ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.09.2015Справа №910/17715/15
до Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"
про визнання іпотеки такою, що припинена
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: Грабік О.А. - довіреність б/н від 04.12.2014 року;
від відповідача: Разумов М.А. - довіреність №349/11.5.2 від 02.07.2014 року; Верещак В.М. - довіреність №620/11.5.2 від 15.12.2014 року;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-чеське підприємство - компанія ТоргСервіс" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК" про визнання іпотеки такою, що припинена
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача з моменту затвердження мирової угоди відбувається новація зобов'язань боржника, в результаті зобов'язання за кредитними договорами припиняються. Позивач зазначає, що зважаючи на те, що 16.09.2014 року з моменту затвердження мирової угоди зобов'язання визначені Генеральною угодою №08.48/08-ГУ та відповідними договорами про відкриття кредитних ліній припинилися та виникли інші зобов'язання, визначені мировою угодою, зобов'язання забезпечені іпотекою № 08.48/08-ДІ2 також слід вважати припиненими з 16.09.2014 року.
З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов: 1) визнавши іпотеку, яка виникла на підставі договору №08.48/08-ДІ2 від 7 серпня 2008 року, який укладено між ТОВ «Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія ТоргСервіс» та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» такою, що припинена з 09.09.2014 року; 2) Визнавши іпотеку, яка виникла на підставі договору № 08.48/08-ДІ2 від 7 серпня 2008 року, який укладений між ТОВ «Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія ТоргСервіс» та Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» такою, що припинена з 16.09.2014 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.07.2015 року порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 18.08.2015 року.
18.08.2015 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні 18.08.2015 року оголошено перерву до 01.09.2015 року.
01.09.2015 року в судовому засіданні представник позивача подав додаткові пояснення до позовної заяви.
В судовому засіданні 01.09.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 01.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі директора Вінницької філії (далі по тексту - Банк, відповідач, іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю - фірмою "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" (далі по тексту - Клієнт, позичальник, ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості") укладено Генеральну угоду № 08.48/08-ГУ (далі по тексту - Генеральна угода №08.48/08-ГУ), згідно якої банк зобов'язався надавати клієнту кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, договорах про надання гарантії, овердрафту та договорами про надання акредитиву, укладених в рамках цієї угоди. Загальний розмір позичкової заборгованості клієнта за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми еквівалентної 10 000 000,00 грн.
01.08.2008 року між відповідачем та ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" укладено договір про викриття кредитної лінії №08.48./08-KЛ (далі по тексту - Кредитний договір №08.48./08-KЛ), в якому визначено, що банк на підставі Генеральної угоди № 08.48/08-ГУ від 01 серпня 2008 року надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання, сума кредитного ліміту 6 000 000,00 грн.
01.08.2008 року між відповідачем (як іпотекодержателем) та ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" (як іпотекодавцем) укладено іпотечний договір №08.48/08-КЛ, згідно п. 1.3 якого іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку приміщення магазину в м. Вінниці по вул. Хмельницьке шосе № 11 для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань перед іпотекодержателем, що встановлюються кредитними договорами, договорами про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорами про відкриття кредитної лінії, договорами про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках Генеральної угоди № 08.48/08-ГУ і які є її невід'ємними частинами та будь-якими додатковими угодами до неї. Предмет іпотеки сторони оцінили в загальній сумі 7 797 469,00 грн.
08.08.2008 року між відповідачем та ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" укладено договір про відкриття кредитної лінії № 08.48/08-KЛ2 (далі по тексту - Кредитний договір №08.48./08-KЛ2), в якому визначено, що банк на підставі Генеральної угоди №08.48/08-ГУ від 01 серпня 2008 року надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання, сума кредитного ліміту 2 000 000,00 грн.
07.08.2008 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс» (далі по тексту - позивач, іпотекодавець) укладено іпотечний договір №08.48/08-ДІ2 (далі по тексту - іпотечний договір №08.48/08-ДІ2), за умовами якого для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника перед іпотекодержателем за Генеральною угодою №08.48/08-ГУ від 01 серпня 2008 року та договорами, що укладені та/або будуть укладені на її підставі, а саме кредитні договори, договори про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договори про відкриття кредитної лінії, договори про надання овердрафту, гарантії або відкриття акредитиву. Згідно п. 1.3 вказаного договору іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку вбудовані приміщення магазину за № 146 по вул. Стеценка № 57 у м. Вінниці. Предмет іпотеки сторони оцінили в 3 343 375,00 грн.
Рішення виступити майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" перед відповідачем в розмірі 2 000 000,00 грн. строком користування 84 місяці, а також передати в заставу відповідачу в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості" майно, а саме вбудовані нежитлові приміщення за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценка, буд. №57 прийнято на засіданні загальних зборів учасників ТОВ "Спільне Українсько-Чеське підприємство - компанія ТоргСервіс'' 05 серпня 2008 року (протокол №7 від 05 серпня 2008 року).
На виконання договірних умов Банком надано ТОВ «Девелопментська компанія - Центр комерційної нерухомості» кредит в сумі 4 420 356,00 грн. на строк до 30 липня 2015 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом для оплати поточних витрат Позичальника та для здійснення його підприємницької діяльності.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.11.2011 року у справі № 5/6-11 про банкрутство ТОВ "Конхесіменто" (яке є правонаступником ТОВ "Девелопменгська компанія - Центр комерційної нерухомості") визнано кредиторські вимоги ПАТ "ВТБ Банк" до боржника - ТОВ "Конхесіменто" в сумі 6 931 208,46 грн. Ухвалою від 25.07.2013 року у справі №5/6-11 затверджено реєстр вимог кредиторів зазначеного боржника, до якого ввійшов також ПАТ "ВТБ Банк" із сумою 6 728 216,56 грн. основного боргу, 202 991,90 грн. неустойка , 125,00 грн. судових витрат
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 09.09.2014 у справі 5/6-11 затверджено мирову угоду. Відповідно до умов мирової угоди, залишок кредиторських вимог четвертої черги списується кожному кредитору в обсязі 99%.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.09.2014 затверджено мирову угоду у справі №902/173/13-г про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-чеське підприємство - компанія ТоргСервіс».
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що з моменту затвердження мирових угод (від 09.09.2014 року та від 16.09.2014 року) відбувається новація зобов'язань боржника, в результаті зобов'язання за кредитними договорами припиняються. Позивач зазначає, що зважаючи на те, що 09.09.2014 року та від 16.09.2014 року з моменту затвердження мирової угоди зобов'язання визначені Генеральною угодою №08.48/08-ГУ та відповідними договорами про відкриття кредитних ліній припинилися та виникли інші в'язання, визначені мировими угодами, зобов'язання забезпечені іпотекою №08.48/08-ДІ2 також слід вважати припиненими з 09.09.2014 року та від 16.09.2014 року.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.
При цьому, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
У свою чергу, згідно зі змістом ч. 2 ст. 19 ЦК України встановлено, що способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням.
Таким чином, звертаючись з позовом до суду за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який узгоджується з двома критеріями: (1) має відповідати змісту права, що порушене й здатний таке право відновити, а також (2) має бути передбачений приписами ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами Договором.
В даному випадку, положеннями ст. 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 р. №6-243цс14, звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі частини першої статті 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору. Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист в суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (ст. ст. 3, 12-15, 20 ЦК України) слід дійти висновку про те, що в разі невизнання кредитором права іпотекодавця передбачених частиною першою статті 593 ЦК України, на припинення зобов'язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п. 1 частини другої статті 16 ЦК України. Таким чином права поручителя, іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання поруки (іпотеки) такою, що припинена.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 575 ЦК України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
За змістом ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 03.06.2008 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 03.06.2008 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч. 2 ст. 37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції від 03.06.2008 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами) мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
За змістом ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, з інших підстав, передбачених цим Законом.
Частиною 2 ст. 604 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Отже, господарський суд дійшов до висновку, що укладення вищезазначених мирових угоди є домовленістю між сторонами щодо нового порядку погашення заборгованості, що випливають з Кредитних договорів, тобто відбулась заміна первісного зобов'язання новим (новація) (аналогічно висновку притримується Вищий Господарський Суд України в постанові від 10.02.2014 року у справі №914/2316/13).
Суд констатує, що з моменту затвердження мирових угод, припинило дію зобов'язання за Генеральною угодою №08.48/08-ГУ і кредитними договорами та виникло нове зобов'язання, визначене мировими угодами, а відтак наявні правові підстави для припинення обтяження, а також звільнення предметів іпотеки за договорами іпотеки.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору №08.48/08-ДІ2 від 7 серпня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія ТоргСервіс» (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ШОСЕ, будинок 11, код ЄДРПОУ 20119890) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА/ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319), такою що припинена з 09.09.2014 року.
3. Визнати іпотеку, яка виникла на підставі Іпотечного договору №08.48/08-ДІ2 від 7 серпня 2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія ТоргСервіс» (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ШОСЕ, будинок 11, код ЄДРПОУ 20119890) та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА/ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319), такою що припинена з 16.09.2014 року.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА/ВУЛИЦЯ ПУШКІНСЬКА, будинок 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне Українсько-Чеське підприємство компанія ТоргСервіс» (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ШОСЕ, будинок 11, код ЄДРПОУ 20119890) 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Якименко М.М.
Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 09.09.2015 року.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.09.2015 |
Оприлюднено | 22.09.2015 |
Номер документу | 50460526 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Якименко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні