Рішення

від 21.02.2007 по справі 1026-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1026-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

21.02.2007Справа №2-13/1026-2006А

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                                                   Жукової А.І.

при секретарі                               Ковальчук К.В.

за участю:

Від позивача – Нікітін В.А. – пред-к, дов. б/н, від 06.12.2005р.

Від відповідача – не з'явився.  

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом  ЗАТ “Ламповий завод”, м. Сімферополь вул. Київська, 4.

До відповідача ВДВС Київського РУЮ м. Сімферополя, м. Сімферополь б. Франко, 25 к. 401.

Про стягнення 15487,00 грн.  

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Ламповий завод» звернулося до господарського суду АРК з позовною заявою до відповідача Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції м. Сімферополя АРК та просить суд стягнути з відповідача 13 787, 00 грн. збитків та 1 700 грн. компенсації моральної шкоди, а всього 15 487, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2005 р. відповідач виконав судове рішення господарського суду АРК по справі № 2-18/16943-2004, а саме усунув перешкоди у користуванні майном у вигляді автозаправочної станції, розташованої у місті Сімферополі по вул. Київська, 4 а,   звільнив проїзд та надав вільний доступ транспорту до АЗС, яка належить підприємству „Легар” ЛТД.

Вказані дії відповідач здійснив на підставі постанови державного виконавця Гамідова Е.А. ВДВС Київського РУЮ м. Сімферополя АРК з залученням техніки стягувача - підприємства «Легар ЛТД» та співробітників Київського РВ СГУ МВС України в АРК Крим, МНС шляхом виконання будівельних робіт, а саме демонтаж бетонних пліт та металевих стовпів,   засипка котловану щебенем та  встановлення на щебеневій основі залізобетонних плит.

Але, як зазначає позивач, вказане рішення винесене у відношенні АТЗТ «Канон», а дії відповідач здійснив у відношенні майна, яке належить ЗАТ «Ламповий завод» на праві користування і яке позивач використовував у своїй господарській діяльності, а саме проводив будівельні роботи, направлені на ліквідацію оповзня і причин йому з яких він виник на спуску по вул. Київська, 4 у м. Сімферополі.

На думку Позивача  вказаними діями Відповідача йому спричинені збитки у вигляді витрат, пов'язаних з демонтажем встановленого відповідачем спуску, які відповідно до  висновків фахівця № 42і від 07.04.2005 р. становлять 13 787, 00 грн.

Крім того позивач вважає, що внаслідок вказаних дій відповідача спричинена шкода його немайновим правам, так як постраждала його ділова репутація.

Відповідач проти позову заперечує. Вважає позов таким що не підлягає задоволенню. Повідомив що до ВДВС Київського РУЮ м. Сімферополя АРК на примусове виконання надійшов виконавчий документ - наказ господарського суду АРК від 13.01.2005 по справі № 2-18/16943-2004. Згідно якому на боржника АТЗТ «Канон» була покладено обов'язок виконати певні дії, а саме звільнити проїзд та не чинити перешкод у користуванні АЗС, яка належить стягувачу – підприємству «Легар»ЛТД.

АТЗТ «Канон» в термін встановлений державним виконавцем для  добровільного виконання  судове рішення не виконав. Тому 23.03.2005 р. ВДВС Київського РУЮ м. Сімферополя АРК виконало судове рішення в примусовому порядку.

Крім того, відповідач зазначає, що після виконання рішення АТЗТ «Канон» звернулося зі скаргою на дії державного виконавця. Ухвалою господарського суд АРК від 21-29.04.2005 р. по справі № 2-26/6597-2005 в задоволенні скарги скаржнику відмовлено, тобто дії ВДВС Київського РУЮ  м. Сімферополя АРК визнано правомірними.

У зв'язку з набранням чинності Кодексу адміністративного судочинства України, а також враховуючи те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, ухвалою ГС АР Крим від 12.12.2005 року подальший розгляд справи було вирішено здійснювати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою ГС АР Крим від 24.01.2006 року провадження по справі було зупинено у зв'язку з проведенням судово-будівельної експертизи.

26.12.2006 року на адресу суду  надійшов висновок експерта № 255 від 11.12.2006 року.

