Рішення

від 08.09.2015 по справі 910/16108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2015Справа №910/16108/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МР"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг"

про стягнення 21 609,66 грн.

Представники сторін:

від позивача: Савчук П.К. - представник за довіреністю б/н від 17.07.2015 року;

від відповідача: Топчій С.М. - представник за довіреністю № 286/1 від 09.07.2015 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МР" до товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" про стягнення 21 609,66 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.10.2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" укладено договір субпідряду №50.М.

На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 289 954,98 грн.

Договором передбачено, що генеральний підрядник у вигляді гарантії виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань за даним договором утримує 5% від суми робіт згідно актів виконаних робіт протягом всього часу виконання робіт підрядником. Сума отримання повертається підряднику через 365 календарних днів після введення об'єкта в експлуатацію.

Оскільки, об'єкт будівництва введено в експлуатацію 24.02.2014 року, тому сума отримання в розмірі 14 497,75 грн. повинна бути сплачена позивачу.

В порушення умов договору зобов'язання щодо сплати позивачу 14 497,75 грн. відповідачем не виконано.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 14 497,75 грн., пені згідно умов договору в розмірі 2 753,78 грн., 3% річних в розмірі 140,61 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 4 217,52 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.06.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.07.2015 року.

В судове засідання 27.07.2015 року представники сторін не з'явилися,вимоги ухвали суду від 25.06.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 32011598, 01030 32011458 відповідно, але 24.07.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від27.07.2015 року розгляд справи відкладено на 08.09.2015 року.

07.09.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.

Представник відповідача не виконав вимоги ухвали суду від 25.06.2015 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

04.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МР" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" (генеральний підрядник) укладеного договір субпідряду №50.М.

Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Пунктом 1.1 договору передбачено, генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням генерального підрядника та згідно з будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс робіт по влаштуванню тимчасових доріг та зняттю рослинного шару на будівництві «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд. №12, літера «А» в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області» (надалі - об'єкт), відповідно до умов цього договору, додатків та додаткових угод до котрі являються невід'ємною частиною договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

Перелік (об'єм та кількість) робіт зазначено у додатку № 1 до договору - «договірна ціна» (п.1.2 договору).

За цим договором комплекс робіт (додаток №1) виконується підрядником «під ключ» з власних матеріалів, власними силами, із залученням власних машин, механізмів, транспорту в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт, а у необхідних випадках із залученням субпідрядних організацій (п.1.3 договору).

Відповідно до п.7.1 договору, роботи виконані за цим договором, приймаються генеральним підрядником за актами приймання виконаних робіт ( виключно типова форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (виключно типова форма КБ-3). Дата підписання сторонами яких є датою передачі такого обсягу робіт (етапів робіт).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано роботи, а відповідачем їх прийнято на загальну суму 289 954,98 грн., що підтверджується наявними та підписаними сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт, а саме:

- № 2 за жовтень 2011 року на суму 72 000,00 грн.;

- № 3 за листопад 2011 року на суму 85 088,90 грн.;

- № 4 за листопад 2011 року на суму 132 866,08 грн.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок вбачається, що відповідачем на виконання умов договору перераховано відповідачу кошти в розмірі 275 457,23 грн.

Відповідно до п.6.6 договору, генеральний підрядник у вигляді гарантії виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань за даним договором утримує 5 % від суми виконаних робіт згідно актів виконаних робіт (надалі - сума утримання) протягом всього часу виконання робіт підрядником.

Сума утримання повертається підряднику через 365 календарних днів після введення об'єкту в експлуатацію.

Тобто, відповідачем утримано 5% від суми виконаних робіт (289 954,98 грн.) в розмірі 14 497,75 грн.

Об'єкт будівництва (цех розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, 12-А в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області, адреса будівництва: Львівська область, Стрийський район, с. Довге, вул. Геологів, 1, код об'єкту - 1251.5, категорія складності - III) введено в експлуатацію 24.02.2014 року, що підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №ЛВ143140520592 від 24.02.2014 року.

Відповідно до п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Пунктом 11 вищезазначеної постанови передбачено, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №92 від 24.06.2011 року затверджено «Порядок ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів».

Пунктом 2 вищезазначеного Порядку передбачено, що реєстр ведеться з метою забезпечення, зокрема: обліку декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.

Доступ користувачів до даних реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Держархбудінспекції (п.10 Порядку).

Також, в матеріалах справи наявних витяг з веб-сайту Держархбудінспекції, що підтверджує факт реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості (утримання відповідача) за договором (п. 6.6) у відповідача перед позивачем в сумі 14 497,75 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 753,78 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 217,52 грн. та 3% річних в сумі 140,61 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 12.5 договору передбачено, що в розі несвоєчасної оплати прийнятих робіт, генеральний підрядник повинен виплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожну добу затримки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором підряду, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 2 753,78 грн., індексу інфляції в розмірі 4 217,52 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 140,61 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Кес-Уа Холдинг" (04655, м. Київ, Московський проспект, будинок 20-Б, ідентифікаційний код: 37140134) на користь з обмеженою відповідальністю "МР" (45602, Волинська обл.., Луцький район, с. Підгайці, вул. Дубнівська, 1а, ідентифікаційний код 31735104) основну заборгованість в розмірі 14 497 (чотирнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 75 коп., пеню в розмірі 2 753 (дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 78 коп., індекс інфляції в розмірі 4 217 (чотири тисячі двісті сімнадцять) грн. 52 коп., 3 % річних в сумі 140 (сто сорок) грн. 61 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.09.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий