Рішення

від 18.08.2010 по справі 18/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

18.08.10 Справа№ 18/19

За позовом: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«СокілВ» (надалі -Об'єднання), м. Львів, до відповідача: Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» в особі Львівської дирекції поштамт-центр поштового зв'язку №1 українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» (надалі -Пошта), м. Львів, про: стягнення 15' 365,33 грн., за зустрічним позовом про:визнання недійсним договору оренди. Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:ОСОБА_1 -голова об'єднання (протокол зборів співвласників від 22.03.2006 р.), ОСОБА_2 -представник (дов. від 10.06.2010 р.), відповідача:ОСОБА_3 -дов. №12-23 від 06.01.2010 р. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«СокілВ» до Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» в особі Львівської дирекції поштамт-центр поштового зв'язку №1 українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» про стягнення 15' 365,33 грн. Ухвалою від 27.05.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 14.06.2010 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалася перерва.

На розгляд господарського суду Львівської області подано зустрічний позов Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» в особі Львівської дирекції поштамт-центр поштового зв'язку №1 українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку В«СокілВ» про визнання недійсним договору оренди. Ухвалою від 18.06.2010 р. зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду. Після повторного подання зустрічного позову суд ухвалою від 30.06.2010 р. зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовуються тим, що Пошта у порушення умов договору №1 від 01.01.2009 р. не здійснила оплати за користування об'єктом оренди, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 13' 516,00 грн. Сума експлуатаційних витрат становить 1' 617,80 грн. Просить стягнути з відповідача 15' 133,80 грн.

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовуються тим, що Об'єднання неправомірно передавало в оренду приміщення. Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2010 року вирішено витребувати із чужого незаконного володіння приміщення поштового зв'язку. Таким чином, Об'єднання не мало правових підстав для укладення договору оренди, а тому такий договір не відповідає вимогам закону (статті 761 Цивільного кодексу України і статті 287 Господарського кодексу України) та в силу статей 215 та частини 1 статті 203 Цивільного кодексу має бути визнаний недійсним.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір оренди №1 оренди нерухомого майна від 01.01.2009 р. (надалі -Договір оренди). За цим договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 281,6 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Низинна, 5, і перебуває на балансі Об'єднання.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2010 р. №2/190 повністю задоволено позовні вимоги Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України до Об'єднання, треті особи: Пошта та державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця": витребувано із чужого незаконного володіння у Об'єднання прибудоване приміщення поштового відділення загальною площею 595,4 м 2 та повернуто його Державному територіально-галузевому об'єднанню "Львівська залізниця". Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2010 р. зазначене рішення місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 13.07.2010 р. попередні рішення господарських судів залишено без змін.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.01.2010 р. №2/190 встановлено такі обставини:

- у 1994 році проектним інститутом "Укрзахідцивільпроект" було розроблено робочий проект житлового будинку з прибудованим відділенням зв'язку по вул. Низинній в м. Львові. В 1995 р. житловий будинок з прибудованим приміщенням поштового зв'язку за адресою: м. Львів, вул. Низинна, 5, був введений в експлуатацію та знаходився на балансі будинкоуправління №4 Львівської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці;

- 3 березня 1997 року між Львівською дистанцією цивільних споруд Львівської залізниці (орендодавець) та Львівським поштамтом (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі). За цим договором орендодавець передає, а орендар отримує в тимчасове платне користування нежитлове приміщення в м. Львові по вул. Низинній, 5, загальною площею 478 м 2 , яке знаходиться на балансі будинкоуправління №4;

- 19 листопада 2001 року начальником Львівської залізниці видано наказ №471/Н, яким наказано в.о. начальника Львівської дистанції цивільних споруд, керуючій будинкоуправлінням №4 передати створеному об'єднанню співвласників багатоквартирних будинків "Сокіл" житловий будинок по вул. Низинній, 5, в м. Львові загальною площею 3' 600 м 2 та прибудоване приміщення поштового відділення загальною площею 595,4 м 2 в установленому порядку;

- згідно з актом прийому передачі майна загального користування у спільну власність співвласників багатоквартирного будинку "Сокіл" від 28.09.2001р., позивачу передано житловий будинок та прибудоване приміщення зв'язку за адресою: м. Львів, вул. Низинна, 5;

- за вих. №34 від 24.10.2001р. будинкоуправління №4 Львівської дистанції цивільних споруд Львівської залізниці звернулося до третьої особи -Львівської дирекції поштамт-центр поштового зв'язку №1 Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» з повідомленням про розірвання договору оренди приміщення пошти, так як з 01.10.2001 р. будинок №5 по вул. Низинній, в якому знаходиться орендоване приміщення, знятий з балансу будинкоуправління №4 і переданий на баланс товариства співвласників В«СокілВ» ;

- між сторонами у справі укладено Договір оренди;

- Міністерство транспорту та зв'язку України, в інтересах якого заявлено прокурором позов, є належним позивачем, оскільки є органом, на якого покладено функції з управління державним майном галузі, в тому числі спірним майном.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частин 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові підстави визнання правочину недійсним. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі статею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. В силу приписів статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Реалізація таких основоположних норм стосовно здійснення права власності закріплена і в статті 761 Цивільного кодексу України. Так, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладання договору найму. Передача майна у найм є проявом повноваження з розпорядження ним, а тому необхідною передумовою укладення договору найму є наявність у наймодавця права розпорядження таким майном.

Натомість, всупереч наведеним вище приписам норм Цивільного кодексу України, Об'єднання розпорядилося приміщенням шляхом укладення договору оренди при цьому:

- будучи незаконним володільцем прибудованого приміщення поштового відділення загальною площею 595,4 м 2 за адресою: місто Львів, вулиця Низинна, будинок 5, що підтверджується судовими рішеннями у господарській справі №2/190,

- не будучи наділеним відповідними правами з розпорядження прибудованим приміщенням поштового відділення загальною площею 595,4 м 2 за адресою: місто Львів, вулиця Низинна, будинок 5,

- не погодивши свої дії з органом, уповноваженим здійснювати від імені держави відповідні функції у спірних правовідносинах -Міністерством транспорту і зв'язку України.

Посилання Об'єднання на факт перебування приміщення на своєму балансі не спростовує висновків про незаконність володіння цим приміщенням та неможливість ним розпоряджатися.

Частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин суд вважає вимоги Пошти за зустрічним позовом обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Враховуючи рішення суду про визнання недійсним Договору оренди, в силу частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України (недійсний правочин не створює юридичних наслідків) у Об'єднання відсутні правові підстави для стягнення з Пошти заборгованості за цим договором.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарськго процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на Об'єднання.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 16, 202, 203, 215, 317, 319, 321, 761 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні вимог за первісним позовом відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задоволити повністю.

3. Визнати недійсним договір №1 оренди нерухомого майна від 01.01.2009 р., укладений

між сторонами.

4. Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сокіл" (адреса: вулиця Низинна, будинок 5, місто Львів, 79052; ідентифікаційний код 25258202 ) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» в особі Львівської дирекції поштамт-центр поштового зв'язку №1 українського державного підприємства поштового зв'язку В«УкрпоштаВ» (адреса: вулиця Словацького, будинок 1, місто Львів, 79000; ідентифікаційний код 22336769 ) 85,00 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 18.08.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 20.08.2010 р.

Суддя Рим Т.Я.