Рішення

від 08.09.2015 по справі 910/15985/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №910/15985/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» До Київської асоціації інвалідів з церебральним паралічем «КАСІЦЕП» Простягнення 38 629,14 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача Кравчик С.М., представник за довіреністю;

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом до Відповідача про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, а саме 30 322,52 грн. - сума основного боргу, 7 782,43 грн. - інфляційні втрати, 599,28 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №250754 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 27.02.2001р. на виконання умов якого Позивач поставив Відповідачу теплову енергію, однак Відповідач свої зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим, за останнім станом на 01.04.2015р. рахується заборгованість за використану теплову енергію в сумі 30 322,52 грн.

Позивачем подана заява про виправлення технічної помилки в позовній заяві, а саме позивачем помилково в мотивувальній та в прохальній частинах позовної заяви визначено 3% річних в сумі 599,28 грн., тоді як відповідно до розрахунку доданого до позовної заяви 3% річних становить 524,19 грн. і саме вказану суму (524,19 грн.) 3% річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 21.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

На призначені судові засідання 28.07.2015р. та 08.09.2015р. представник відповідача не з'являвся, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчать наявні у матеріалах справи оригінали поштових відправлень, з яких слідує, що поштова кореспонденція з ухвалами суду про призначення судових засідань була вручена відповідачу 09.07.2015р. та 19.08.2015.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Ухвалою суду від 28.07.2015р., за клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2001р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - Постачальник) та Київською асоціацією інвалідів з церебральним паралічем «КАСІЦЕП» (надалі - Споживач) укладено Договір №250754 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Позивач зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Відповідач зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Згідно з пунктом 2 Додатку №4 до Договору Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість, заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 5 Додатку №4 до Договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує у районному відділі теплозбуту, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник, оформленого акту звірки відповідач повертає в РВТ),

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звертання-доручення про укладення Договору розрахунковим способом згідно договірних навантажень (до встановлення приладів обліку) за тарифами, встановленими і затвердженими постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.12.2013р. по 01.04.2015р. у Відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.04.2015р. становила 30 322,52 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картами (табуляграмами), довідкою про надходження коштів за спожиту теплову енергію.

Відтак, вказаними доказами стверджується, а Відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом 01.12.2013р. по 01.04.2015р. теплової енергії у гарячій воді.

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 ГК України.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до пункту 2 статті 32 закону України "Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 30 322,52 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім інфляційні втрати та проценти річних від простроченої суми, перевіривши розрахунок в цій частині позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 524,19 грн. та 7 782,43 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київської асоціації інвалідів з церебральним паралічем «КАСІЦЕП» (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 21, ідентифікаційний код 16482219) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 30 322 (тридцять тисяч тридцять двадцять дві) грн. 52 коп. основного боргу, 524 (п'ятсот двадцять чотири) грн. 19 коп. 3% річних та 7 782 (сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 43 коп. інфляційних втрат, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.09.2015р.

Суддя І.І. Борисенко