Рішення

від 10.09.2015 по справі 910/18582/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015Справа №910/18582/15

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К"

про стягнення 4 007, 92 грн.

за участю представників:

від позивача:Рубашка А.С.- представник за довіреністю № 01-06/2015 від 01.06.2015 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" про стягнення 4 007, 92 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 35-Н від 23.01.2014 в частині своєчасності та повноти сплати поставленого товару, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" утворилась заборгованість у вказаній сумі.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" заборгованість з оплати поставленого товару в сумі 3 265,50 грн., пені у сумі 301,32 грн., інфляційної складової боргу у сумі 392,25 грн. та 3 % річних у сумі 48,85 грн., а всього - 4 007,92 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.01.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "М-К" (покупець) був укладений договір поставки № 35-Н (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передавати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент та ціна товару визначається в товарно-транспортних накладних, які оформлюються постачальником згідно отриманого від покупця замовлення.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.4 договору товар передається покупцю окремими партіями на підставі товарно-транспортних накладних. Право власності на товар переходить покупцеві у момент підписання ним товарно-транспортних накладних.

Згідно з п. 4.1 договору оплата товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі партії товару покупцю.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 р. з подальшою його пролонгацією.

У судовому засіданні встановлено, що на виконання умов договору поставки позивач поставив ТОВ "М-К" товар на загальну суму 3 265,50 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № К0000025602 від 07.02.2014 р., підписаного покупцем без зауважень, поясненнями представника позивача.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання щодо оплати поставленого товару за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідачем суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "М-К" основної заборгованості у сумі 3 265,50 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 301,32 грн. за період з 22.02.2014 р. по 22.08.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.1 договору у випадку затримки оплати за товар, покупець зобов'язаний виплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу, починаючи з дати, коли покупець був зобов'язаний оплатити партію товару.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Провівши перерахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд встановив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 301,32 грн. за період з 22.02.2014 р. по 22.08.2014 р., тобто у заявленому позивачем розмірі.

Щодо стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 392,25 грн. та 3 % річних у сумі 48,85 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є обгрунтованими та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 392,25 грн. та 3 % річних у сумі 48,85 грн. за період з 22.02.2014 р. по 22.08.2014 р.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" про стягнення 4 007, 92 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 3, ідентифікаційний код 38197339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, ідентифікаційний код 38518542) заборгованість у сумі 3 265 (три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 50 коп., пені у сумі 301 (триста одна) грн. 32 коп., інфляційну складову боргу у сумі 392 (триста дев'яносто дві) грн. 25 коп. та 3 % річних у сумі 48 (сорок вісім) грн. 85 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-К" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 3, ідентифікаційний код 38197339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д І Т Р Е Й Д" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б, ідентифікаційний код 38518542) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 вересня 2015 року.

Повний текст рішення підписаний 15 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна