Рішення

від 09.09.2015 по справі 910/18048/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2015Справа №910/18048/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ»

про розірвання договору оренди та стягнення 521 494,50 грн.

Суддя Андреїшина І.О.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Галайба В.О. за дов. № 431 від 25.08.2015 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі, укладеного 01.02.2014 р. між відповідачем та позивачем та стягнення 390 247,34 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди частини нежитлового приміщення № б/н від 01.02.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р. за даною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/18048/15 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 26.08.2015 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 26.08.2015 р. представник позивача повідомив, що наразі не готовий надати суду оригінали документів, для огляду в судовому засіданні, проте, надав документи на виконання вимог ухвали суду, які залучено до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26.08.2015 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.07.2015 р., яке підтверджує отримання відповідачем 22.07.2015 р. ухвали суду про порушення провадження у даній справі.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для повторного витребування у позивача оригіналів документів, ухвалою від 26.08.2015 р., керуючись ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 09.09.2015 р. та повторно зобов'язав сторін надати суду певні документи.

31.08.2015 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в частині стягнення, яку залучено до матеріалів справи. Згідно з даною заявою, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної пати за договором оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. за період з січня 2015 р. до серпня 2015 р. у розмірі 521 494,50 грн. Дану заяву суд прийняв з огляду на наступне.

У відповідності до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Згідно з п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2015 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні; надав суду усні пояснення усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2015 р. повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимог ухвал суду в даній справі не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 09.09.2015 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАДЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» (надалі - орендар) було укладено договір оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. (надалі - договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) частину нежилих приміщень, площею 623,04 кв.м., від цілісного майнового комплексу «Спорт», загальною площею - 3 498,1 кв.м., який знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вулиця Гагаріна, 28, згідно з додатком 1, що є невід'ємною частиною цього договору (надалі - об'єкт оренди).

Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єкт оренди знаходиться у володінні, користуванні та розпорядженні орендодавця на праві власності згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення (комплексу), посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Писаним В.Г. 30.04.2010 р. зареєстрованим за номером 1420. орендар має право користуватися земельною ділянкою, яка прилягає до об'єкта оренди, на умовах фактичного користування.

Мета оренди: об'єкт оренди надається орендарю для використання в господарській та підприємницькій діяльності орендаря в межах цільового призначення, а саме: для ведення ресторанного бізнесу (п. 1.5. договору).

Згідно з п. 2.1. договору, строк оренди за даним договором починається від дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди в оренду та діє на строк до 01.01. 2017 року (надалі - строк оренди).

Пунктом 2.9. договору передбачено, що після закінчення або дострокового припинення строку оренди,орендар протягом 7-ми днів з моменту закінчення строку оренди або розірвання цього договору, повертає орендодавцю об'єкт оренди за актом приймання-передачі об'єкта оренди у стані, не гіршому від того. в якому об'єкт оренди перебував у користуванні ледарем після проведених ремонтних робіт та невід'ємних поліпшень, враховуючи нормальний знос протягом будь-якого пошкодження, заподіяного не внаслідок нормального зносу. З моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди (повернення) як зазначено у цьому пункті договору, припиняється нарахування орендної плати та інших платежів.

У відповідності до п. 4.1. договору, нарахування орендодавцем орендної плати починається з 01.01.2015 р.

Згідно з пунктами 4.2.та 4.3. договору, строк з дня підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкта оренди в оренду та до 01.01.2015 р. сторони вважають канікулами; на весь термін дії канікул орендар звільняється від орендної плати, при цьому, орендар зобов'язується сплачувати за весь період дії канікул та строку оренди вартість комунальних та інших платежів, п. 4.6. цього договору.

За умовами п. 4.4. договору, щомісячна орендна плата за один квадратний метр об'єкта оренди на строк з 01.01.2015 р. до 01.01.2016 р. встановлюється в розмірі 40,00 грн., що складає еквівалент 5 доларів США за середнім комерційним курсом обміну в Україні гривні до долару США на дату здійснення такого платежу, і який може визначатися за даними не менше, ніж 10-ти банківських установ, що є загальнодоступними через мережу Internet.

За умовами п. 4.5. договору, щомісячна орендна плата за один квадратний метр об'єкту оренди на строк з 01.01.2016 р. до 01.01.2017 р. встановлюється в розмірі 56,00 грн., що складає еквівалент 7 доларів США за середнім комерційним курсом обміну в Україні гривні до долару США на дату здійснення такого платежу, і який може визначатися за даними не менше, ніж 10-ти банківських установ, що є загальнодоступними через мережу Internet.

Згідно з п. 4.6. договору, орендар зобов'язується щомісячно сплачувати вартість комунальних послуг та інших необхідних платежів, а саме:

- оплата за електроенергію, водовідведення, водопостачання, опалення, а також послуги з користування каналізацією, за прибирання прибудинкової території, вартість земельного податку, який нараховується за земельну ділянку, яка фактично використовується орендарем,та/або вартість орендної плати за земельну ділянку, яка фактично використовується орендарем, на якій розташований об'єкт оренди та яка є прилеглою до об'єкта оренди територією, що знаходиться в орендодавця в користуванні та/або володінні (надалі - комунальні послуги та інші платежі).

