2 з метою прискорення розрахунків, клієнт доручає, а банк бере на себе забезпечення виконання умов рохрахункового обслуговування з використанням системи електронних платежів «Клієнт Банк».

Банк зобов'язується проводити списання коштів з рахунку клієнта в день надходження електронних розрахункових документів за умови їх надходження до банку каналами телекомунікацій до 17-00 год. за умови, що електронні документи були складені правильно та завірені електронними підписами клієнта (п.п. 3.1.3, 3.1.5 договору-2).

Договір набирає вважається укладеними на невизначений термін і набуває чинності з дня його підписання обома сторонами (п. 10.1 договору-2).

У судовому засіданні встановлено, що на виконання договору-1 банк відкрив клієнту (позивачу) банківський рахунок у національній валюті № 260092849002, який у подальшому був змінений відповідачем в односторонньому порядку на рахунок № 26000035640601.

12.02.2015 р. позивач надав відповідачу до виконання платіжні доручення №№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80 на загальну суму 25 000,00 грн., однак банк свої зобов'язання за договором не виконав належним чином, а саме - не провів розрахункові операції за вказаними платіжними дорученнями.

Також 17.03.2015 р. та 14.05.2015 р. позивач повторно звернувся до банку з платіжними дорученнями №№ 1, 2 про перерахування останнім грошових коштів у загальній сумі 26 000,00 грн. згідно з призначенням платежу. Вказані платіжні доручення також були залишені банком без виконання.

30.03.2015 р. позивач звернувся до банку з вимогою № 32 про виконання зазначених платіжних доручень на загальну суму 25 000,00 грн., а також сплати суми штрафних санкції.

18.06.2015 р. позивач звернувся до банку з заявою № 51 про закриття поточного рахунку № 260092849002 та перерахування залишку грошових коштів у сумі 25 476,43 грн. на розрахунковий рахунок, відкритий у іншому банку, у зв'язку з чим подав відповідне платіжне доручення № 3 від 02.07.2015 р. Вказана заява була залишена відповідачем без відповіді, а платіжне доручення без виконання.

Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 5 статті 341 Господарського кодексу України установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Аналогічні положення містяться у п. 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22.

Відповідно до вимог статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки банку № 9-312110/96 від 11.06.2015 р., на поточному рахунку позивача у національній валюті № 26000035640601 наявні грошові кошти у сумі 25 476,43 грн.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта. Так, частиною 1 вказаної статті передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт звернення позивача з платіжними вимогами про перерахування коштів, а також ту обставину, що на розрахунковому рахунку позивача у банку № 26000035640601 наявні грошові кошти, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 25 476,43 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач посилаючись на ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" пеню за невиконання платіжних доручень у сумі 4 730,00 грн. за період з 12.02.2015 р. по 30.06.2015 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню 3 775,00 грн. пені за період з 12.02.2015 р. по 30.06.2015 р., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки позивачем не враховано норми ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" стосовно того, що сума пені не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

Також позивач просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" 388,77 грн. - 3 % річних за період з 12.02.2015 р. по 30.06.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 388,77 грн. за період з 12.02.2015 р. по 30.06.2015 р., що відповідає розрахунку позивача.

Щодо вимог позивача про розірвання договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 779 від 28.09.2007 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З укладеного між сторонами договору-1 вбачається, що пунктом 8.2 договору-1 сторони передбачили, що договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін в інших випадках та за підстав, передбачених договором та чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вже встановлено у судовому засіданні, відповідач істотно порушив умови договору та не виконав платіжні доручення позивача (№№ 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80 від 12.02.2015 р., № 1 від 17.03.2015 р., № 2 від 14.05.2015 р. та № 3 від 02.07.2015 р.), у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із вимогою про закриття поточного рахунку № 260092849002.

Отже, беручи до уваги наявність факту істотного порушення відповідачем умов договору розрахунково-касового обслуговування та зважаючи на норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору-1 № 779 від 28.09.2007 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про розірвання договору № 779 від 28.09.2007 р. та стягнення 30 595,20 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" (36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 15А, ідентифікаційний код 23280093) шляхом перерахування на поточний рахунок № 26009060121602 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 331401 залишок коштів у сумі 25 476 (двадцять п'ять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 43 коп., пені у сумі 3 775 (три тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 77 коп.

Розірвати договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 779 від 28.09.2007 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" (36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 15А, ідентифікаційний код 23280093) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856).

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "СЕН" (36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 15А, ідентифікаційний код 23280093) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 987 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 97 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 7 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 14 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна