Постанова

від 26.02.2007 по справі 1612-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1612-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 418

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.02.2007Справа №2-4/1612-2006А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стронг-Юніон», м.Сімферополь,  

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополі, м. Сімферополь,

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

                                                        Суддя І. К. Бєлоглазова

При секретарі І. В. Шишовій

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Дербеньова Н.Н., предст., дов. від 1.08.2006 р. № 2.

Від відповідача – Булат К.М., гол. держ. под. інсп., дов. від 10.02.2007 р. № 1550\9\10-0.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стронг-Юніон”, м. Сімферополь,  звернулось до господарського суду  АРК з адміністративним позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м. Сімферополь про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополь від 26.09.2005р. № 0008641701/0 частково у сумі 110516,25 грн., № 0013792301/0 частково у сумі 82565,88 грн. та  № 0013782301/0 частково у сумі 70843,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту планової комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства України від 23.09.2005р. № 825, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не   відповідають діючим нормам законодавства, у зв,язку з чим на позивача покладені обов,язки  сплати до державного бюджету сум податків, які фактично зобов,язані були сплачувати інші особи в порядку і розмірах, встановлених законом.

У заяві від 15.02.2007 року позивач відмовився від адміністративного позову у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 26.09.2005 року № 0013792301\0 стосовно донарахування податку на прибуток у сумі 5992,90 грн.

Оскільки часткова відмова від позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд прийняв її, про що винесено ухвалу від 15.02.2007 року.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у письмових запереченнях на позов та просить в позові видмовити, посилаючись на те, що в акті перевірки №825 від 23.09.2005р. зафіксовано факт укладення позивачем контрактів з неіснуючими суб,єктами підприємницкої діяльності Постолака  Олексієм Семеновичем та Нікітіним Едуардом Сергійовичем , тому що рішеннями Красногвардійського районного суду АР Крим від 26.05.2005р. у справі № 2-2196/2005 та у справі № 2-2195/2005 визнані недійсними свідоцтва про державну реєстрацію суб,єктів підприємницкої діяльністі- фізичних осіб  Постолака  Олексія Семеновича та Нікітіна Едуарда Сергійовича з дати їх реєстрації – 29.07.2004р. та свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість цих осіб з дати видачи – 05.08.2004г. Як наслідок цього – рахунки, платіжні доручення, видаткові накладні також виписані на неіснуючих суб,єктів підприємницкої діяльності, тобто відповідні валові витрати ТОВ „Стронг-Юніон” не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами;  в податковий кредит з податку на додану вартість відповідних звітних періодів позивача  включені суми на підставі податкових накладних, які не мають юридичної сили; з доходів  Постолака  Олексія Семеновича та Нікітіна Едуарда Сергійовича, перерахованих позивачем на їх розрахункові рахунки як оплату за товар, не утримано податок   з доходів фізичних осіб.   

Враховуючи, що ТОВ «Строн –Юніон» були оскаржені зазначені рішення Красногвардійського   суду АРК, та скарги прийняті до розгляду Апеляційним судом АР Крім, ухвалою від 20.05.06 р. суд зупинив провадження у даній справі згідно з п. 1 ст. 156 КАС України до набрання законної сили судовими рішеннями в цих справах.

04.12.2006р. позивач повідомив суд про результати розгляду апеляційних скарг та надав суду копії ухвал Апеляційного суду АР Крим від 19.07.2006р. та від 01.11.2006р., згідно з якими апеляційні скарги ТОВ „Стронг-Юніон” були задоволені. Апеляційним судом АР Крим рішення Красногвардійського районого суду АР Крим від 26.05.2005р.у справах № 2-2195/2005 за позовом Нікітіна Едуарда Сергійовича та  № 2-2196/2005 за позовом Постолака Олексія Семеновича про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів скасовані з закриттям провадження у цих справах.          

Ухвалою суду від  24.01.07р. провадження по даній справі було поновлено на підставі  ч.5 ст.156 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, у порядку, визначеному ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, а також заслухав доводи представників сторін, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання ТОВ „Стронг-Юніон” вимог податкового і валютного законодавства України за період з 04.10.2004р. по 30.06.2005р. та був складений акт  № 852/23-8/33186961.

