Постанова

від 22.02.2007 по справі 4974-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4974-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 318

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.02.2007Справа №2-19/4974-2006А

За позовом – ТОВ “Акваклуб “Чайка”, м.Євпаторія.

До відповідача – Управління ПФУ в м.Євпаторія, м.Євпаторія.

Про визнання недійним вимоги та рішень

Суддя Мокрушин В.І.

Секретар Сидельова І.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Рогінський Ю.П., директор; Аптієва Н.І., представник, довіреність б/н від 20.11.2006 р.

Від відповідача  – Долженко Н.В., ю/к, довіреність б/н від 04.01.2007 р.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання недійсною вимоги про оплату боргу по страховим внескам від 29.09.2005 р. № ю-899 про плату збору; визнання недійсними рішення Управління ПФУ в м. Євпаторії від 10.10.2005 р. № 2635/04-03-73-26 по результах розгляду заяви та рішення Головного управління ПФУ в АР Крим від 31.10.2005 р. № 6760/06-6 по результах розгляду скарги. Позовні вимоги мотивовані тим, що дії відповідача не відповідають фактичним обставинам та діючому законодавству.

Ухвалою від 16.02.2006 р. провадження по справі було зупинено та призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи, після проведення якої провадження по справі було відновлено.

Відповідно висновків судово-бухгалтерської експертизи № 19/08 від 29.01.2007 р. висновки, що відображені в акті № 97-ю від 29.09.2005 р. підтверджуються даними первісного бухгалтерського обліку ТОВ “Акваклуб “Чайка”.

Справа слухалася у відповідності до положень Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями).

Представники сторін відмовились від послуг перекладача.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350), ст.15 Кодексу адміністративного судочинства України та клопотанням представників позивача та відповідача він давав пояснення по справі на російській мові.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), п.2-1 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.                                                               

Відповідно до ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) перед початком слухання справи представникам позивача та відповідача була вручена пам'ятка про права та обов'язки сторін.

Розглянув матеріали справи,  суд –

В С Т А Н О В И В :

Згідно із ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Управлінням ПФУ в м. Євпаторії було проведено перевірку ТОВ ”Акваклуб “Чайка” по питанню своєчасності, достовірності, повноти нарахування і перерахування страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування па підставі чого складено акт № 97-ю від 29.09.2005 р.

Відповідно до акту перевірки  на адресу ТОВ “Акваклуб “Чайка” було направлено вимогу про сплату боргу по страховим внескам від 29.09.2005 р. № Ю-899 на суму 378,97 грн. (а.с.10).

10.10.2005 р. Управлінням ПФУ в м.Євпаторії прийнято рішення про результати розгляду заяви  № 2635/04-03-73-26 від 10.10.2005 р., згідно якому заява ТОВ “Акваклуб “Чайка” від 05.10.2005 р. про узгодження вимог про сплату недоїмки залишено без задоволення; вимога Управлення ПФУ № Ю - 899 від 29.09.2005 р. на суму 378,97 грн. залишена без змін (а.с.14-15)

31.10.2005 р. Головним управлінням ПФУ в АР Крим прийнято рішення по результах розгляду скарги, згідно якого скарга ТОВ “Акваклуб “Чайка” про скасування вимог Управління № Ю-899 від 29.09.2005 р. про сплату недоїмки на суму 378,97 грн. залишено без задоволення; вимоги управління № Ю-899 від 29.09.2005 р. про сплату недоїмки в сумі 378,97 грн. залишені без змін (а.с.17-18).

Позивач просить визнати недійсною вимогу про сплату боргу по страховим внескам 29.09.2005 р. № ю-899 про плату збору; визнати недійсним рішення Управління ПФУ в м.Євпаторії від 10.10.2005 р. № 2635/04-03-73-26 по результах розгляду заяви та рішення Головного управління ПФУ в АР Крим від 31.10.2005 р. № 6760/06-6 про результати розгляду скарги.

Відповідач надав відзив на позов, позовних вимог не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

       Ухвалою від 16.02.2006 р. провадження по справі було зупинено та призначено проведення судово-бухгалтерської експертизи, після проведення якої провадження по справі було відновлено.

        Відповідно висновків судово-бухгалтерської експертизи № 19/08 від 29.01.2007 р. висновки, що відображені в акті № 97-ю від 29.09.2005 р. підтверджуються даними первісного бухгалтерського обліку ТОВ “Акваклуб “Чайка”.

Згідно із ст.106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (від 09.07.2003 р. № 1058 із змінами та доповненнями) у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані  та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього  Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за  формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти  робочих  днів  із  дня  одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми  недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з  розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки,  узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку,  встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного  фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому  порядку  страхувальник  зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду  протягом  трьох робочих  днів  із  дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним  органом  Пенсійного  фонду  протягом трьох робочих днів після її отримання,  та поданих страхувальником документів,  що  свідчать  про   неправильність   обчислення   сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату  недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу  про  сплату  недоїмки, а страхувальник    зобов'язаний   сплатити  узгоджену  суму  недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але не сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної  виконавчої   служби. У зазначених випадках орган Пенсійного  фонду  також має право звернутися до суду чи господарського  суду  з  позовом  про   стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до   господарського   суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються. Вимога про сплату недоїмки або рішення суду про  стягнення недоїмки  виконується  державною  виконавчою  службою  в  порядку, встановленому законом. При цьому в разі наявності у страхувальника одночасно  із  зобов'язаннями  із  сплати  недоїмки зобов'язань із сплати  податків,  інших   обов'язкових   платежів,   передбачених законом,  або  зобов'язань перед іншими кредиторами,  у тому числі зобов'язань  за  іншими   рішеннями   суду,   стягнення   недоїмки здійснюється  в  першу  чергу  і  має пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями  та  стягненнями  (крім  зобов'язань  щодо   виплат заробітної  плати  (доходу),  на  які  відповідно  до цього Закону нараховуються страхові внески,  та витрат, пов'язаних з виконанням судових   рішень   із   стягнення недоїмки).  Це  правило  також застосовується  в  разі  стягнення  недоїмки  за   рахунок   майна страхувальника,  у  тому  числі  майна,  що перебуває в  податковій заставі, а також у разі стягнення недоїмки із страхувальника, щодо якого порушено справу про банкрутство. За  рахунок  сум,  що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми  недоїмки,  пені  та фінансових санкцій у порядку календарної черговості  їх  виникнення.  У  разі,   коли   страхувальник   має несплачену  недоїмку,  пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються  в  рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Недоїмка  не  підлягає   списанню,  у  тому  числі  в  разі укладення із страхувальником мирової  угоди  відповідно  до  вимог Закону  України  "Про  відновлення  платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом"  (2343-12), крім  випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи,  визнання її безвісно відсутньою,  оголошення померлою  чи  недієздатною,  щодо яких  відсутні  особи,  які відповідно до цього Закону мають нести зобов'язання із сплати страхових внесків.

З урахуванням викладеного суд у задоволенні адміністративного позову відмовляє.

На підставі викладеного та керуючись ст.17,  18, 70, 76, 86, 112, 136, 162 Кодексу адміністративного судочинства України (від 06.07.2005 року № 2747 із змінами та доповненнями), суд

П О С Т А Н О В И В :

·          У задоволенні позовних вимог відмовити.

·          Повернути ТОВ “Акваклуб “Чайка”, м. Євпаторія ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр-т. Перемоги, 73а, оф. 91, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 33538302) із державного бюджету (р/р 31118095600002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ЄДРПОУ 22301854) 81,60 грн. зайво сплаченого державного збору.

·          Стягнути з ТОВ “Акваклуб “Чайка”, м. Євпаторія ( 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр-т. Перемоги, 73а, оф. 91, відомостей про р/р не має, ЄДРПОУ 33538302) на користь ТОВ “Кримське експертне бюро”, м. Сімферополь ( АР Крим, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, кв. 20, р/р 26007000130855 в АКБ “ЧБРР” м. Сімферополь, МФО 384577, ЄДРПОУ 31937105) 490,32 грн. за проведення судово бухгалтерської експертизи документів.

Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку відповідно до ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова проголошена у судовому засіданні 22.02.2007 року у 11 год. 45 хв.

У судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.