Рішення

від 14.09.2015 по справі 910/17244/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2015Справа №910/17244/15

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАНТЕКС»

про стягнення 114 005,72 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Горбан А.В. за довіреністю № 1282-О від 15.04.2014

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАНТЕКС» (відповідач) про стягнення 114 005,72 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором банківського обслуговування № б/н від 26.11.2012, з яких: 49 660,10 грн. заборгованості за кредитом, 31 044,08 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 7 143,06 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом, 26 158,48 грн. пені.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором банківського обслуговування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17244/15 та призначено розгляд справи на 31.08.2015 о 10:20 год.

В судове засідання, призначене на 31.08.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 31.08.2015, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 07.07.2015 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 910/17244/15 від 07.07.2015 та встановлено, що сторони не виконали вимоги зазначеної ухвали.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015, подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, нез'явлення представника відповідача в судове засідання, призначене на 31.08.2015, невиконня сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.2015 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 31.08.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2015 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.09.2015 о 12:40 год.

В судове засідання, призначене на 14.09.2015, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.09.2015, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 07.07.2015 та від 31.08.2015 не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зокрема, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/17244/15 від 07.07.2015 було направлено відповідачу за адресою 02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Втім, поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17244/15 від 07.07.2015 та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції було повернуто органами зв'язку до Господарського суду міста Києва з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання (довідка ф. 20).

За наведених обставин, судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011, згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.09.2015 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 14.09.2015 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: виписки з особового рахунку відповідача за період з 28.11.2012 по 20.07.2015. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні 14.09.2015 представник позивача надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.09.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «АДВАНТЕКС» (відповідач, Клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (позивач, Банк) з Заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки (далі - Заява).

У Заяві зазначено, що підписавши цю заяву, Клієнт погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті Банку http://www.privatbank.u a; https://client-bank.privatbank.ua , Тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір або Договір банківського обслуговування від 26.11.2012).

Підписавши Заяву, Банк і Клієнт приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку - Договорі банківського обслуговування вцілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів та додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з Клієнтом через web-сайт Банку ( http://privatbank.u a; https://client-bank.privatbank.ua або інший інтернет-/ sms-ресурс, зазначений банком).

Також у Заяві зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг (надалі - Умови) розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua . Актуалізуються Умови не частіше, ніж 1 раз у місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числа місяця, що передує змінам.

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 26.11.2012 відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26006053119830.

У Заяві відповідача є застереження, в якому зазначено, що Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого Банк повідомляє Клієнту на свій вибір або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.рrivatbank.ua, які разом з Заявою складають Договір банківського обслуговування.

Згідно з п. 1.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у на ціональній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного Банку України № 492 від 12.11.2003, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.12.2003 за № 1172/8493 (далі - Інструкція), умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Ін струкції.

Пунктом 1.6 Інструкції передбачено, що порядок проведення операцій за рахунками клієнтів, відкритих у національній та іноземних валютах, регулюється законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку. Операції за рахунками здійснюються за допомогою платіжних інструментів за формами, установленими банківськими правилами (нормативно-правовими актами Національного банку, внутрішніми положеннями банку тощо).

Так, умови надання, використання та обслуговування кредитного ліміту, а також будь-які операції з ним, визначені в розділі 3.2.1 Умов. Згідно п.п. 3.2.1.1 п. 3.2.1 Умов визначений вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта.

Пункт 3.2.1.1.1 Умов визначає, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.5 Умов кредитний ліміт стосовно цього розділу Умов являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Пункт 3.2.1.1.6 Умов передбачає, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому «Умовами і правилами надання банківських послуг», у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - (далі - угода)). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умовами і правилами надання банківських послуг», Банк, на свій розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених «Умовами і правилами надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк. Термін також може бути змінений Банком згідно з п. 3.2.1.2.3.4 цього розділу "Умов і правил надання банківських послуг".

