Рішення

від 08.09.2015 по справі 924/1023/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2015 р. Справа № 924/1023/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область

до 1. Фермерського господарства "КРАСІВ" м. Горохів Волинська область

до 2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 36105грн. 41коп.

Представники сторін:

від позивача Коновалов М.А. - за довіреністю від 10.08.2015р.

від відповідачів не з'явились

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідачі в судове засідання 08.09.2015р. явку уповноважених представників не забезпечили.

Копія ухвали суду від 11.08.2015р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача 1 зазначену у позовній заяві, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Волинська обл., м. Горохів, вул. Молодіжна, 15), однак повернута до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Копія ухвали суду від 11.08.2015р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача 2 зазначену у позовній заяві, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці), однак повернута до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на наведене суд вважає, що відповідачі належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідачі своїми процесуальними правами не скористалися, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників відповідачів, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Фермерського господарства "КРАСІВ" м. Горохів Волинської області та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області 36112грн. 56коп., з яких 2629грн. 30коп. основної заборгованості, 3016грн. 55коп. пені, 6318грн. 58коп. штрафу, 3513грн. 75коп. - 36% річних, 2511грн. 50коп. - інфляційних втрат, 18115грн. 98коп. курсової різниці.

Представник позивача 08.09.2015р. подав заяву про відмову від позовних вимог (вх. №05-08/2526/15) в частині стягнення 2511грн. 50коп. інфляційних втрат. У поданій заяві позивач також зазначив, що відповідач 1 сплатив 2629грн. 30коп. основної заборгованості, на підтвердження чого подав копію банківської виписки від 25.06.2015р.

Розглянувши подану позивачем заяву (вх. №05-08/2526/15) про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2511грн. 50коп. інфляційних втрат, судом встановлено, що остання підписана уповноваженою особою (довіреність від 10.08.2015р. видана на Коновалова М.А.), не суперечить чинному законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що, судом приймається.

Також 08.09.2015р. представник позивача, у зв'язку з допущеною технічною помилкою при розрахунку курсової різниці, подав заяву про зменшення позовних вимог (вх. №05-08/2527/15) в цій частині та просить суд стягнути з відповідачів солідарно 18115грн. 73коп. курсової різниці.

Розглянувши подану позивачем заяву (вх. №05-08/2527/15) про зменшення позовних вимог, судом встановлено, що остання підписана уповноваженою особою (довіреність від 10.08.2015р. видана на Коновалова М.А.), не суперечить чинному законодавства, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, з огляду на що, судом приймається.

В судовому засіданні 08.09.2015р. представник позивача просить суд стягнути з відповідача 30964грн. 61коп., з яких 3016грн. 55коп. пені, 6318грн. 58коп. штрафу, 3513грн. 75коп. 36% річних та 18115грн. 73коп. курсової різниці. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем 1 договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару згідно договору поставки № 65-05/14 ЛР від 29.05.2014р., укладеного між "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" (постачальник) та Фермерським господарством "КРАСІВ" (покупець). Зазначає, що позовні вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором поставки № 65-05/14 ЛР від 29.05.2014р. з додатками, договором поруки №65-05/14 ЛР від 02.06.2014р., укладеним між "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" та виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці". Солідарне стягнення коштів з відповідачів обумовлено наявністю поручителя Фермерського господарства "КРАСІВ" - виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", який 02.06.2014р. уклав договір поруки з позивачем та зобов'язався солідарно відповідати за зобов'язаннями Фермерського господарства "КРАСІВ" за договором поставки №65-05/14ЛР від 29.05.2014р.

Відповідач - ВСК "Шпичинці" у відзиві на позов від 24.07.2015р. (вх.№05-22/8237/15) позовні вимоги визнав в повному обсязі, відзначивши при цьому, що не має можливості сплатити штрафні санкції та курсову різницю через складний фінансовий стан, просив здійснювати розгляд справи без участі свого представника.

Відповідач - ФГ "КРАСІВ" свого представника в судове засідання не направив, позовні вимоги не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

29.05.2014р. між "ВІТАГРО" (постачальник) та Фермерським господарством "КРАСІВ" (покупець) укладено договір поставки №65-05/14ЛР.

Згідно п. 1.1 договору в строки, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця засоби захисту рослин, біопрепарати, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 договору).

Порядок розрахунків сторонами обумовлено у розділі 2 договору, зокрема, згідно п.п. 2.1, 2.2 договору, ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю. Покупець проводить оплату вартості товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника у банківській установі. Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватись сторонами в кожному конкретному випадку окремо, та відображатись у відповідних специфікаціях-додатках, які є додатками до цього договору.

Сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної (п.п.2.3.1, 2.3.2 договору).

Відповідно до п.2.3.3 сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості Товару, визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичній оплаті покупцем ціни товару (неоплаченої частини). При цьому, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що покупець здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер та дату договору в рамках якого здійснюється оплата та номер специфікації до договору. Якщо покупець не дотримується цього, то постачальник має право самостійно на власний розсуд визначити в рахунок якого договору та/або специфікації зарахувати платіж покупця.

Відповідно до п.3.1.3 договору постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі "Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Покупець зобов'язався, відповідно до п. 3.2.2 договору, оплатити вартість товару в термін(и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п. 2.3 та п. 2.8 цього договору. При перерахуванні коштів обов'язково необхідно вказувати в платіжному документі номер і дату укладення договору. У випадку відсутності у платіжному документі цих реквізитів, постачальник самостійно визначає порядок та напрями зарахування отриманих сум в погашення будь-яких існуючих зобов'язань покупця перед постачальником.

Згідно з п. 3.2.6 договору виконання обов'язку покупця з оплатити товару може забезпечуватись договорами застави, договорами поруки, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань.

У п. 7.2.1 договору сторони обумовили відповідальність покупця за затримку з оплатою постачальнику поставленого товару у вигляді штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Крім того, згідно п. 7.2.3 договору, за порушення грошового зобов'язання покупець зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та тридцять шість відсотків річних від простроченої (неоплачуваної) суми.

Сторонами підписано додатки до договору, якими погоджено назву товару, кількість, ціну, загальну вартість товару, терміни поставки та календарний графік платежів, зокрема:

- згідно додатку №1 від 29.05.2014р. позивач зобов'язався поставити товар загальною вартістю 11880грн. (еквівалент - 990 доларів США), строк оплати: 2376грн. (еквівалент - 198 доларів США) до 12.06.2014р., 9504грн. (еквівалент - 792 долара США) до 01.10.2014р.;

- згідно додатку №2 від 05.06.2014р. - товар вартістю 3013грн. 44коп. (еквівалент - 250,08 доларів США), строк оплати: 602грн. 69коп. (еквівалент - 50,02 доларів США) до 20.06.2014р., 2410грн. 75коп. (еквівалент - 200,06 долара США) до 01.10.2014р.;

- згідно додатку №3 від 09.07.2014р. - товар вартістю 6415грн. 20коп. (еквівалент - 534,60 доларів США), строк оплати: 3207грн. 60коп. (еквівалент - 267,30 доларів США) до 31.07.2014р., 3207грн. 60коп. (еквівалент - 267,30 доларів США) до 31.10.2014р.;

- згідно додатку №4 від 09.07.2014р. - товар вартістю 2613грн. 60коп. (еквівалент - 217,80 доларів США), строк оплати: 784грн. 08коп. (еквівалент - 65,34 доларів США) до 31.07.2014р., 1829грн. 52коп. (еквівалент - 152,46 доларів США) до 31.10.2014р.;

- згідно додатку №5 від 09.07.2014р. - товар вартістю 1352грн. 05коп. (еквівалент - 81,69 Євро), строк оплати: 405грн. 62коп. (еквівалент - 24,51 Євро) до 31.07.2014р., 946грн. 44коп. (еквівалент - 57,19 Євро) до 31.10.2014р.

У додатках до договору сторони встановили грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті та курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на дату їх формування, а саме:

- згідно додатку №1 від 29.05.2014р. грошовий еквівалент ціни товару становить 990 доларів США, курс продажу іноземної валюти станом на 29.05.2014р. - 12 грн./долар США;

- згідно додатку №2 від 05.06.2014р. грошовий еквівалент ціни товару становить 250,08 доларів США, курс продажу іноземної валюти станом на 05.06.2014р. - 12,05 грн./ долар США;

- згідно додатку №3 від 09.07.2014р. грошовий еквівалент ціни товару становить - 534,60 доларів США, курс продажу іноземної валюти станом на 09.07.2014р. - 12 грн./долар США;

- згідно додатку №4 від 09.07.2014р. грошовий еквівалент ціни товару становить - 217,80 доларів США, курс продажу іноземної валюти станом на 09.07.2014р. - 12 грн./долар США;

- згідно додатку №5 від 09.07.2014р. грошовий еквівалент ціни товару становить 81,69 Євро, курс продажу іноземної валюти станом на 09.07.2014р. - 16,55 грн./Євро.

Договір поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р., додатки до договору №1-№5 підписані представниками та скріплені відтисками печаток сторін.

02.06.2014р., в забезпечення належного виконання Фермерським господарством "КРАСІВ" взятих на себе зобов'язань за договором поставки, товариством з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО", м. Волочиськ (кредитор) укладено з виробничим сільськогосподарським кооперативом "Шпичинці" (поручитель) договір поруки №65-05/14 ЛР.

За умовами зазначеного договору (п. 1.1) поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань Фермерського господарства "КРАСІВ", що виникли з договору поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р., який був укладений між кредитором та боржником.

Згідно п. 2.1 договору поруки, порукою забезпечуються наступні зобов'язання боржника: здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та/або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р.; відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору, поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язань за основним договором в обсязі грошових стягнень відповідно до розділу 2 та розділу 7 основного договору.

У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право, на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п. 4.1.2 договору поруки).

Договір поруки №65-05/14 ЛР від 02.06.2014р. підписаний представниками та скріплений відтисками печаток сторін.

Позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 25274грн. 29коп., про що свідчать видаткові накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей: №1930 від 31.05.2014р. на суму 11880грн. через Свирида В.В. за довіреністю №258998 від 26.05.2014р.; №2026 від 10.06.2014р. на суму 3013грн. 44коп. через Свирида В.В. за довіреністю №258999 від 05.06.2014р.; №2516 від 11.07.2014р. на суму 1352грн. 05коп. через Свирида В.В. за довіреністю №259000 від 07.07.2014р.; №2517 від 11.07.2014р. на суму 6415грн. 20коп. через Свирида В.В. за довіреністю №259000 від 07.07.2014р.; №2518 від 11.07.2014р. на суму 2613грн. 60коп. через Свирида В.В. за довіреністю №259000 від 07.07.2014р.

Відповідач розрахувався за поставлений товар, однак з порушенням строків оплати, що підтверджується банківськими виписками: за 20.06.2014р. на суму 1000грн., за 29.10.2014р. на суму 2445грн., за 18.11.2014р. на суму 1500грн., за 30.12.2014р. на суму 2200грн., за 04.02.2015р. на суму 4000грн., за 06.02.2015р. на суму 4500грн., за 19.02.2015р. на суму 3500грн., за 30.03.2015р. на суму 3500грн., разом - 22645грн.

Згідно довідки №Р7-04/54/243 від 23.07.2015р. ПАТ "Райффайзен банк Аваль" станом на 04.02.2015р. курс продажу долара становив 17.000; станом на 06.02.2015р. курс продажу долара становив 26.000; станом на 19.02.2015р. курс продажу долара становив 27.000; станом на 30.03.2015р. курс продажу долара становив 27.000; станом на 30.12.2014р. курс продажу долара становив 16.530; станом на 25.06.2015р. курс продажу долара становив 22.500.

Згідно витягів з розпоряджень ПАТ "Райффайзен банк Аваль" "Про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні для всієї мережі АТ "Райффайзен банк Аваль": станом на 20.06.2014р. курс продажу долара становив 12.000; станом на 29.10.2014р. курс продажу долара становив 13.040, курс продажу Євро становив 17.500; станом на 18.11.2014р. курс продажу долара становив 16.000.

Враховуючи невчасне виконання зобов'язань по договору, позивач 25.06.2015р. звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів (з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог в частині стягнення курсової різниці) 2629грн. 30коп. боргу, 3016грн. 55коп. пені, 6318грн. 58коп. штрафу, 3513грн. 75коп. 36% річних, 2511грн. 50коп. інфляційних втрат та 18115грн. 73коп. курсової різниці.

25.06.2015р. відповідач перерахував позивачу 2629грн. 30коп., що підтверджується банківською випискою від 25.06.2015р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Правовідносини, що виникли між сторонами на підставі договору №65-05/14 ЛР від 29.05.14р. характеризуються ознаками договору купівлі-продажу та договору поставки.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.691 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Судом встановлено, що згідно договору поруки від 02.06.2014р. СК "Шпичинці" взяв на себе зобов'язання відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань Фермерського господарства "КРАСІВ", що виникли з договору поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р., а саме здійснити оплату за поставлені засоби захисту рослин та/або мікродобрива тощо в обсязі та на умовах договору поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р.; відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р. (п.1.1, п.2.1 договору поруки).

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно визначено двох відповідачів у справі та заявлено вимогу про солідарне стягнення заборгованості.

Наявними в матеріалах справи видатковими накладними підтверджується, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки відповідачу 1 товару, обумовленого у договорі №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р.

У пунктах 2.3.1, 2.3.2 договору №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р. сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у гривнях. Постачальник визначає у видатковій накладній вартість товару із розрахунку множення грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті вказаній в додатках до договору (специфікація), на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дату формування видаткової накладної (п.п.2.3.1, 2.3.2 договору).

Відповідно до п.2.3.3 сума у гривнях, яку покупець повинен сплатити постачальнику як оплата вартості Товару, визначаються шляхом множення грошового еквівалента ціни товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичній оплаті покупцем ціни товару (неоплаченої частини). При цьому, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, встановленого ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на банківський день фактичної оплати покупцем ціни товару (її неоплаченої частини) менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у видатковій накладній на товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування видаткової накладної.

В додатках №1-№5 до договору сторони визначили строки оплати та вартість отриманого товару з прив'язкою до курсу долара США та євро відносно гривні на день фактичної оплати.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач 1 своїх зобов'язань за договором №65-05/14 ЛР від 29.05.2014р. належним чином не виконав, порушивши умови щодо строків оплати товару та визначення вартості товару з урахуванням зміни курсової різниці на день фактичної оплати.

Позивач звернувся до суду з позовом 25.06.2015р., що підтверджується штемпелем господарського суду Хмельницької області за вх. №05-08/1762/15 заявивши до стягнення 2629грн. 30коп. основної заборгованості, 3016грн. 55коп. пені, 6318грн. 58коп. штрафу, 3513грн. 75коп. - 36% річних, 2511грн. 50коп. - інфляційних втрат, 18115грн. 98коп. курсової різниці.

Згідно банківської виписки по рахунку позивача за 25.06.2015р. відповідачем 1 сплачено борг в сумі 2629грн. 30коп. - 25.06.2015р.

За змістом пункту 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи те, що предмет позову в частині стягнення 2629грн. 30коп. боргу припинив своє існування після звернення до суду з позовом та під час розгляду справи в суді, провадження у справі в цій частині необхідно припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Щодо позовних вимог про стягнення 18115грн. 73коп. курсової різниці суд зважає на те, що відповідно до ст.6, ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

У п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору поставки, сторонами погоджено, що вартість товару визначається з урахуванням курсу продажу іноземною валюти на день фактичної оплати. Докази визнання вказаного договору недійсним в матеріалах справи відсутні, що узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Зважаючи на строки оплати поставленого товару, визначені у додатках до договору, дати та суми фактичної оплати, курс продажу іноземної валюти, встановлений ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на день фактичної оплати відповідачем товару, перевіривши розрахунок позивача щодо курсової різниці вартості товару, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 18115грн. 73коп. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3016грн. 55коп. пені та 6318грн. 58коп. штрафу, нарахованих відповідно до п.7.2.1 договору судом враховується наступне.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За змістом ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею) (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2.1 договору сторони визначили відповідальність покупця за затримку з оплатою постачальнику поставленого товару у вигляді штрафу в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 Господарського кодексу України. У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. У договорі між сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.04.12 у справі №3-121гс11 та у справі №3-24гс12, а також у п. 2.1 та п.2.9 постанови пленуму ВГСУ від 17.12.13 №14.

Перевіривши правильність розрахунків заявлених до стягнення сум пені та штрафних санкцій суд вважає їх правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 3513грн. 75коп. - 36% річних суд зважає на таке.

Статтею 625 ЦК України встановлено зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.7.2.3. договору сторони встановили 36% річних від простроченої суми, що узгоджується із приписами ст.625, ст.627 Цивільного кодексу України.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок 36% річних в розмірі 3513грн. 75коп., суд визнав його арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 2511грн. 50коп. інфляційних втрат, суд зважає на те, що представником позивача за довіреністю від 10.08.2015р. подано письмову заяву від 08.09.2015р. (вх. №05-08/2526/15) про відмову від позову в цій частині.

Судом перевірено повноваження особи на відмову від позову, роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та прийнято вказану заяву.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 2511грн. 50коп. необхідно припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, п.1-1, п.4 ч.1 ст.80, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м. Волочиськ, Хмельницька область до Фермерського господарства "КРАСІВ" м. Горохів Волинська область та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області про стягнення 36105грн. 41коп. задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "КРАСІВ" (Волинська обл., м. Горохів, вул. Молодіжна, 15; код 33178479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 3016грн. 55коп. (три тисячі шістнадцять гривень 55коп.) - пені, 6318грн. 58коп. (шість тисяч триста вісімнадцять гривень 58коп.) - штрафу, 3513грн. 75коп. (три тисячі п'ятсот тринадцять гривень 75коп.) - 36% річних, 18115грн. 73коп. (вісімнадцять тисяч сто п'ятнадцять гривень 73коп.) - курсової різниці (солідарний боржник - виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути солідарно з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 3016грн. 55коп. (три тисячі шістнадцять гривень 55коп.) - пені, 6318грн. 58коп. (шість тисяч триста вісімнадцять гривень 58коп.) - штрафу, 3513грн. 75коп. (три тисячі п'ятсот тринадцять гривень 75коп.) - 36% річних, 18115грн. 73коп. (вісімнадцять тисяч сто п'ятнадцять гривень 73коп.) - курсової різниці (солідарний боржник - Фермерське господарство "КРАСІВ" (Волинська обл., м. Горохів, вул. Молодіжна, 15; код 33178479).

Видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "КРАСІВ" (Волинська обл., м. Горохів, вул. Молодіжна, 15; код 33178479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 913грн. 50коп. (дев'ятсот тринадцять гривень 50коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (Хмельницький район, с. Шпичинці; код 03788721) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО" (м. Волочиськ, вул. Котовського, 7; код 37993500) 913грн. 50коп. (дев'ятсот тринадцять гривень 50коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Прийняти подану позивачем заяву про відмову від позову в частині стягнення 2511грн. 50коп. інфляційних втрат та припинити провадження у справі в цій частині.

Провадження у справі в частині стягнення 2629грн. 30коп. боргу припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.09.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу простим (31200, м. Волочиськ, вул. Котовського 7);

3 - відповідачу 1 простим (Волинська обл., м. Горохів, вул. Молодіжна, 15);

4 - відповідачу 2 простим (31322, Хмельницький р-н, с. Шпичинці).