Ухвала

від 10.09.2015 по справі 918/726/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2015 р. Справа № 918/726/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінгруп"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа"

про стягнення заборгованості в сумі 73 214 грн. 58 коп.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: Штогрін В.С. (договір від 27 липня 2015 року);

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81-1 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроінгруп" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа" про стягнення заборгованості в сумі 73 214 грн. 58 коп., з яких: 50 000,17 грн. заборгованість за поставлений товар, 4 751,08 грн. - пені, 18 463,33 грн. - інфляційних втрат та 3% річних, позовні вимоги аргументувавши невиконанням відповідачем умов договору поставки №3 від 08 квітня 2013 року в частині повного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою суду від 27 серпня 2015 року судом продовжено в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду спору у справі на 15 днів.

10 вересня 2015 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач визнає суму основного боргу в розмірі 50 000,17 грн., проте відповідач не визнає нараховані позивачем суми пені, 3% річних та інфляційних, оскільки на думку відповідача вказані суми нараховані не вірно, в порушення пункту 5.1. договору поставки, здійснивши власний розрахунок вказаних сум відповідач визнає законним нарахування пені в сумі 3 825,06 грн., 3% річних в сумі 375,07 грн., та 8 885,75 грн. інфляційних втрат. Враховуючи викладене відповідач визнає позовні вимоги в сумі 63 086,05 грн..

В судове засідання представник позивача не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про місце дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказане повідомлення повернулось до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Разом з тим, адреса, на яку було відправлено поштове повідомлення відповідає адресі вказаній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав в частині суми основного боргу в розмірі 50 000,17 грн., пені в сумі 3 825,06 грн., 3% річних в сумі 375,07 грн., та 8 885,75 грн. інфляційних втрат, загалом в сумі 63 086,05 грн..

Розглянувши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

08 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроінгруп" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Справа" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки №3 (надалі договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах визначених цим договором, продавець зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти до оплати) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені в специфікаціях (додаток №1 до договору), що складає невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до пункту 2.3. договору загальна сума даного договору обумовлена сумами зазначеним у видаткових накладних на кожну партію товару, якими оформляється приймання-передача товару, поставленого на підставі даного договору.

Відповідно до пунктів 3.1. - 3.3. договору передача товару у власність покупця здійснюється продавцем окремими партіями протягом дії договору та за адресами, які зазначені в додатках до цього договору. Факт передачі товару у власність покупцеві оформляється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Моментом переходу права власності на товар від продавця до покупця вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору поставки позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 50 880,42 грн. (видаткові накладні: №142 від 18 грудня 2014 року на суму 19 111,61 грн., №3 від 27 січня 2015 року на суму 14 687,53 грн., №11 від 19 лютого 2015 року на суму 17 081,28 грн.).

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець здійснює оплату протягом 45 банківських днів з дати виконання продавцем умов визначених п. 3 цього договору.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, проте станом на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в сумі 50 000,17 грн..

Вказана заборгованість визнана відповідачем.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до частини 1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі-ГК України) - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50 000,17 грн. суми основного боргу є законними обґрунтованими, відповідачем визнані а відтак такими що підлягають до задоволення.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до частини 1 статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (частина 1 статті 216 ГК України).

У силу вимог частин 1, 2 статті 217 ГК України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2.1. договору у випадку несвоєчасного виконання прийнятих на себе грошових зобов'язань по оплаті за фактично переданий у власність товар за цим договором покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця штраф у розмірі 0,5 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд зазначає, що відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена пунктом 6.2.1. договору за своєю правовою природою є пенею.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 вказаного закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач керуючись пунктом 6.2.1. договору нарахував відповідачу 4 751,08 грн. пені.

Проте з нарахованою позивачем сумою пені суд не може погодитись.

Так, згідно пункту 5.1. договору покупець здійснює оплату протягом 45 банківських днів з дати виконання продавцем умов визначених п. 3 цього договору.

Враховуючи викладене, прострочення грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару починається після спливу 45 банківських днів з дати поставки товару.

Як передбачено Постановою правління НБУ від 29.09.2009 № 580 "Про затвердження Змін до Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" банківський день - робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена УПДА або іншими міжнародними документами, затвердженими МТП".

Враховуючи викладене, за видатковою накладною №142 від 18 грудня 2014 року строк прострочення виконання грошового зобов'язання настав 24 лютого 2015 року, за видатковою накладною №3 від 27 січня 2015 року строк прострочення виконання грошового зобов'язання настав 01 квітня 2015 року, за видатковою накладною №11 від 19 лютого 2015 року строк прострочення виконання грошового зобов'язання настав 24 квітня 2015 року, відтак за видатковою накладною №142 від 18 грудня 2014 року за період з 24 лютого 2015 року по 26 червня 2015 року сума пені складає 3 602,32 грн.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 18231.36 24.02.2015 - 03.03.2015 8 19.5000 % 0.107 %* 155.84 18231.36 04.03.2015 - 26.06.2015 115 30.0000 % 0.164 %* 3446.48 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 3602.32 грн.

За видатковою накладною №3 від 27 січня 201 року за період з 01 квітня 2015 року по 26 червня 2015 року сума пені складає 2 100.52 грн.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 14687.53 01.04.2015 - 26.06.2015 87 30.0000 % 0.164 %* 2100.52 За видатковою накладною №11 від 19 лютого 2015 року за період з 24 квітня 2015 року по 26 червня 2015 року сума пені складає 1 797,04 грн.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 17081.28 24.04.2015 - 26.06.2015 64 30.0000 % 0.164 %* 1797.04 В загальному сума пені розрахована за договором складає 7 499,88 грн., проте враховуючи що позивачем до заявлено до стягнення пеню в сумі 4 751,08 грн., суд приходить до висновку, щодо задоволення підлягає пеня в сумі 4 751,08 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, у зв'язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачу 463,27 грн. 3% річних та 18 000,06 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши власний перерахунок нарахованих сум інфляційних втрат суд прийшов до висновку що сума інфляційних втрат складає 8 337,47 грн.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціі 24.02.2015 - 26.06.2015 18231.36 1.296 5396.48 23627.84 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціі 01.04.2015 - 26.06.2015 14687.53 1.170 2496.88 17184.41 Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 24.04.2015 - 26.06.2015 17081.28 1.026 444.11 17525.39

Здійснивши власний перерахунок нарахованих сум 3% річних суд прийшов до висновку що сума інфляційних втрат складає 379,19 грн..

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 18231.36 24.02.2015 - 26.06.2015 123 3 % 184.31 Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 14687.53 01.04.2015 - 26.06.2015 87 3 % 105.03 Розрахунок процентів

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 17081.28 24.04.2015 - 26.06.2015 64 3 % 89.85

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТзОВ "Євроінгруп" про стягнення з ТзОВ "Нова Справа" 63 467,91 грн. заборгованості, з яких: 50 000,17 грн. основна заборгованість, 4 751,08 грн. пені, 8 337,47 грн. інфляційних втрат, 379,19 грн. 3% річних підтверджуються належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в частині 9 662,59 інфляційних втрат та 125,80 грн. 3% річних позивачу відмовити.

Судові витрати, згідно зі статтею 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Справа" (33001, м. Рівне, вул. П.Могили, буд 28, код ЄДРПОУ 31765825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінгруп" (01135, м. Київ, вул. П.Пестеля, 11-А, код ЄДРПОУ 37536073) 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 17 коп. основної заборгованості, 4 751 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят один) грн. 08 коп. пені, 8 337 (вісім тисяч триста тридцять сім) грн. 47 коп.. інфляційних втрат, 379 (триста сімдесят дев'ять) грн. 19 коп. . 3% річних та 1 583 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят три) грн. 78 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині 9 662,59 інфляційних втрат та 125,80 грн. 3% річних позивачу - відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 243,22 грн. судового збору залишити за позивачем.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили

повне рішення складено 14 вересня 2015 року

Суддя Качур А.М.