Рішення

від 03.08.2015 по справі 910/14937/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2015Справа №910/14937/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач» простягнення 10 940,83 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (надалі - ТОВ «Тропік») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач» (надалі - ТОВ « «ТД «Трускавецькурорт-Постач») про стягнення 10 940,83 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №35/11 від 04.05.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 6 121,50 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 4 486,76 грн. та 3% річних у розмірі 332,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2015 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2015 р. розгляд справи відкладено до 03.08.2015 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду виконав, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, повідомлений про час і місце судового розгляду належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, своїх повноважних представників в судове засідання не направив, вимог ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містяться на сайті https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

Крім того, було додатково відправлено ухвали суду на поштову адресу відповідача: 04050, м. Київ, вул. Студентський, 5-7А, а/с 13.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2011 р. між ТОВ «Тропік» (постачальник) та ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач» (покупець) було укладено договір поставки №35/11 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти покупцю, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати й оплачувати товари («ТМЦ»), які визначені сторонами у специфікації.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що сторони погоджують у специфікації найменування, асортимент, якість ТМЦ, які поставляються за умовами цього Договору впродовж строку дії цього Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору Поставка ТМЦ здійснюється партіями. Партія ТМЦ, яку повинен поставити постачальник, визначається погодженими сторонами замовленням. На основі погодженого сторонами замовлення постачальник складає видаткову накладну, яка підписується сторонами при прийманні-передачі ТМЦ та після її підписання стає невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 1.5 Договору у замовленні та видатковій накладній сторони погоджують ціну, вартість та кількість ТМЦ, їх асортимент, номенклатуру за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, які є предметом поставки конкретної партії ТМЦ.

Пунктом 5.3 Договору встановлено, що оплата фактично поставленої партії ТМЦ покупцем здійснюється протягом ____ ( ) банківських днів х моменту підписання сторонами видаткової накладної на відповідну партію ТМЦ.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 783 412,75 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №80010086 від 28.01.2013 р., №80010301 від 14.03.2013 р. та №80010455 від 16.04.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 783 412,75 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (товарно-транспортні накладні №80010086 від 28.01.2013 р., №80010301 від 14.03.2013 р. та №80010455 від 16.04.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 783 412,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання, оскільки видаткові накладні, якими оформлено правочин, не містять строку виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено вимогу про сплату 6 121,50 грн. заборгованості за поставлений товар №159/14 від 02.10.2014 р.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України та дати направлення позивачем вимоги про сплату заборгованості, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав 10.10.2014 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 6 121,50 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 6 121,50 грн. на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Тропік» про стягнення з ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач» заборгованості у розмірі 6 121,50 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 332,57 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 08.08.2013 р. по 31.05.2015 р. та інфляційних втрат у розмірі 4 486,76 грн. за період з 08.08.2013 р. по 30.04.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і з 10.10.2014 р. він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення 3% річних та інфляційних враховуючи встановлений судом день (10.10.2014 р.) з якого відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті поставленої продукції по визначений позивачем останній день нарахування 3% річних (31.05.2015 р.) та інфляційних (30.04.2015 р.).

За перерахунком суду розмір 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, становить 117,73 грн. та 2 900,46 грн. відповідно.

В іншій частині заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат необхідно відмовити, оскільки вони обраховані невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «ТД «Трускавецькурорт-Постач» на користь ТОВ «Тропік» заборгованості у розмірі 6 121,50 грн., 3% річних у розмірі 117,73 грн. та інфляційних у розмірі 2 900,46 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Трускавецькурорт-Постач» (031448, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 414; ідентифікаційний код 35121225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79008, м. Львів, вул. Пекарська, 5, кв. 4; ідентифікаційний код 20831737) заборгованість у розмірі 6 121,50 грн., 3% річних у розмірі 117,73 грн., інфляційних у розмірі 2 900,46 грн. та судовий збір у розмірі 1 526,23 грн.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 14.09.2015 р.

Суддя А.В. Яковенко