Відповідно до вказаного висновку, вартість нанесеного збитку від дій, виконаних по наказу співробітника ДВС по засипу і облаштуванню спуску, який розташований по вул. Київська, 4 у м. Сімферополі складає 26082,00 грн. для ліквідування оповзню і просідання дорожнього покриття по вул. Київська, 4 у м. Сімферополі необхідно було розробити проект у відповідності до ДБН А. 2.2-3-2004 Проектування, складання, узгодження і затвердження проектної доеуменьації. Для відведення лівневих вод від площадок по вул. Київській, 4 у м. Сімферополі необхідно було розробити проект на устройство лівневої каналізації. Роботи виконати у відповідності до Державних будівельних норм України ГОСТ 26008-83.

Після усунення обставин, які зумовили зупинення провадження по справі, провадження по справі було відновлено.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги  та просить стягнути з відповідача 29 782, 00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та дату слухання був повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні, про що свідчить його підпис у розписці.

Крім того, відповідач не виконав ухвалу суду від 27.12.2006 р. не надав суду письмові заперечення на висновок судово-будівельної експертизи. За таких обставин суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника відповідача.   

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 150 КАС України.

Після перерви слухання справи було продовжено.

Провадження по справи здійснювалось відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач  відмовився від послуг перекладача.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Позивач   у судовому засіданні заявив про відмову у фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статті 130 Кодексу Адміністративного судочинства України перед початком слухання справи позивачу   були вручені пам'ятки про права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -  

                                                                    в с т а н о в и в:

Відповідно до п.6, 8 ст.3 КАС України адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст.104 КАСУ до адміністративного суду має право звернутися особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до ч.ч.1, ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Ч. 2 ст. 2 КАС України визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

25.07.04 р. між ТОВ «Промінвест» та ЗАТ «Ламповий завод» укладено агентський договір, відповідно до якого 27.07.04 ТОВ «Промінвест» передав ЗАТ «Ламповий завод» нерухоме майно  споруду – бетонований спуск, який знаходиться зверху асфальтованого насипу перед центральним в'їздом на територію підприємства, який прилягає до автомобільного мосту через р. Салгір по вул. Київській, довжиною 43 м., шириною 8 – 10 м., грунтовій подушці 3 м, висотою спуску 3 м, будівельний об'єм 1 935 куб. м. за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 4. Оскільки ЗАТ «Ламповий завод» є законним володарем вказаного майна він, відповідно до умов договору,  має право на свій розсуд розпоряджатися ним та використовувати в своїй господарській діяльності.

В процесі використання вказаного майна дорожнє покриття на спуску просіло, асфальт дав тріщини, виник оповзень.

Позивач звернувся до експертної установи  з проханням надати рекомендації по ліквідації просідання покриття та оповзня, а також  рекомендації по відводу повеневих вод.

Відповідно до висновків фахівця – будівельника № 76 а від 12.11.2004 р. позивачу було рекомендовано для ліквідації оповзня розробити проект на будівництво дорожнього покриття і повеневої каналізації спуску, провести демонтаж дорожнього покриття  існуючих лотків і повеневої каналізації, провести установку підпірної стелі з початку спуску, провести укладку дорожнього покриття і повеневої каналізації у відповідності з державними будівельними нормами  України.

Отже на виконання вказаних рекомендацій товариством був проведений демонтаж спуску до підпірної стелі.          

В той же час 23.03.05 р. робітниками відділу державної виконавчої служби Київського районного  управління юстиції м. Сімферополя АРК (далі - ВДВС) с залученням  третіх осіб було  зруйноване належне позивачеві майно -  металеві стовпи, а також на місці проведення позивачем будівельних робіт на спуску встановлені споруди: щебенева перегородка, змонтовано арматурну сітку та встановлено бетонне покриття. Вказані  дії були проведені відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Гамідова Е.А. по виконанню рішення господарського суду АРК за позовом Підприємства «Легар ЛТД» до АТЗТ «Канон» про усунення перешкод у користуванні АЗС по справі № 2-18/16943-2004.  

Статтею 2  Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове  виконання рішень здійснюють державні виконавці  Департаменту  державної  виконавчої  служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої  служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в  Автономної  Республіки  Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь  юстиції,  районних,  міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь  юстиції.

Згідно до ст. ст. 3, 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконання судових рішень провадиться на підставі виконавчого документа, яким між іншим  є наказ господарського суду.

Згідно до ст. 19 вказаного Закону виконавчий документ повинен містити таки обов'язкові  реквізити зокрема: 1) назва  документа,  дата  видачі  та  найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування  (для  юридичних  осіб)  або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і  боржника,  їх  місцезнаходження  (для юридичних осіб) або місце проживання; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням;

Як свідчать матеріали справи рішення господарського суду АРК яке було виконане відповідачем 23.03.2005 р.  було винесене у відношенні АТЗТ «Канон».

Яких небудь  рішень відносно позивача на виконанні в ВДВС про усунення перешкод у користуванні майном не знаходилось.

Разом з цим відповідно до ст. 7 Закону України  «Про виконавче провадження»   державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності   порушення  прав  та  законних  інтересів  громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 60 Конституції України ніхто не  зобов'язаний  виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За віддання і  виконання  явно  злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.  

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні виконавчих дій працівники ЗАТ «Ламповий завод» були затримані за вчинення непокори працівникам міліції, які були залучені відповідачем для охорони громадського порядку при виконанні рішення.

Затриманих працівників позивача Київським районним судом м. Сімферополя АРК  було притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 185 КпАП України за не виконання вимог працівників міліції.

В подальшому вказані постанови про накладення адміністративного стягнення   були скасовані Апеляційним судом АРК в порядку нагляду.  

Отже працівникам відповідача було відомо, що на нерухомому майні, на якому проводилися виконавчі дії, були працівники не боржника. Але державний виконавець не використав надані йому Законом України «Про виконавче провадження»  прав та не з'ясував всіх фактичних  обставин з метою запобігання порушення прав громадян та юридичних осіб.

За таких обставин, суд вважає, що дії відповідача відносно майна позивача є неправомірними.

Відповідно до ст. 86 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним   особам   при здійсненні   виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода,  завдана  фізичній  або юридичній особі незаконними рішеннями,  дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади    Автономної   Республіки   Крим   або   органу   місцевого самоврядування при здійсненні  ними своїх повноважень, відшкодовується державою,  Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода,  завдана  фізичній  або юридичній особі незаконними рішеннями,  діями чи бездіяльністю посадової або  службової особи органу  державної  влади,  органу влади Автономної Республіки Крим або органу  місцевого  самоврядування  при  здійсненні  нею  своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом  місцевого  самоврядування  незалежно  від  вини  цієї особи.

Експертом відповідно до висновку № 255 від 11.12.2006 р.   була встановлена вартість  спричиненої відповідачем позивачу шкоди, яка становить 26 082, 00 грн.

Суд вважає, що визначена експертом сума шкоди підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як зазначалось раніше державний виконавець при виконанні своїх обов'язків перевищив надані йому законом повноваження, тому   суд погоджується з вимогами позивача про стягнення моральної шкоди з відповідача  у розмірі 1 700 грн. за спричинену моральну шкоду.

Разом з цим суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що дії відповідача визнані судом правомірними, оскільки ухвалою господарського суду АРК від 21-29.04.2005 р. по справі № 2-26/6597-2005 у задоволенні скарги АТЗТ «Канон» на дії ВДВС по виконанню рішення про усунення перешкод у користуванні АЗС відмовлено.

Позивач не брав участі в розгляді господарським судом АРК скарги АТЗТ «Канон» на дії ВДВС тому факти встановлені судом в  названій ухвалі не є преюдиціальними в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд відмовив у задоволенні скарги на  дії ВДВС, який виконував судове рішення  відносно АТЗТ «Канон». Але суд не розглядав дії ВДВС  відносно ЗАТ «Ламповий завод» тому що позивач не звертався зі скаргою на дії ВДВС.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ВДВС Київського РУЮ м. Сімферополя (м. Сімферополь бульвар Франко, 25 к. 401; банківські реквізити суду не відомі) на користь  ЗАТ “Ламповий завод” (м. Сімферополь вул. Київська, 4; ЗКПО 30532685, р/р 2600531316 у міському відділі Ощадбанку № 8672 м. Вінниця, МФО 362317)  28082,00 грн. збитків та 1700,00 грн. моральної шкоди.

3.          Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: ГУ ГКУ в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405,) на користь ЗАТ “Ламповий завод” (м. Сімферополь вул. Київська, 4; ЗКПО 30532685, р/р 2600531316 у міському відділі Ощадбанку № 8672 м. Вінниця, МФО 362317) 3,40 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Державного бюджету України (п/рахунок 31115095700002, банк одержувач ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь,  МФО 824026 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (АР Крим, 95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а: р/р 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: КримНДІСЕ) 837,12 грн. витрат по проведенню  судової будівельно-технічної експертизи.   

Виконавчі документи видати після вступу постанови у законну силу.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Жукова А.І.