За умовами п. 4.8. договору, вказані комунальні послуги та інші платежі оплачуються орендарем щомісячно по фактичних витратах, згідно з показниками лічильників, а вартість земельного податку та/або орендної плати за землю згідно з відповідними рахунками.

У відповідності до п. 4.9. договору, орендар сплачує орендодавцю орендну плату щомісячно авансовим платежем на 1-й день поточного календарного місяця, за який здійснюється оплата.

У разі закінчення або припинення дії цього договору, орендар сплачує орендну плату по день фактичного використання об'єкта оренди. У випадку надмірно сплачених коштів орендарем, такі кошти повертаються орендодавцем протягом трьох банківських днів з дат письмової вимоги орендаря (п. 4.10. договору).

Згідно з п. 5.1.3. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та вартість комунальних послуг та інші платежі відповідно до умов постачальника послуг.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7.3. договору, у разі порушення орендарем терміну сплати орендних платежів, вартості комунальних послуг та інших платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на той час, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання нею основних зобов'язань по цьому договору (п. 7.4. договору).

Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 01.01.2017 р. (п. 9.1 договору).

За взаємною згодою сторін та ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірваний достроково у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України (п. 9.2. договору).

Пунктом 9.9. договору сторони домовились про те, що цей договір вважається розірваним у разі несплати орендарем протягом двох місяців орендної плати, вартості комунальних послуг та інших платежів, передбачених розділом 4 цього договору.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином були виконані зобов'язання за договором оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р., тоді як відповідач свої зобов'язання за даним договором щодо оплати орендних платежів за період з січня 2015 р. до червня 2015 р. не виконав належним чином, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість станом на 09.06.2015 р. у розмірі 390 247,34 грн., що є істотним порушенням умов договору оренди.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду копії рахунків на оплату орендних платежів, виписки по особових рахунках з банківських установ між сторонами, актів виконаних робіт, рахунків на оплату комунальних послуг (копії в матеріалах справи).

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі, укладеного 01.02.2014 р. між відповідачем та позивачем та стягнення 390 247,34 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди частини нежитлового приміщення № б/н від 01.02.2014 р.

Оскільки 31.08.2015 р. господарським судом було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог в частині стягнення, згідно з якою позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної пати за договором оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. за період з січня 2015 р. до серпня 2015 р. у розмірі 521 494,50 грн., то при розгляді даної справи має місце нова ціна позову - 521 494,50 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі

Частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України визначено, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо передачі приміщень оренди виконав належним чином, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати орендних платежів за договором оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. за період з січня 2015 р. до серпня 2015 р. не здійснив належним чином.

Відповідач у жодних належних доказів обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 521 494,50 грн. заборгованості з орендної плати, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов ТОВ «РОВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» щодо стягнення з ТОВ «СЕНЮКОВ» суми заборгованості за договором оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. за період з січня 2015 р. до серпня 2015 р. у розмірі 521 494,50 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги ТОВ «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» до ТОВ «СЕНЮКОВ» про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Пунктом 9.9. договору сторони домовились про те, що цей договір вважається розірваним у разі несплати орендарем протягом двох місяців орендної плати, вартості комунальних послуг та інших платежів, передбачених розділом 4 цього договору.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Господарським судом встановлено, що відповідач порушив умови договору оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. щодо оплати орендних платежів за період з січня 2015 р. до серпня 2015 р., тобто протягом восьми місяців. Згідно з банківською випискою ПАТ «Укрсиббанк» за період з 01.01.2015 р. до 31.01.2015 р. остання оплата за спірним договором ТОВ «СЕНЮКОВ» була здійснена 15.01.2015 р.

Таким чином, зважаючи на умови пунктів 4.1., 4.8., 4.9. та 9.9. договору оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р., позивач протягом тривалого періоду - з січня 2015 р. до серпня 2015 р. не сплачував передбачені розділом 4 даного договору платежі, у зв'язку з чим в силу п. 9.9. договір оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. є розірваним з 16.03.2015 р.

У відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Згідно з п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, оскільки договір оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р. є розірваним з 16.03.2015 р., то провадження у справі № 910/18048/15 щодо позовної вимоги про розірвання даного договору підлягає припиненню.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 55, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» (03142, м. Київ, вул. Семашка, 15 офіс 201, код ЄДРПОУ 38611292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, код ЄДРПОУ 36706607) 521 494 (п'ятсот двадцять одна тисяча чотириста дев'яносто чотири) грн. 50 коп. заборгованості та 10 429 (десять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 89 коп. витрат на сплату судового збору.

3. Припинити провадження у справі щодо позовних вимог про розірвання договору оренди частини нежитлової будівлі № б/н від 01.02.2014 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕНЮКОВ» (03142, м. Київ, вул. Семашка, 15 офіс 201, код ЄДРПОУ 38611292) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЗВАЖАЛЬНИЙ ЦЕНТР СПОРТУ» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 28, код ЄДРПОУ 36706607).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення підписано 14.09.2015 р.

Суддя І.О. Андреїшина