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до Договору банківського обслуговування від 26.11.2012, Банком було надано відповідачу на поточний рахунок № 26006053119830 кредитний ліміт у розмірі 1 000,00 грн. (28.11.2012), у розмірі 5 500,00 грн. (25.01.2013), у розмірі 6 900,00 грн. (04.02.2013), у розмірі 8 900,00 грн. (04.03.2013), у розмірі 9 500,00 грн. (29.01.2013), у розмірі 26 500,00 грн. (20.05.2013), у розмірі 52 000,00 грн. (19.06.2013), у розмірі 52 000,00 грн. (01.03.2014), у розмірі 49 217,15 грн. (02.03.2014), що підтверджується довідкою № 08.7.0.0.0/150609161109 від 09.06.2015 про розміри встановлених кредитних лімітів ТОВ «АДВАНТЕКС».

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов затверджений порядок розрахунків, згідно з яким, зокрема, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п. 3.2.1.4.1 Умов). Порядок розрахунку процентів визначений, зокрема, підпунктами 3.2.1.4.1.1 - 3.2.1.4.1.4.

Так, відповідно до підпункту 3.2.1.4.1.1 пункту 3.2.1.4.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з підпунктом 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2.1.4.1 Умов, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Підпунктом 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2.1.4.1 Умов передбачено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (підпункт 3.2.1.4.1.4 пункту 3.2.1.4.1 Умов).

Пунктом 3.2.1.4.3 Умов передбачено, що сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4). Сплата відсотків може бути проведена Клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку.

Пунктом 3.2.1.4.4 Умов встановлено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 Умов, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту на кінець банківського дня за попередній місяць у порядку, передбаченому Умовами.

Згідно п. 3.2.1.4.5 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п.п. 3.2.1.2.3.4. п. 3.2.1.2.3 Умов Банк, при настанні будь-якої з подій, що перелічені в цьому підпункті, на свій розсуд, має право, зокрема, змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Пунктом 3.2.1.5 Умов визначено відповідальність сторін.

Зокрема, відповідно до п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Позивач стверджує, що з огляду на порушення відповідачем зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 26.11.2012, останній станом на 02.06.2015 має заборгованість в загальній сумі 114 005,72 грн., яка складається з: 49 660,10 грн. заборгованості за кредитом, 31 044,08 грн. заборгованості по відсотками за користування кредитом, 7 143,06 грн. заборгованості по комісії (винагороді) за користуванням кредитом, 26 158,48 грн. пені.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 52 000,00 грн., що підтверджується випискою про рух коштів за поточним рахунком відповідача № 26006053119830 за період з 28.11.2012 по 02.06.2015, копія якої міститься в матеріалах справи.

При цьому вищенаведеною випискою про рух коштів підтверджується, що відповідач неодноразово здійснював за рахунок кредитного ліміту оплату товарів та послуг, сплату орендних платежів, зборів, комісій, тощо.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 21128KIC6S007 від 12.11.2014 з вимогою про погашення заборгованості за Договором, докази чого позивачем додано до позовної заяви (копії списку № 18500 згрупованих поштових відправлень від 16.11.2014, фіскального чеку № 9611 від 16.11.2014, опису вкладення у цінний лист від 16.11.2014). Проте зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Натомість, відповідач належним чином не виконав умови Договору, внаслідок чого станом на 02.06.2015 за відповідачем рахується та є непогашеною на даний час:

49 660,10 грн. - заборгованість за кредитом,

31 044,08 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом,

7 143,06 грн. - заборгованість по комісії (винагороді) за користуванням кредитом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вищевказаних сум заборгованостей і визнано його обґрунтованим та арифметично правильним, а відтак, заявлені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.п. 3.2.1.5.1 п. 3.2.1.5 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені станом на 02.06.2015, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору, а відтак, позовна вимога про стягнення 26 158,48 грн. пені підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання 14.09.2015 не з'явився, належними засобами доказування не спростував обставини, на які позивач посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову, судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АДВАНТЕКС» (02225, м. Київ, вул. Архітектора Ніколаєва, 7; ідентифікаційний код 38392234) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50; ідентифікаційний код 14360570) 49 660,10 грн. (сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят гривень 10 коп.) заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 26.11.2012, 31 044,08 грн. (тридцять одну тисячу сорок чотири гривні 08 коп.) заборгованості по відсотками за користування кредитом, 7 143,06 грн. (сім тисяч сто сорок три гривні 06 коп.) заборгованості по комісії (винагороді) за користуванням кредитом, 26 158,48 грн. (двадцять шість тисяч сто п'ятдесят вісім гривень 48 коп.) пені, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.09.2015.

Суддя Гумега О.В.