Перевіркою встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 59037,00 грн. за IV квартал 2004 року ( порушення п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)та на 5180,00 грн. за I – II квартали 2005 року ( порушення п.п. 5.2.1 ст. 5, п.п. 4.1.1 ст. 4), всього на 64217,00 грн.

У зв'язку з порушенням вимог п.п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано 93,00 грн. ПДВ за травень 2005 року, а також за порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано 47229,00 грн., у тому числі за жовтень 2004 року – 15000,00 грн. за листопад 2004 р. – 32229,00 грн.

Встановлено порушення вимог п.п. 3.4 ст. 3, п.п. 4.2.1 ст. 4 закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зв'язку з чим донараховано 37062,88 грн.

На підставі вказаного акту позивачеві були направлені податкові повідомлення-рішення  від 26.09.2005р., якими податковим органом  визначені суми податкових зобов'язань:          

-          податковим повідомленням-рішенням  № 0013792301/0 – податок на прибуток підприємств у сумі 82741,00 грн., у тому числі: основній платіж – 64217,00 грн., штрафні санкції-18524,00 грн.

-          податковим повідомленням-рішенням           № 0013782301/0 – податок на додану вартість у сумі 70983,00 грн., у тому числі: основній платіж – 47322,00 грн., штрафні санкції – 23661,00 грн.            

-          податковим повідомленням-рішенням  № 0008641701/0 – податок з доходів найманих працівників  у сумі 111188,64 грн., у тому числі: основній платіж – 37062,88 грн., штрафні санкції – 74125,76 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0013792301\0 від 26.09.2005 року оскаржується в частині донарахування 59037,00 грн. та застосування фінансових санкцій у сумі 17711,10 грн., всього у сумі 76748,10 грн.

Згідно  з актом перевірки підприємством незаконно завищені валові витрати за операціями з придбання товарів у постачальників: приватного підприємця Постолака О. С. та приватного підприємця Нікітіна Е. С.

Висновки ДПІ обгрунтовані тим, що згідно з рішеннями Красногвардійського районного суду від 26.05.2005г. по справі № 2-2195/2005 та по справі № № 2-2196/2005  визнані недійсними відповідно:  

- з дати реєстрації – 29.07.2004г. – свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи приватного підприємця Постолака О. С.  серії ВОО № 1270000000000013, ідентифікаційний номер платника податків 2279919374, а також з дати видачі 05.08.2004г. – свідоцтво про реєстрацію платника податка на додану вартість № 51442507 НБ № 309535          

- з дати реєстрації – 29.07.2004г. – свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи, приватного підприємця Нікітіна Е. С.  серії ВОО № 1270000000000014, ідентифікаційний номер платника податків 2514313091, а також з дати видачі 05.08.2004г. – свідоцтво про реєстрацію платника податка на додану вартість № 51442515 НБ № 309546.

Тому ТОВ «Стронг-Юніон» не мало права на віднесення до валових витрат расходів  за операціями купівлі-продажу зерна у СПД Постолака О.С. та СПД Нікітіним Е.С.

Але з даними висновками погодитись не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Стронг-Юніон” уклало з приватним підприємцем  Постолака О. С. контракт 47/14/01/005 від 26.10.04г., згідно з умовами якого  Постолака О. С. взяв на себе обов'язок  продати 200 тон сорго, а позивач - прийняти товар та здійснити його оплату.                     

Фактичне здійснення контракту 47/14/01/005 підтверджується видатковою накладною  № РН-000025 від 26.10.04г. на суму 90000,00 грн., оформленою належним  чином податковою накладною № 29 от 26.10.04г. на суму 90000,00 грн.(у т. ч. ПДВ – 15000,00 грн.). Товар отриманий та оплачений позивачем на підставі рахунку № 26/10 від 26.10.04г. платіжним дорученням № 3 від 26.10.04г. у сумі 90000,00 грн.          на розрахунковий рахунок підприємця.           

Під час укладення контракту ПП Постолака О. С. надав позивачеві своє свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи серії ВОО № 1270000000000013 від 29.07.2004г., а також свідоцтво про реєстрацію платника податка на додану вартість № 51442507 НБ № 309535 від 05.08.2004г.

Також           ТОВ „Стронг-Юніон”  уклало з ПП Нікітіним Е. С. угоду, згідно з умовами якої ПП Нікітін Є.С.  продав 425 тон сорго, а позивач прийняв товар та здійснив його оплату, що підтверджується видатковою накладною  № РН-000011 від 04.11.04г. на суму 193375,00 грн.,  оформленою належним  чином податковою накладною № 14 от 04.11.04г. на суму 193375,00 грн.(у т. ч. ПДВ – 32229,00 грн.).           Цей товар отриманий та оплачений товариством платіжним дорученням № 22 від 04.11.04г. у сумі 193375,00 грн. на підставі рахунку № СФ-0000006 від 04.11.04г. ПП Нікітін Є.С. надав позивачеві своє свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи серії ВОО № 1270000000000014 від 29.07.2004г., а також свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 51442515 НБ № 309546  від 05.08.2004  р.

Відповідач не оспорює факт оплати позивачем  вартості товару на користь приватних підприємців, але наполягає на неправомірності віднесення позивачем до складу валових витрат вартості придбаного у приватних підприємців товару на підставі рішень Красногвардійського суду, що наведені вище.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. №334/94- ВР із змінами та доповненнями валові витрати виробництва та обігу це сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Купівля - продаж сорго здійснена ТОВ «Стронг-Юніон» у межах правоздатності та у відповідності з п. 2.1. свого Статута, зареєстрованого рішенням виконкому Сімферопольської міської ради АР Крим  від 22.09.04 р.  за номером 18821020000000515.

Пп. 11.2.1 цього Закону визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Згідно з п.п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушення якого посилається відповідач, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Здійснені на підставі вказаних угод витрати підтверджуються контрактом № 47\14\01\005 від 26.10.2004 року, видатковими накладними № РН – 0000025 від 26.10.2004 року та № РН – 0000011 від 4.11.2004 року, податковими накладними № 29 від 26.10.2004 року та № 14 від 4.11.2004 року, рахунками № 26\10 від 28.10.2004 року та № СФ- 000006 від 4.11.2004 року, платіжними дорученнями № 3 від 26.10.2004 року на 90000,00 грн., у тому числі 15000,00 грн. ПДВ, та № 22 від 4.11.2004 року на суму 193375,00 грн., у тому числі 32229,17 грн. ПДВ.

Отже законних підстав для донарахування податку на прибуток у сумі 59037,00 грн. у ДПІ в м. Сімферополі не було. Оскільки позивачем не було порушено закон при віднесенні 236146,00 грн. до складу валових витрат IV кварталу 2004 року, відповідач безпідставно застосував до ТОВ «Стронг-Юніон» також штрафні санкції у сумі 17711,10 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0013782301\0 від 26.09.2005 року оскаржується у частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 70843,50 грн., у тому числі за основним платежем 47229,00 грн., за штрафними санкціями – 23614,5 грн.

ДПІ у м. Сімферополі вважає, що позивачем завищений податковий кредит за операціями з придбання зерна у СПД-ф\о Постолака О.С. та СПД-ф\о Нікітіна Е.С., оскільки свідоцтва про їх державну реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ рішенням суду від 26.05.2005 року були визнані нечинними.

          Згідно  з п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”  від 03.04.97 р. №168/97- ВР із змінами та доповненнями податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

          Відповідно до п.п. 7.4.1.  п. 7.4 ст. 7 Закону (в редакції, яка діяла на дату віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

          Згідно з п.п. 7.4.5. Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

          Відповідно до п. 7.5. цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

7.5.1. дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

 Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону про ПДВ обов'язок видати покупцю податкову накладну покладено на платника податку.

З матеріалів справи убачається, що податкова накладна № 29 від 26.10.04г. на суму 90000,00 грн. та податкова  накладна  № 14 від 04.11.04г. на суму 193375,00 грн.,  оформлені СПД-ф\о Постолака О.С. та СПД-ф\о Нікітіним Е.С. відповідно з вимогами пп. 7.2.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.2 п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97р. №165. Приватні підприємці Посталака та Нікітін у момент складання податкових накладних були зареєстровані органами ДПС  у встановленому законодавством порядку як платникі ПДВ, що вказує на правомірність видачі підприємцями податкових накладних.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту сум  ПДВ у розмірі 15000,00 грн. та 32229,00грн., сплачених у складі ціни товару на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від платників ПДВ підприємців Постолака О.С. та Нікітіна Е.С.

Крім того, рішення Красногвардійського районного суду від 26.05.2005 року № 2-2195\2005 та від 26.05.2005 р. № 2-2196\2005 були скасовані ухвалами Апеляційного суду АР Крим відповідно від 19.06.2006 року та від 1.11.2006 року. Ці ухвали набули законної сили.

Отже, посилання ДПІ у м. Сімферополі на зазначені рішення Красногвардійського районного суду не можуть бути прийняті до уваги. Інших обґрунтувань своєї позиції відповідач не надав.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0013782301\0 від 26.09.2005 року суд визнає нечинним у частині донарахування 47229,00 грн. ПДВ та застосування штрафних санкцій у сумі 23614,50 грн.

          Суд вважає також безпідставними висновки ДПІ у м. Сімферополі про порушення позивачем вимог пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону Україні „Про оподаткування доходів фізичних осіб” від 22.05.03 р. №889-IV у зв'язку з неутриманням податку з доходів фізичних осіб при перерахуванні СПД Постолаці Олексію Семеновичу 26.10.2005р. 90000,00 грн. та СПД Нікітіну Едуарду Сергійовичу 04.11.2005р. 193375,00 грн. відповідно, в наслідок чого позивачеві було донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 11700,00 грн. і 25138,75 грн. відповідно.                              

Згідно з пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються  доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.          

Відповідно до пп. 9.12.1. Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб”  оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що Нікітін Едуард Сергійович та  Постолака Олексій Семенович є суб'єктами підприємницької діяльності, які працювали на загальній системі оподаткування, що підтверджується листом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції у АРК від 04.10.2005р. за № 675/26-30.

Для таких суб'єктів підприємницької діяльності пунктом 22.10 статті 22 Закону України „Про оподаткування доходів фізичних осіб” передбачено, що їх доходи від зайняття підприємницькою діяльністю  підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими нормами розділу 1У Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992 р. Згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Відповідно до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої приказом ДПА України від 16.07.2003р. № 352, об'єктом оподаткування  є доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи.  Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Таким чином, доходи від здійснення підприємницької діяльності  на загальній системі оподаткування  оподатковуються податком виключно по нормам вищевказанного Декрету, а сферою дії Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” є оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих за рамками підприємницької діяльності. Тобто, норми п.п. 4.2.1 ст. 4 вказаного Закону не застосовуються  для оподаткування доходів суб'єктів підприємницької діяльності, отриманих  від такої діяльності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про незаконність податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 26.09.2005 р. № 0008641701\0 в частині визначення податкового зобов'язання ТОВ «Стронг-Юніон» з податку з доходів фізичних осіб у сумі 110516,25 грн.. у тому числі 36838,75 грн. з основного платежу та 73677,50 грн. з штрафних санкцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, п.2 ст. 157, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                         ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково нечинними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 26.09.2005 року № 0013792301\0 у частині донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 76748,10 грн, у тому числі 59037 грн за основним платежем, 17711,10 грн за штрафними санкціями;   податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від  26.09.2005 року № 0013782301\0 у частині донарахування 70843,50 грн ПДВ, у т.ч. 47229 грн за основним платежем, 23614,50 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 26.09.2005 р. № 0008641701\0 у частині донарахування 110516,25 грн податку з доходів фізичних осіб, у т.ч. 36838,75 грн за основним платежем, 72677,5 грн. за штрафними санкціями.

3. У частині позову про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 26.09.2005 року № 0013792301\0 щодо донарахування 5992,9 грн. податку на прибуток провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Державного бюджету України м. Сімферополя (п\р 31115095700002; одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200, ЄДРПО України 34740405, банк ДУ ДКУ в АР Крим  м. Сімферополь МФО 824026 (або з іншого рахунку) на користь

ТОВ «Стронг-Юніон» ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, б. 30, к. 44, ідентифікаційний код 33186961) 3,32 грн. судового збору.

Виконавчий лист буде видано позивачеві за його заявою після набрання постановою законної сили.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоглазова І.К.