Постанова

від 14.11.2006 по справі 10577-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10577-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.11.2006Справа №2-7/10577-2006А

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб”, 95013, м.Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а

До відповідача  Державної податкової інспекції в м. Сімферополі, 95053, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9

Треті особи  - 1) Товариство з обмеженою відповідальністю „Український дім – Крим”, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 62-64; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ – Торгстрой”, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Колхозна, 76; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю „Сота – Центр”, м. Сімферополь, пров. Кронштадський, 8, кв. 29; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія”, м. Сімферополь, вул. Дибенко, 62-64; 5) Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь, пр. Кірова, 52

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                       Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва

представники:

Від позивача –  Потапенко Б. П., нач. юр. відд., дов. №01-71/05 від 27.09.2006 р.

Від відповідача  –  Рибалко Ю. Л., ст. держ. под. інсп., дов. №6515/9110 від 05.04.2006 р.

Від третіх осіб – 1) не з'явився; 2) не з'явився; 3) Дереш М. Л., предст., дов. №06.03.14.1Д від 14.03.2006 р.; 4) не з'явився; 5) не з'явився.

   Суть адміністративної  справи:

   Відкрите акціонерне товариство „Кримхліб” звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Сімферополі №0000732301/0 від 19.01.2006 р, №0000732301/1 від 24.03.2006 р., №0000732301/2 від 01.06.2006 р. та №0006622301/2 від 01.06.2006 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконним, оскільки відповідачем був донарахований земельний податок за земельні ділянки по вул. Дибенко, 62-64, вул. Рубцова/Снайперів, 43/35 та пров. Піонерському, 3/5, у той час як приміщення, що розташовані на зазначених земельних ділянках, були продані позивачем іншим юридичним особам. Таким чином, на думку ВАТ «Кримхліб», обов'язок по платі за землю після передачі позивачем приміщень покупцям перейшов на нових власників будівель.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що позивачу був донарахований податок на землю за земельні ділянки, що розташовані в м. Сімферополі по вул. Рубцова, 43 площею 2500,00 кв. м. та вул. Дибенко, 62-64 площею 4619,9 грн., які знаходяться в користуванні підприємства згідно даних земельно-кадастрового обліку Сімферопольського міського управління земельних ресурсів. ДПІ в м. Сімферополі зазначила, що факт виникнення у позивача права користування на вказані земельні ділянки підтверджується відповідним державним актом та технічним звітом. Крім того, позивач повідомив, що згідно наданих договорів купівлі-продажу будівель та споруд у власність покупцям були передані лише приміщення, а не земельні ділянки під ними, у той час як рішення сесій Сімферопольської міської ради про вилучення у ВАТ «Кримхліб» відповідних земельних ділянок, які є підставою для припинення права користування, до перевірки позивачем надані не були.

Ухвалою ГС АР Крим від 17.07.2006 р. до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю „Український дім – Крим”, Товариство з обмеженою відповідальністю „АТБ–Торгстрой”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сота – Центр”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія” та Комітет по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської Ради.

28.08.2006 р. до ГС АРК надійшли письмові пояснення від ТОВ «АТБ-Торгстрой», в яких третя особа пояснила, що 11.03.2004 р. ТОВ «АТБ-Торгстрой» придбало у ВАТ «Кримхліб» нерухоме майно – нежитлові приміщення загальною площею 1528,2 кв. м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, провулок Піонерський, 3/5. Право власності на нерухоме майно було зареєстровано Сімферопольським МБРТІ 12.01.2005 р. Третя особа зазначила, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно і по теперішній час право на земельну ділянку під придбаним об'єктом оформлено не було. ТОВ «АТБ-Торгстрой» зазначило, що хоча воно не є власником або користувачем земельної ділянки, підприємство сплачує земельний податок відповідно до розміру фактичного використання земельної ділянки.

07.09.2006 р. до ГС АРК від ТОВ «Сота-Центр» надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначила, що ТОВ «Сота-Центр» є платником єдиного податку за ставкою 10% відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, а тому звільняється від сплати земельного податку.

30.10.2006 р. до ГС АР Крим надійшли письмові пояснення від позивача, в яких ВАТ „Кримхліб” зазначило, що на дату розгляду позову за ним рахується передплата з земельного податку у розмірі 482,80 грн. Позивач також повідомляє, що датою виникнення зобов'язання по сплаті земельного податку новим власником вважається дата підписання їм акту приймання-передачі об'єкта нерухомості. З моменту початку користування об'єктом нерухомості та відповідно користування земельною ділянкою у нового власника виникає зобов'язання зі сплати земельного податку. Підтвердженням вищевикладеного, на думку позивача, є дії третіх осіб – ТОВ „Український дім-Крим” та ТОВ „АТБ-Торгстрой”, які з моменту отримання у власність споруд почали здійснювати оплату земельного податку. Крім того, ВАТ „Кримхліб” звернуло увагу суду на те, що відповідач визнає та приймає до заліку оплату третіми особами земельного податку за земельні ділянки, що фактично використовуються ними, а тому, на думку позивача, ДПІ в м. Сімферополі визнає, що обов'язок по сплаті земельного податку при переході права власності на будівлі переходять до нових володільців споруд.

У судовому засіданні 14.11.2006 р. представник відповідача надав суду заперечення на пояснення позивача, в яких вважає необґрунтованими твердження позивача на наявність переплати з земельного податку, оскільки за період 2003-2005 р. р. позивачем самостійно подавались декларації з земельного податку і згідно з показниками цих розрахунків здійснювалась оплата податкових зобов'язань. Таким чином, суми податкових зобов'язань є узгодженими та не підлягають оскарженню. Крім того, відповідач зазначив, що при переході права власності на будівлі або споруди право власності на земельну ділянку або його частку автоматично не переходить, а може переходити на підставі цивільно-правових угод або договору оренди.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Український дім – Крим”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна будівельна компанія” та Комітету по управлінню земельними ресурсами Сімферопольської міської Ради у судове засідання не з'явились, письмових пояснень суду не надали, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

          Слухання справи відкладалось у порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                            встановив:

З 08.11.2005 р. по 19.12.2005 р. Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена виїзна планова комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства   дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” за період з 01.07.2004 р. по 01.07.2005 р., за результатом якої був складений акт №2/23-6/00381580 від 10.01.2006 р.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000732301/0 від 19.01.2006 р. про донарахування земельного податку у сумі 6172,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3135,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку відповідно до вимог ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-111 від 21.12.2000 р. до ДПІ в м. Сімферополі та ДПА в АР Крим шляхом подання скарг на спірне рішення, за результатом розгляду яких рішення податкового органу було залишено без змін, а скарги – без задоволення. При подальшому оскарженні рішенням ДПА України №1057/10/25-007 від 26.05.2006 р. спірне податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, скарга позивача – без задоволення та донараховано земельного податку у розмірі 1143,46 грн.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження на адресу позивача були спрямовані наступні податкові повідомлення-рішення:

-          №0000732301/2 від 01.06.2006 р. про донарахування земельного податку у сумі 6172,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3135,50 грн., всього на суму 9406,50 грн.;

-          №00006622301/2 від 01.06.2006 р. про донарахування земельного податку у сумі 1143,46 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 571,73 грн., всього на суму 1715,19 грн.;

Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Перевіркою було встановлено, що ВАТ „Кримхліб”, згідно наданого до ДПІ в м. Сімферополі уточнюючого розрахунку земельного податку на 2004 рік самостійно нараховане та сплачено податкове зобов'язання по земельному податку за 2004 рік у сумі 40008,00 грн. за загальну площу земельних ділянок 33439,00 кв. м. Позивачем самостійно нараховане податкове зобов'язання з земельного податку за 2005 рік в сумі 36735,60 грн., сплачено за січень-червень 2005 р. у сумі 18367,80 грн. за загальну площу земельних ділянок 32209,00 кв. м. Зменшення суми податкового зобов'язання за 2005 рік порівняно з 2004 роком виникло за рахунок продажу 82/100 частин приміщень по провулку Піонерському, 3/5, за результатом якого зменшена площа земельної ділянки на 1230,00 кв. м. В акті перевірки зазначено, що ВАТ „Кримхліб” за рахунок продажу в липні 2003 року нежитлових приміщень по вул. Дибенко, 62-64 та вул. Рубцова/вул. Снайперів, 43/35 зменшило розмір земельної ділянки по вул. Дибенко, 62-64, а земельну ділянку по вул. Рубцова/вул. Снайперів, 43/35 з розрахунку земельного податку за 2003 та 2004 роки виключило.

Вказані висновки підтверджуються матеріалами справи. Так, згідно з договором купівлі-продажу від 01.07.2003 р. ВАТ „Кримхліб” були продані ТОВ „Український дім-Крим” нежитлові приміщення по вул. Дибенко, 62 в м. Сімферополі загальною площею 4558,50 кв. м. Згідно з доповненням до договору купівлі-продажу від 30.07.2003 р. позивачем були передані у власність ТОВ „Український дім-Крим”  приміщення по вул. Дибенко, 62 в м. Сімферополі загальною площею 3376,00 кв. м. Згідно з договором купівлі-продажу від 01.07.2003 р. ВАТ „Кримхліб” були продані ТОВ „Український дім-Крим” нежитлові приміщення по вул. Рубцова/Снайперів, 43/55 в м. Сімферополі загальною площею 1296,70 кв. м. Згідно з договором купівлі-продажу від 11.03.2004 р. ВАТ „Кримхліб” були продані ТОВ „АТБ-Торгстрой” нежитлові приміщення по пров. Піонерському, 3/5 в м. Сімферополі загальною площею 1528,20 кв. м.

В акті перевірки відповідачем був зроблений висновок, що згідно з даними Сімферопольського міського управління земельними ресурсами станом на 01.07.2004-30.06.2005 р. р. на земельно-кадастровому обліку земельні ділянки по вул. Рубцова/Снайперів, 43/55 площею 0,2500 га; вул. Дибенко, 62-64 площею 0,6624 га, пров. Піонерському, 3/5 площею 0,159 га. Крім того, ДПІ в м. Сімферополі було зазначено, що рішення сесії Сімферопольської міської ради про вилучення у ВАТ „Кримхліб” земельних ділянок по вул.  Дибенко, 62-64, пров. Піонерському, 3/5, вул. Рубцова/Снайперів, 43/55  до перевірки не представлені, за результатом чого і був донарахований земельний податок та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

З цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Ст.2 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992 р., із змінами та доповненнями, встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Відповідно до ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

          Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

          Ч. 1 ст. 125 ЗК України вказує на те, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Тобто зазначена норма встановлює певний зв'язок між виникненням права постійного користування земельною ділянкою та обов'язковим отриманням землекористувачем документу, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.

Крім того, необхідною умовою допуску землекористувача до використання земельної ділянки, згідно з ч. 3 ст. 125 ЗК України, є встановлення її меж у натурі (на місцевості) та отримання документу, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, а також державна реєстрація цього документу. Приступати до використання земельної ділянки без дотримання вищевказаних вимог забороняється. Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України документом, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою, є державний акт.

Матеріали справи, зокрема державний акт на право постійного користування землею серія І-км №004458 від 13.07.1998 р., свідчать, що право позивача на постійне користування було закріплено лише з земельними ділянками по вул. Севастопольській, 51а, вул. Рубцова, 43, пров. Смежному, 10 в м. Сімферополі. Право власності або користування на земельні ділянки по вул. Рубцова/Снайперів, 43/55,  вул. Дибенко, 62-64 та пров. Піонерському, 3/5 в м. Сімферополі за позивачем оформлено не було. Іншого суду не доведено, у той час, як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Таким чином матеріали справи свідчать про те, що в розумінні норм Закону України „Про плату за землю” та Земельного кодексу України, позивач не був користувачем або власником земельних ділянок по вул. Рубцова/Снайперів, 43/55,  вул. Дибенко, 62-64 та пров. Піонерському, 3/5 в м. Сімферополі, оскільки не мав встановлених чинним законодавством документів, що посвідчують право постійного користування землею. Тому правових підстав для нарахування та сплати податку на землю у ВАТ „Кримхліб” не було.

          Вказані обставини не були прийняті до уваги ДПІ в м. Сімферополі про проведенні перевірки. Отже, неповнота та невідповідність викладених в акті перевірки фактів обставинам, що склалися, дозволяють суду зробити висновок про необґрунтованість та незаконність податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі такого акту перевірки, що є підставою для визнання їх нечинними.

          Посилання відповідача на п. 6 Постанови Верховної Ради Української РСР №563-ХІІ від 18.12.1990 р. „Про земельну реформу”, яким передбачено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української РСР, повинні до 01.01.2008 р. оформити право власності або право користування землею, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки вказані положення встановлюють лише обов'язок фізичних та юридичних осіб щодо документального оформлення наданих ним земельних ділянок, проте не визначають момент, з якого у землевласника або землекористувача виникає обов'язок щодо плати за займану ним земельну ділянку. Такий момент визначений лише ст. 15 Закону України „Про плату за землю”, яким є  день виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

          За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб”  підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 3,40 грн. у порядку ч. 1 ст. 94, п. 1, 2 ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. „б” п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

   У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 14.11.2006р. Повний текст постанови складений та підписаний 20.11.2006 р.               Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 - 163, п. 4 ст. 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі №0000732301/0 від 19.01.2006 р, №0000732301/1 від 24.03.2006 р., №0000732301/2 від 01.06.2006 р. та №0006622301/2 від 01.06.2006 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002 в банку отримувача: Управління Держказначейства в АР Крим; МФО 824026 Отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь; код ЗКПО 22301854) на користь Відкритого акціонерного товариства „Кримхліб” (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 51а, код ЄДРПОУ 00381700)  3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

                     Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.