ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.10 Справа№ 18/121 (2010)
За позовом: прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів, до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Артек ЛТД", м. Львів, про: стягнення 3' 311,66 грн., Суддя Т. Рим За участю представників: прокурора:ОСОБА_1 -представник прокуратури, позивача:ОСОБА_2 -довіреність №51 від 28.09.2010 р., відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов прокурора Шевченківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "Артек ЛТД" про стягнення плати за спожиту теплову енергію у сумі 3' 311,66 грн. Ухвалою від 01.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 17.11.2010 р. Розгляд справи відкладався на 01.12.2010 р. у зв'язку з неприбуттям у судове засідання представника відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії у гарячій воді №4361/Ф від 04.11.2008 р. не виконує зобов'язання щодо оплати вартості отриманої теплової енергії. Таким чином, за період з 15.01.2008 року до 01.10.2010 р. виникла заборгованість на загальну суму 2' 875,69 грн. Крім того, відповідачу нараховано 258,60 грн. пені, 115,54 грн. інфляційних збитків, 61,83 грн. - 3% річних.
В судове засідання представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. У зазначеній заяві просить стягнути з відповідача 2' 608,81 грн. основного боргу, 258,60 грн. пені, 115,54 грн. інфляційних збитків, 61,83 грн. - 3% річних.
В судові засідання представник відповідача не з'являвся, хоча був належним повідомлений про час та місце судового засідання за юридичною адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, виданому 19.11.2010 р. державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради: АДРЕСА_1, 79053. Зазначене підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 04.11.2010 р., долученим до матеріалів справи. Відповідач не реалізував своє право на захист, повноважного представника в судове засідання не направив, проти позову у встановленому порядку не заперечив.
Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив таке.
Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії у гарячій воді №4361/Ф від 04.11.2008 р. (надалі -Договір). За цим договором теплопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати споживачу (відповідач у справі) теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач у справі) зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Факт включення відповідачу системи теплопостачання в опалювальному сезоні 2009/2010 рр. підтверджується відповідним актом від 19.10.2009 р.
Внаслідок неоплати відповідачем наданих послуг за період з 15.01.2010 р. по 01.10.2010 р. виникла заборгованість у сумі 2' 875,69 грн.
Доказів погашення заборгованості у сумі 2' 608,81 грн. відповідачем не представлено.
При винсененні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 6.3 Договору визначено, що споживач до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав обов'язку з оплати у строки, визначені пунктом 6.3 Договору, уточнені вимоги позивача про стягнення 2' 608,81 грн. основного боргу є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до п. 7.2.3 Договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 258,60 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 115,54 грн. інфляційних збитків, 61,83 грн. - 3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Артек ЛТД" (адреса: АДРЕСА_2, 79053; ідентифікаційний код 20786037 ) на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" (адреса: вулиця Данила Апостола, будинок 1, місто Львів, Залізничний район, Львівська область, 79040; ідентифікаційний код 05506460 ) 2' 608,81 грн. основного боргу, 258,60 грн. пені, 115,54 грн. інфляційних збитків, 61,83 грн. - 3% річних.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Артек ЛТД" (адреса: АДРЕСА_1, 79053; ідентифікаційний код 20786037 ) в доход Державного бюджету України 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Рим Т.Я.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2010 |
Оприлюднено | 23.09.2015 |
Номер документу | 50468485 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Рим Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні