Справа № 162/352/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Невар О.В. Провадження № 22-ц/773/1181/15 Категорія: 40 Доповідач: Здрилюк О. І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
14 вересня 2015 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Здрилюк О.І.,
суддів - Стрільчука В.А., Карпук А.К.,
при секретарі - Концевич Я.О.,
з участю відповідача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, редакції Любешівської районної газети «Нове життя» про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Маневицького районного суду Волинської області від 10 червня 2015 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Маневицького районного суду від 10 червня 2015 року позов у даній справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 700 грн. моральної шкоди та 170 грн. 52 коп. судових витрат, а всього 870 грн. 52 коп..
Стягнуто з редакції Любешівської районної газети «Нове життя» на користь ОСОБА_2 300 грн. моральної шкоди та 73 грн. 08 коп. судових витрат, а всього 373 грн. 08 коп..
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову в позові.
Вважає, що судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав та просить її задовольнити.
У письмовому запереченні позивач апеляційну скаргу заперечив, а також надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності.
Редакція Любешівської районної газети «Нове життя» надіслала листа про розгляд справи у відсутності її представника.
Заслухавши відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням апеляційного суду Волинської області від 30.12.2014 року визнано недостовірною та такою, що принижує честь і гідність ОСОБА_2 викладену в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1», опубліковану в Любешівській районній газеті «Нове життя» НОМЕР_1 за ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію, автором якої є відповідач ОСОБА_1 про те, що були виявлені каналізаційні труби, по яких фекалії стікали з обійстя ОСОБА_2 прямо в річку, де знаходяться два пляжі та про те, що нечистоти попадали десятиліттями в річку, в якій любешівці купались і ловили рибу.
Внаслідок винних дій ОСОБА_1, який будучи автором статті, вказав у ній цю недостовірну інформацію, а також редакції газети, яка не перевіривши дану інформацію, її опублікувала, позивачу завдано моральної шкоди, яка полягала у нервовому потрясінні, моральних стражданнях у зв'язку із приниженням його честі та гідності, так як він був виставлений негативно перед читачами газети, яким повідомляли, що він чинив аморально, зневажав вимоги чинного законодавства.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч.2 ст.223 ЦПК України після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Таким чином, факт розголошення недостовірної інформації, яка принижує честь і гідність позивача ОСОБА_2 встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили і повторному встановленню та оспоренню не підлягає.
Відповідно до ст.ст.3, 32 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожному гарантується право на відшкодування моральної шкоди, завданої поширенням недостовірної інформації.
Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням інших обставин. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Колегія суддів приходить до висновку, що при частковому задоволенні позову судом першої інстанції вірно враховані всі обставини у справі та розмір відшкодування моральної шкоди визначено з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Посилання апелянта на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди - не заслуговують на увагу, оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди пов'язані із приниженням честі та гідності позивача через публікацію недостовірної інформації, а даний факт уже встановлений судовим рішенням, а тому повторному доказуванню не підлягає.
З цих же підстав не заслуговують на увагу посилання апелянта, що він, як фізична особа не може бути відповідачем.
Посилання апелянта на те, що вимоги позивача є повторними, так як рішенням апеляційного суду уже було відмовлено у визнанні заподіяння позивачу моральної шкоди - не заслуговують на увагу.
Позивачем попередньо позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не заявлялися, а рішенням апеляційного суду Волинської області від 30.12.2014 року відмовлено у позові про визнання заподіяння моральної шкоди з тих підстав, що така вимога відповідно до чинного законодавства не є способом захисту порушеного права.
З врахуванням вимог ч.1 ст.3 ЦПК України про те, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини та дійшов вірного висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити, а рішення Маневицького районного суду Волинської області від 10 червня 2015 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді
Суд | Апеляційний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 14.09.2015 |
Оприлюднено | 22.09.2015 |
Номер документу | 50466919 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Волинської області
Здрилюк О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні