Рішення

від 11.09.2015 по справі 908/4369/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2015Справа №908/4369/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Буддоносервіс»

про стягнення 212 509, 76 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Познякова О.С. (довіреність № б/н від 22.06.2015);

від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року приватне акціонерне товариство «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буддонсервіс» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання нафтопродуктів від 18.02.2013 № 05/8 внаслідок невиконання грошового зобов'язання у розмірі 212 509, 76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачені грошові кошти за поставлений товар, а саме нафтопродуктів, а також заправку автотранспорту та спецтехніки відповідача на автозаправній станції № 2 за адресою: Донецька область, Красноармійський район, смт. Удачна, проммайданчик ПАТ «ШУ «Покровське».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2015 позовну заяву ПрАТ "Красноармійське автопідприємство "Укрбуд" та додані до неї документи направили за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею у справі призначено Я.А. Карабань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.09.2015.

До початку судового засідання 02.09.2015 представник позивача подав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2015 та надав суду пояснення по суті позовних вимог. Ухвалою суду від 02.09.2015 розгляд справи відкладено на 11.09.2015 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання.

У судове засідання 11.09.2015 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «Буддонсервіс», згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, знаходиться за адресою 99029, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Соловйова, будинок 1.

Згідно пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.05.2014 № 01-06/615/14 Про Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у разі неможливості передачі матеріалів справи з господарського суду, розташованого на тимчасово окупованих територіях, до господарського суду, який має розглянути відповідну заяву (клопотання), вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, що є достатніми для прийняття відповідного судового рішення. При цьому неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Відповідно до пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.06.2014 № 01-06/745/2014 Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов, зазначених у підпунктах 1 - 4 пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" (у редакції інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 № 01-06/2052/14)

Згідно пункту 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу (поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення) - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/).

Повідомлення про проведення судових засідань у справі № 908/4369/15 розміщені на сторінці Господарського суду міста Києва офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет ( www.court.gov.ua/sudy/), відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, вказані сторони судового процесу вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 11.09.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважного представника позивача, судом встановлено таке.

18.02.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання нафтопродуктів № 05/8. Згідно п. 1.1. договору позивач бере на себе зобов'язання здійснювати постачання нафтопродуктів, а також заправку автотранспорту та спецтехніки відповідача на автозаправній станції № 2 за адресою: Донецька область, Красноармійський район, смт. Удачна, проммайданчик ПАТ «ШУ «Покровське», а відповідач у відповідності до умов договору зобов'язується приймати та здійснювати оплату за поставлені нафтопродукти.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що позивач здійснює передачу нафтопродуктів відповідачеві:

- за умови вивезення автотранспортом відповідача на підставі довіреності відповідача та оформлюється випискою товарно-транспортної накладної;

- за умови передачі за відомостями автозаправочної станції в баки автомобілів здійснюється оформлення відомостей Ф16-НП з підтверджуючими підписами оператора АЗС та водіїв.

Заправлення в баки автомобілів здійснюється за умовами договору без оформлення довіреності відповідачем.

Право власності на нафтопродукти переходить до відповідача в порядку, передбаченому законодавством України.

Згідно п. 2.2. договору відомості підписуються в двох екземплярах (1 екземпляр для АЗС, 1 екземпляр для відповідача). На підставі зазначених відомостей позивач періодично, але не рідше одного разу на місяць, виписує накладну, в якій зазначає вид, марку, кількість, ціну, діючу на момент відвантаження, загальну вартість та суму ПДВ за спожиті нафтопродукти (з додаванням відомостей форми № 16-НП).

Відповідач, у відповідності до п. 3.1. договору, здійснює 100% оплату нафтопродуктів шляхом прямого перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок позивача на підставі виставленого позивачем рахунку на оплату, якщо інше не обумовлено сторонами в додаткових угодах до даного договору.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

Сторони несуть відповідальність за спричинені одна одній збитки у відповідності до діючого законодавства та даного договору. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань, якщо це викликано ненаданням іншою стороною документів, на підставі яких сторона зобов'язана виконати таке зобов'язання, або якщо вона правомірно відмовилася від такого виконання (п. 5.1. договору).

У випадку невиконання чи неналежного виконання умов даного договору сторони зобов'язані до звернення до суду врегулювати усі спори в претензійному порядку чи шляхом переговорів. Претензії пред'являються та розглядаються у відповідності до чинного законодавства (п. 5.2. договору).

Якщо спори та розбіжності не можуть бути врегульовані між сторонами в претензійному порядку, будь-яка сторона може звернутися з позовом до суду у відповідності до Господарського процесуального кодексу України (п. 5.3. договору).

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2013 включно, а за фінансовими зобов'язаннями - до повного їх виконання сторонами за даним договором (п. 6.1. договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 227 009, 76 грн. Наведена обставина підтверджується видатковими накладними від 05.03.2013 № УС000000175 на суму 47 312, 76 грн, від 19.04.2013 № УС000000373 на суму 89 311, 20 грн, від 30.04.2013 № УС000000414 на суму 45 551, 10 грн, від 07.05.2013 № УС000000454 на суму 44 834, 70 грн, які підписані з боку відповідача його особами, які уповноважені довіреностями, виданими відповідачем на отримання від позивача видаткових накладних і скріплені відбитками печаток відповідача.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за договором. Відповідач оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача здійснив частково, а саме в сумі 14 500, 00 грн, що підтверджується виписками з особового рахунку позивача за 19.09.2013, 11.11.2013, 05.11.2013, 04.04.2014, 16.04.2014, оригінали яких містяться в матеріалах справи. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за договором у сумі 212 509, 76 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором, на що останнім було надано відповідь від 11.02.2014 № 26, в якій відповідач визнає виниклу заборгованість та просить її розстрочити до 05.02.2015 включно, однак свої зобов'язання за договором так і не виконав.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов приватного акціонерного товариства «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд» підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, а саме сплатою заборгованості за договором постачання нафтопродуктів від 18.02.2013 № 05/8, а також відповідачем не надано суду належних доказів його виконання, або неможливості такого виконання, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості на суму 212 509, 76 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Буддоносервіс» (99029, м. Севастополь, Ленінський район, вул. Соловйова, будинок 1, код ЄДРПОУ 37545346) на користь приватного акціонерного товариства «Красноармійське автопідприємство «Укрбуд» (85303, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 31, код ЄДРПОУ 01236070) заборгованість на загальну суму 212 509 (двісті дванадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 76 коп. ; судовий збір в сумі 4 250 (чотири тисячі двісті п'ятдесят) грн. 20 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.09.2015 року.

Суддя Я.А. Карабань