Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/11985/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/11985/15

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного підприємства "ТРЕЙДАС"

до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

про розірвання договору та стягнення 52 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сокольник Г.А. - представник за довіреністю № б/н від 19.03.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного підприємства "ТРЕЙДАС" до публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про розірвання договору та стягнення 52 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.02.2008 року між ним та публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" укладено договір №10797 на розрахунково-касове обслуговування.

Проте, починаючи з 28.01.2015 року відповідач фактично припинив касове обслуговування відкритого у нього рахунку №26006010267601.

24.02.2015 року позивач подав відповідачу заяву про закриття поточного рахунку, а залишок грошових коштів просив перерахувати на свій рахунок відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» згідно платіжного доручення №67 від 23.02.2015 року.

Проте, вищезазначене платіжне доручення відповідачем виконано не було.

У зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.07.2015 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 07.09.2015 року.

04.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

В судове засідання 07.09.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.07.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 3201329.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.02.2008 року між приватним підприємством "ТРЕЙДАС" (клієнт) та публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі начальника відділення №37 Філія «Центральне регіональне управління» (банк) укладено договір №10797 на розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п.1.1 договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок №26006010267601 у національній валюті (надалі - рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до договору.

Так, додатковою угодою до договору №10797 на розрахунково-касове обслуговування від 21.02.2011 року, доповнено п.1 договору та викладено його в наступній редакції: банк відкриває клієнту спец. Рахунок для соціальних виплат у національній валюті №26040010267601 та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунку в порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно з п.2.1 договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадкам, передбачених чинним законодавством України (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3.1.1 договору, банк має право використовувати грошові кошти на рахунку, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Пунктом 3.3.2 договору передбачено, що банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами. Надання інших послуг, що безпосередньо не відносяться до розрахунково-касового обслуговування (кредитування, операції з цінними паперами, факторинг, лізинг та інші операції), здійснюється на підставі окремих договорів, укладених між банком і клієнтом.

Згідно з ч. 1 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Пунктом 3.3.3 договору передбачено, що банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений з 9:00 до 15:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Позивач зазначив, що відповідач починаючи з 28 січня 2015 року фактично припинив касове обслуговування відкритого у нього рахунку №26040010267601, не виконує платіжні доручення позивача, надіслані по системі «Клієнт-Банк», в тому числі платіжні доручення, якими позивач, як платник податків, здійснював сплату визначених законодавством обов'язкових платежів та зборів.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з листом вих. №10/02/2015 від 05.02.2015 року, в якому повідомив, що ним прийнято рішення про припинення обслуговування в відділенні №37 філії «Центрального РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Бровари та просив банк прийняти заходи щодо припинення обслуговування ПП «Трейдас». Даний лист отриманий відповідачем 06.02.2015 року за вх. №18.

24.02.2015 року позивач подав відповідачу заяву про закриття поточного рахунку, а залишки грошових коштів просив перерахувати на свій рахунок, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» згідно з платіжним дорученням №67 від 23.02.2015 року на суму 52 000,00 грн., яке одержане відповідачем 23.02.2015 року, що підтверджується штампом банку.

Заява про закриття поточного рахунку отримана відповідачем 24.02.2015 року, що підтверджується відміткою банку за вх.. №43 від 24.02.2015 року.

Судом встановлено, що станом на 04.09.2015 року платіжне доручення №67 від 23.02.2015 року та заява про закриття поточного рахунку від 24.02.2015 року не виконані.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Статтею 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь - який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на іншій рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до п. 20.1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003 р. за № 1172/8493 поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.8.1 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку.

Договір може бути розірваний за заявою будь-якої із сторін, а також в інших випадках та з підстав, передбачених договором та чинним законодавством України (п.8.2 договору).

Згідно з п.8.3 договору, при розірванні договору клієнт зобов'язаний закрити рахунок, подавши в банк документи, що передбачені чинним законодавством України для закриття рахунку. Закриття рахунку здійснюється виключно за умовами повного розрахунку клієнта перед банком по сплаті послуг за розрахунково-касове обслуговування рахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідача з повідомленнями про порушення та не належне виконання банком умов спірного договору, а також з заявою про закриття рахунку, на які відповідач відповіді не надав.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Тобто законодавством передбачено можливість розірвання договору в односторонньому порядку за заявою клієнта.

Відповідно до ч.2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч. 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається змінений або розірваний з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Суд вважає вимогу позивача про розірвання договору № 10797 на розрахунково-касове обслуговування від 21.02.2011 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У зв'язку з розірванням договору в судовому порядку суд вирішує питання щодо наслідків його розірвання.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч. 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Судом встановлено, що платіжне доручення №67 від 23.02.2015 року на суму 52 000,00 грн. відповідачем не виконано.

З банківської виписки за період з 01.09.2015 року по 04.09.2015 року вбачається, що залишок коштів на рахунку №26006010267601 становить 52 195,70 грн.

Згідно п. 20.6 Інструкції від 12.11.2003 року № 492 банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом. Заява про закриття поточного рахунку зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку. У день закриття поточного рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити.

Як зазначалось вище, позивач користуючись своїм правом на закриття рахунку, надав відповідачу 24.02.2015 року заяву, однак, публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» відповідних дій вчинено не було.

Зважаючи на вищенаведене, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпорядження про списання станом на момент їх подання, відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання платіжного доручення позивача, як і доказів закриття поточного рахунку приватного підприємства "ТРЕЙДАС" на підставі чого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 52 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №10797 на розрахунково-касове обслуговування від 15.02.2008 року, укладений між приватним підприємством "ТРЕЙДАС" (07400, м. Бровари, вул. Красовського, буд. 25, кв. 116, код ЄДРПОУ 34702479) та публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Артема, 60, ідентифікаційний код 09807856) на користь приватного підприємства "ТРЕЙДАС" (07400, м. Бровари, вул. Красовського, буд. 25, кв. 116, код ЄДРПОУ 34702479) залишок коштів на рахунку № 26006010267601 у сумі 52 000 (п'ятдесят дві тисячі) грн. 00 копійок, а також судовий збір у розмірі 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.09.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий