Рішення

від 25.08.2015 по справі 911/3192/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Симона Петлюри, 16 тел. 235-24-26 РІШЕННЯ

Іменем України

"25" серпня 2015 р. Справа № 911/3192/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклайф АСУ», м. Українка про стягнення 53780,04 грн. за участю представників:

позивача:Горбан А.В. - дов. від 15.04.2014 № 1282-О відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклайф АСУ» (далі - відповідач) про стягнення 53780,04 грн., з яких 20000 грн. заборгованість по кредиту, 16365,97 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, 3600 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом та 13814,07 грн. пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором 3600 заборгованість зі сплати комісії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісії у строки визначені договором.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір банківського обслуговування шляхом підписання відповідачем - клієнтом заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 14.08.2013 (далі - договір), якою він приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в «Умовах та Правилах надання банківських послуг», Тарифах ПриватБанку (далі - умови та правила) - договір банківського обслуговування в цілому.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26006053509761 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку - позивача і клієнта - відповідача (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Згідно п. 3.2.1.1.16 умов - при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Кредитний ліміт на поточний рахунок (надалі - кредит) надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта. Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди (п. 3.2.1.1.1 та п. 3.2.1.1.3 умов).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 умов проведення платежів клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або в формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитка печатки» - далі «Угода»). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених «Умов та правил надання банківських послуг», банк на свій розсуд, має право змінити умови кредитування встановивши інший термін повернення кредиту. Відповідно до ст. 212, 651 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань за кредитом, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту.

Згідно п. 3.2.1.2.2.3 умов клієнт зобов'язується здійснювати погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11 умов, відповідно до якого таким періодом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку та становить не більше 35 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-числа поточного місяця, якщо дебетове сальто на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2.1.4.1.1 умов).

У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню (п. 3.2.1.4.1.2 умов).

Згідно п. 3.2.1.4.1.3 умов у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважається порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг (п. 3.2.1.4.4 умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.9 умов розрахунок відсотків за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи із 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту.

На підставі наказу від 10.06.2014 № СП-2014-6780656 з 1 липня 2014 року було внесено зміни до Умов та правил надання банківських послуг якими, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом.

Так, відповідно до п. 3.18.4.1.2 умов у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Згідно п. 3.18.4.1.3 умов у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважається порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості

Про час вступу в дію нових розмірів відсоткових ставок за користування кредитним лімітом банком доводилась інформація через електронні системи Приват24.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не надавав до банку жодної письмової вимоги про незгоду з Умовами та Правилами.

Отже, відповідач надав згоду на встановлення змінюваної процентної ставки та подальшу її зміну.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит, який не перевищує встановлений банком ліміт, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача за № 26006053509761 за період з 01.02.2014 по 02.07.2015 та з 14.08.2013 по 02.07.2015, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом належним чином не виконав в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 20000 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 16365,97 грн. та зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом в сумі 3600 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 08.06.2015 вих. № 30814КRКRS1WL, в якій позивач вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, сплати комісії за користування кредитом та пені. Факт надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується описом вкладення до цінного листа з описом від 30.06.2015 та фіскальним чеком «Укрпошта» від 30.06.2015 № 8931, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач вимоги претензії та свої зобов'язання щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та сплати комісії (винагороди) за користування кредитом не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 20000 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в сумі 16365,97 грн. та зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом в сумі 3600 грн.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, сплати комісії (винагороди) за користування кредитом, належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 20000 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 16365,97 грн. та зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом в розмірі 3600 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 20000 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 16365,97 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами та 3600 грн. заборгованості зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом.

Крім того, позивач посилаючись на п. 3.2.1.5.1 (з 01.07.2014 п. 3.18.5.1) умов договору просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання зобов'язань за договором, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 17.10.2013 по 02.07.2015 складає 13814,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п. 3.2.1.5.4 (з 01.07.2014 п. 3.18.5.4) умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1 (п. 3.18.0.5.1), 3.2.1.5.2 (п. 3.18.5.2), 3.2.1.5.3 (п. 3.18.5.3) здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане клієнтом.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісії (винагороди) за користування кредитом перед позивачем прострочений на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 20000 грн. заборгованості по кредиту, 16365,97 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 3600 грн. заборгованості по сплаті комісії (винагороди) за користування кредитом та 13814,07 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маклайф АСУ», (08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Соснова, 6, кімната 36, ідентифікаційний код 34545263) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) 20000 (двадцять тисяч) грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 16365 (шістнадцять тисяч триста шістдесят п'ять) грн. 97 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 3600 (три тисячі шістсот) грн. заборгованості зі сплати комісії (винагороди) за користування кредитом, 13814 (тринадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 07 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 14.09.2015.