ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.09.2015Справа №910/17150/15 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження»
про стягнення заборгованості в розмірі 58 748 грн. 59 коп.
Представники:
від Позивача: Шиманська Н.В. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 58 748 грн. 59 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 23.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (Орендар) було укладено Договір оренди №115, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове володіння і користування нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він передав Відповідачу приміщення у належному стані та строки, проте Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період серпень 2014 р. - лютий 2015 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» в розмірі 48 864 грн. 92 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» пеню у розмірі 9 883 грн. 67 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.07.2015 р. порушено провадження у справі № 910/17150/15, судове засідання призначено на 22.07.2015 р.
15.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.07.2015 року.
22.07.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 07.07.2015 року не виконав.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження оплати заборгованості в розмірі 48 864,92 грн. за Договором оренди №115 від 23.02.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 року відкладено розгляд справи на 03.09.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.
В судовому засіданні 03 вересня 2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту у зв»язку із вибуттям адресата за адресою, розміщеною на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».
Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» є 01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОГОЛІВСЬКА, будинок 8.
Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/17150/15 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.
Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 03 вересня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ
23.02.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (Орендар) було укладено Договір оренди №115, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове володіння і користування нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м.
Відповідно до п.2.2 Договору передача приміщення проводиться уповноваженими представниками Сторін шляхом складання акту прийму - передачі, який містить кратку характеристику приміщення. Акт прийому - передачі фіксує стан приміщення на момент передачі і є основним документом у випадку виникнення спорів відносно наявності або відсутності невід»ємних поліпшень.
Згідно з п.4.1 Договору після підписання Договору Орендатор на підставі рахунків Орендодавця упродовж 3 днів, але не пізніше 15 числа поточного місяця, з дня передачі рахунка зобов»язується вносити на поточний рахунок Орендодавця місячну орендну плату, зазначену в п.4.2 Договору. Рахунки на оплату орендної плати виставляються щомісячно за поточний місяць.
Розмір орендної плати є договірним, встановлений Сторонами у фіксованій формі за першій місяць складає 140 грн. 00 коп., включаючи ПДВ, за 1 кв.м. у місяць. Сума орендної плати за перший місяць становить 2333 грн. 33 коп., ПДВ 20% - 466 грн. 67 коп., загальна сума з ПДВ - 2 800 грн. 00 коп. Сума орендної плати за наступні місяці індексуються згідно з індексом інфляції. (п.4.2 Договору)
У п.8.1 Договору визначено, що після закінчення строку оренди Орендатор зобов»язаний протягом 3 робочих днів передати приміщення Орендодавцю за актом прийому - передачі з характеристикою стану приміщення, а також стану майна й комунікацій.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати орендної плати, інших платежів.
Договір вступає в силу після підписання його Сторонами і діє до 31.01.2013 р. (включно), а у випадку наявності заборгованості Орендатора по платежам, передбаченим даним Договором, до повного погашення такої заборгованості. У випадку, якщо Сторони мають намір продовжити договірні відносини, вони підпишуть новий Договір. (п.15.2 Договору)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди №115 від 23.02.2012 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в тимчасове володіння і користування нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актом прийому - передачі приміщень й іншого майна від 01.03.2012 року.
Крім того, на виконання умов Договору оренди №115 від 23.02.2012 року Орендодавець надав, а Орендар в свою чергу прийняв послуги з оренди нежилих приміщень, розташованих у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщень загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №АТ-08310020 від 31.08.2014 р. на суму 6 952 грн. 14 коп., № АТ-09300258 від 30.09.2014 р. на суму 7 007 грн. 76 коп., №АТ-10310196 від 31.10.2014 р. на суму 7 937 грн. 17 коп., № АТ - 11300020 від 30.11.2014 р. на суму 8 207 грн. 34 коп., № АТ - 11300022 від 30.11.2014 р. на суму 533 грн. 33 коп., № АТ - 12310025 від 31.12.2014 р. на суму 9 586 грн. 08 коп., № АТ - 12310026 від 31.12.2014 р. на суму 370 грн. 91 коп., № АТ - 12310068 від 31.12.2014 р. на суму 1 374 грн. 52 коп., № АТ - 01310076 від 31.01.2015 р. на суму 9 873 грн. 66 коп., № АТ - 01310046 від 31.01.2015 р. на суму 382 грн. 03 коп., № АТ - 01310101 від 31.01.2015 р. на суму 1 594 грн. 35 коп.
31.01.2015 року Відповідач передав, а Орендар прийняв передані в оренду нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актом прийому - передачі приміщень й іншого майна від 31.01.2015 року.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період серпень 2014 р. - лютий 2015 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» в розмірі 48 864 грн. 92 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» пеню у розмірі 9 883 грн. 67 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору оренди №115 від 23.02.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди №115 від 23.02.2012 року Орендодавець передав, а Орендар в свою чергу прийняв в тимчасове володіння і користування нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актом прийому - передачі приміщень й іншого майна від 01.03.2012 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Крім того, на виконання умов Договору оренди №115 від 23.02.2012 року Орендодавець надав, а Орендар в свою чергу прийняв послуги з оренди нежилих приміщень, розташованих у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщень загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) №АТ-08310020 від 31.08.2014 р. на суму 6 952 грн. 14 коп., № АТ-09300258 від 30.09.2014 р. на суму 7 007 грн. 76 коп., №АТ-10310196 від 31.10.2014 р. на суму 7 937 грн. 17 коп., № АТ - 11300020 від 30.11.2014 р. на суму 8 207 грн. 34 коп., № АТ - 11300022 від 30.11.2014 р. на суму 533 грн. 33 коп., № АТ - 12310025 від 31.12.2014 р. на суму 9 586 грн. 08 коп., № АТ - 12310026 від 31.12.2014 р. на суму 370 грн. 91 коп., № АТ - 12310068 від 31.12.2014 р. на суму 1 374 грн. 52 коп., № АТ - 01310076 від 31.01.2015 р. на суму 9 873 грн. 66 коп., № АТ - 01310046 від 31.01.2015 р. на суму 382 грн. 03 коп., № АТ - 01310101 від 31.01.2015 р. на суму 1 594 грн. 35 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
31.01.2015 року Відповідач передав, а Орендар прийняв передані в оренду нежилі приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Пимоненко, 13-Ж, на 2 поверсі адміністративної будівлі (корпус №2), інв. №32, площею 16,83 кв.м. й приміщення загального користування, площею 3,17 кв.м., що підтверджується Актом прийому - передачі приміщень й іншого майна від 31.01.2015 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Відповідача по орендній платі за період серпень 2014 р. - січень 2015 р. на суму 48 864 грн. 92 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2014 р. по 05.06.2015 р.
При цьому Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За приписами ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що чинне законодавство України передбачає можливість автоматичної пролонгації договору оренди в разі відсутності заперечень як зі сторони орендодавця, так і орендаря. При цьому бажання орендаря продовжувати відносини за договором оренди висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку дії договору оренди. Отже, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, Відповідач своїми конклюдентними діями шляхом продовження користування майном після закінчення строку дії договору оренди та сплатою орендної плати, підтвердив своє волевиявлення продовжити строк дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» на загальну суму в розмірі 48 864 грн. 92 коп.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату по орендній платі в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 48 864 грн. 92 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 16.08.2015 р. по 19.07.2015 р. у розмірі 9 883 грн. 67 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що Орендар несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочки оплати орендної плати, інших платежів.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.08.2014 року по 19.07.2015 року вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості виходити самостійно за межі позовних вимог, а тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня в розмірі 9 9883 грн. 67 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.08.2014 року по 19.07.2015 року. При цьому, Суд зазначає, що Позивачем невірно визначений період нарахування пені, оскільки чинним законодавством України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 48 864 грн. 92 коп., пеня в розмірі 9 883 грн. 67 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Культурне відродження» (01054, м.Київ, ВУЛИЦЯ ГОГОЛІВСЬКА, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 37472099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕР - ТЕХ» (04050, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПИМОНЕНКА, будинок 13-Ж, Ідентифікаційний код юридичної особи 21665318) заборгованість у розмірі 48 864 (сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 92 (дев'яносто дві) коп., пеню у розмірі 9 883 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 67 (шістдесят сім) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 04 вересня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2015 |
Оприлюднено | 22.09.2015 |
Номер документу | 50460394 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Чинчин О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні