Рішення

від 01.09.2015 по справі 911/2858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 911/2858/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України,

03057, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Желябова, буд. 2-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничі системи",

08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Леніна, буд. 3

про стягнення 18 765,73 грн.

за участю представників:

позивача - Ієвлєв С.О. (довіреність від 24.05.2015 № 275-31/01-10);

відповідача - не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничі системи" про стягнення 18 765,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди від 04.01.2011 № 1556.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17991/15 від 04.08.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17992/15 від 04.08.2015) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 10.07.2015.

У судове засідання 04.08.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 18.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18855/15 від 13.08.2015) позивачем подано додаткові докази.

У судове засідання 18.08.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, розгляд справи відкладено на 01.09.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 20122/15 від 31.08.2015) позивачем подано додаткові докази.

У судовому засіданні 01.09.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження відповідача та повернуті Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" до господарського суду з підстави - за зазначеною адресою не проживає.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто, зокрема, з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничі системи" (далі - орендар) укладено договір оренди від 04.01.2011 № 1556 (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме державне майно: кімнати №№202, 202а на 2 поверсі 4 корпусу площею 98,8 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 2, що перебуває на балансі Інституту технічної теплофізики НАН України, вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 31.12.2010 і становить на 31 12.2010 проіндексовану суму 298 018,34 грн. (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за орендну державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786, з наступними змінами і становить, без ПДВ, на грудень 2010 року, 37,67 грн. за 1 кв.м, а за всю орендовану площу - 3 721,80 грн. та ПДВ - 744,36 грн., а всього - 4 466,16 грн.

Крім орендної плати, орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів (витрат орендодавця на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю); відшкодування податку на землю; витрати на утримання будинку та прилеглої території; інші витрати.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства, за весь час фактичного користування приміщенням, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Між сторонами до Договору укладено Додаткові угоди від 30.12.2011, від 31.12.2012, від 01.11.2013, від 01.11.2013.

Додатковою угодою від 01.11.2013 продовжено строк Договору до 31.12.2014.

На виконання умов Договору, позивач передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 04.01.2011, який підписано у двосторонньому порядку уповноваженими представниками та скріплений відбитками печаток обох сторін.

Позивачем виставлено рахунки відповідачу (Т.1. а.с. №№ 40-53), за період з травня 2013 року до квітня 2014 року на суму 21 130,15 грн. щодо оплати орендної плати, відшкодування затрат на земельний податок, експлуатаційних витрат, комунальних послуг. Докази надіслання відповідачу вказаних рахунків, а саме: копія опису вкладення з відбитком штемпелю Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» та копія фіскального чеку, містяться у матеріалах справи.

За твердженням позовної заяви, вказані рахунки відповідач сплатив частково, на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 18 765,73 грн.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем у матеріали справи надано виписки по рахункам, відповідно до яких судом встановлено, що кошти за спірну заборгованість від відповідача на рахунок позивача, за Договором не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Договір за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно з частиною 1 статті 759, частиною 1 статті 761, частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 18 765,73 грн., строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 18 765,73 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробничі системи" (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт Гостомель, вул. Леніна, буд. 3, код ЄДРПОУ 31870051) на користь Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України (03057, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Желябова, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 05417118) 18 765 (вісімнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 73 коп. основної заборгованості та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.09.2015.

Суддя С.О. Саванчук