Рішення

від 03.09.2015 по справі 917/1581/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015 Справа № 917/1581/15

За позовом Дочірнього підприємства "Ілліч - Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Семашка, 15, к.405

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхлібдар Плюс", 36037, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 34 кв. 63

Про стягнення з відповідача 944 503,66 грн., з яких 283 702,54 грн. - пеня відповідно до умов п. 5.3 Договору № 0412-01/14Д00892 від 04.12.2014 р., укладеного між сторонами, за прострочку поставки ТМЦ, 127 014,40 грн. - 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, 462 014,88 грн. - інфляційні донарахування та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору,

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники :

від позивача : Кібець Р.Р. (див. протокол судового засідання);

від відповідача : не з'явилися (див. протокол судового засідання).

Рішення виноситься після перерви, оголошеної в судовому засіданні 20.08.2015 р. в порядку ст. 77 ГПК України з огляду на необхідність поповнення матеріалів справи додатковими документальними доказами та клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

03.09.2015 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява Дочірнього підприємства "Ілліч - Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", м. Маріуполь про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібдар Плюс", м. Полтава 944 503,66 грн., з яких 283 702,54 грн. - пеня відповідно до умов п. 5.3 Договору № 0412-01/14Д00892 від 04.12.2014 р., укладеного між сторонами, за прострочку поставки ТМЦ, 127 014,40 грн. - 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, 462 014,88 грн. - інфляційні донарахування та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви.

Відповідач не скористався наданими йому правами (ст. 22 ГПК України) для захисту своїх інтересів, на позов не відреагував, представництво у судове засідання вдруге не забезпечив. Останній належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать залучені до матеріалів справи поштові повідомлення № 13484 від 05.08.2015 року та № 14802 від 27.08.2015 року (а. с. 32, 42).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у пп. 3.9.2 постанови від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями), у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, належне повідомлення відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання згідно з п. п. 2.6.11, 2.6.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013 р., суд не розцінює неявку відповідача та невиконання останнім вимог суду як підставу для подальшого відкладення розгляду справи та розглядає спір за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані документальні докази, суд,

встановив :

04.03.2014 р. між Дочірнім підприємства "Ілліч - Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрхлібдар Плюс" (продавець) було укладено Договір № 0412-01/14Д00892 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався в строк, вказаний в п. 3.2 цього Договору, передати у власність покупця насіння сільськогосподарських культур, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (п. 1.1. Договору).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- сума договору складає 2 325 000,00 грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 465 000,00 грн. Всього сума договору з ПДВ - 2 790 000,00 грн. ( п. 1.2. Договору);

- продавець зобов'язується поставити покупцеві товар у строк до 01.03.2015 року, за умови стовідсоткової передплати товару у порядку, визначеному даним договором (п. 3.2. Договору);

- продавець несе відповідальність за прострочення поставки товару покупцю та зобов'язаний сплатити за вимогою покупця за кожен день прострочення поставки товару пеню, розраховану від вартості несвоєчасно поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня. Не вважається простроченням продавця при тримання ним товару до видачі покупцеві у разі неналежної оплати покупцем товару за договором. У разі порушення термінів або обсягів поставок товару, продавець сплачує покупцеві неустойку у розмірі 8 % від вартості не поставленого в строк товару (п. 5.3. Договору);

- у разі порушення продавцем строків поставки товару, передбачених цим договором, за який внесена покупцем повна або часткова попередня оплата, продавець за користування грошовими коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцю 15 % річних від суми коштів, сплачених покупцем за період з дня оплати і до дня його фактичної поставки товару або дня повернення грошових коштів (п. 5.6 Договору).

Позивачем на виконання умов договору 12.12.2014 р. було здійснено 100 % попередню оплату товару відповідачу на загальну суму 2 790 000,00 грн. з ПДВ, відповідачем товар поставлено не в повному обсязі.

Вказані обставини були предметом розгляду у справі № 917/1147/15, рішенням у якій задоволено позовній вимоги Дочірнього підприємства "Ілліч - Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

На момент подання даного позову до суду відповідач штрафні санкції за порушення умов договору не сплатив.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 944 503,66 грн., з яких 283 702,54 грн. - пеня відповідно до умов п. 5.3 Договору № 0412-01/14Д00892 від 04.12.2014 р., укладеного між сторонами, за прострочку поставки ТМЦ, 127 014,40 грн. - 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, 462 014,88 грн. - інфляційні донарахування та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій сторони - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, що підтверджено рішенням у справі № 917/1147/15 (набрало законної сили, а. с. 44).

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 462 014,88 грн. інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Пунктом 5.3 Договору сторони передбачили, що продавець несе відповідальність за прострочення поставки товару покупцю та зобов'язаний сплатити за вимогою покупця за кожен день прострочення поставки товару пеню, розраховану від вартості несвоєчасно поставленого товару у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 283 702,54 грн. пені, суд прийшов до висновку про їх задоволення (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Крім цього, пунктом 5.3 Договору сторонами погоджено, що у разі порушення термінів або обсягів поставок товару, продавець сплачує покупцеві неустойку у розмірі 8 % від вартості не поставленого в строк товару, а п. 5.6. - у разі порушення продавцем строків поставки товару, передбачених цим договором, за який внесена покупцем повна або часткова попередня оплата, продавець за користування грошовими коштами покупця зобов'язаний сплатити покупцю 15 % річних від суми коштів, сплачених покупцем за період з дня оплати і до дня його фактичної поставки товару або дня повернення грошових коштів.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 127 014,40 грн. 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору, суд прийшов до висновку про їх задоволення (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон Еліт 9.1.3" та додано до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

За викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 944 503,66 грн., з яких 283 702,54 грн. - пеня відповідно до умов п. 5.3 Договору № 0412-01/14Д00892 від 04.12.2014 р., укладеного між сторонами, за прострочку поставки ТМЦ, 127 014,40 грн. - 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, 462 014,88 грн. - інфляційні донарахування та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст. 22, ст. 49, ст. 75, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхлібдар Плюс" (36037, м. Полтава, вул. Богдана Хмельницького, 34 кв. 63, код ЄДРПОУ 34412110) на користь Дочірнього підприємства "Ілліч - Агро Донбас" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Семашка, 15, к.405, код ЄДРПОУ 34550446) - 944 503,66 грн., з яких 283 702,54 грн. - пеня відповідно до умов п. 5.3 Договору № 0412-01/14Д00892 від 04.12.2014 року, укладеного між сторонами, за прострочку поставки ТМЦ, 127 014,40 грн. - 8 % неустойки від вартості непоставленого товару, 462 014,88 грн. - інфляційні донарахування та 71 771,84 грн. - 15 % річних за п. 5.6 договору та 18 890,07 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

Повне рішення складено 09.09.2015 року.

Суддя Г.І.Бунякіна