Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/17504/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/17504/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"

до Комунального підприємства "Шкільне харчування"

про стягнення 168 492,14 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники :

позивача: Мішин Ю.С.- довіреність №57 від 05.05.2015 року;

відповідача: Рубльовська І.Р. - довіреність №10-05-550 від 01.01.2015 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Шкільне харчування" про стягнення 168 492,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції від позивача, згідно умов Договору поставки №65-64/2014 від 07.08.2014 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 124 432,32 грн. - основного боргу, 44 059,82 грн. - пені, 3 380,00 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.07.2015 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 26.08.2015 року.

В судовому засіданні 26.08.2015 року оголошено перерву до 02.09.2015 року.

02.09.2015 року через канцелярію суду представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача 109 432,32 грн. - основного боргу, 44 059,82 грн. - пені, 3 380,00 грн. - судового збору.

В судовому засіданні 02.09.2015 року представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідача визнав зменшені позовні вимоги.

Судом відмовлено в задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 02.09.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (далі по тексту - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством "Шкільне харчування" (далі по тексту - покупець, відповідач) укладено Договір поставки №65-64/2014 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) Постачальник зобов'язується протягом строку дії цього Договору передавати Покупцю у власність, а Покупець - приймати та оплачувати продукцію (соки, безалкогольні та алкогольні напої, продукти харчування, молочні продукти, продукти дитячого харчування та ін. (надалі - продукція).

Сторони домовились, що покупець зобов'язаний здійснити оплату продукції Постачальнику шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника або шляхом внесення в касу підприємства в наступний строк:

- за продукцію, не віднесену до категорію молочної - протягом 7 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі)

- за молочну продукцію - протягом 7 днів з дати відвантаження, вказаної в накладній (рахунку-фактурі)

На виконання умов договору позивачем поставлено та передано у власність, а відповідачем прийнято продукцію на загальну суму 109 432,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти оплати вартості отриманої продукції, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 109 432,32 грн., яка підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 по 26.08.2015 року, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив та передав у власність відповідачу продукцію за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі сплатив на користь позивача вартість отриманої продукції, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 109 432,32 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 109 432,32 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився порушення зобов'язання, а тому позивач, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 44 059,82 грн.

Згідно п. 4.2 Договору, за несвоєчасну оплату продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як слідує з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 44 059,82 грн., за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 380,00 грн. (платіжне доручення №1450629712 від 25.06.2015 року на суму 3 380,00 грн.), однак під час розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог з 168 492,14 грн. до 153 492,14 грн., а тому за вказані позовні вимоги позивач повинен сплатити 3 069,84 грн., а не 3 380,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

З врахуванням вищевикладеного, та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судом повертається позивачу зайво сплачений судовий збір в розмірі 310,16 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Шкільне харчування" (03039, м. Київ, ПРОСПЕКТ НАУКИ, будинок 8, код ЄДРПОУ 20043325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська обл., Жовтневий район, село Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) 109 432 (сто дев'ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 32 коп. - основного боргу, 44 059 (сорок чотири тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 82 коп. - пені, 3 069 (три тисячі шістдесят дев'ять) грн. 84 коп. - судового збору.

3. Повернути з Держаного Бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська обл., Жовтневий район, село Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008) 310 (триста десять) грн. 16 коп. - зайво сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.09.2015 року.