Постанова

від 13.03.2007 по справі 10715-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10715-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.03.2007Справа №2-31/10715-2006А

13.03.2007р. м.Сімферополь Справа №2-31/10715-2006А

11 годин 30 хвилин

Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Гамаюнової В.С.

за участю представників сторін:

від позивача – Воробйова М.В., представник, довіреність у справі

від відповідача – Буленкова О.В. головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок відшкодування ПДВ, дов.№1146/10/10-0 від 25.01.07р., Москвіна  І.С., головн.держ.податк.інспектор юридичного відділу, дов.№124/10/10-0 від 10.01.07р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновий термінал «АБС»(98320, АР Крим, м.Керч, вул.Свердлова,49 комн.421)

до відповідача –  Державної податкової інспекції в м.Керч Автономної республіки Крим (98300, АР Крим, м.Керч, вул.Борзенко,40)

про скасування податкового повідомлення-рішення

                                     ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Зерновий термінал «АБС» звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Керченської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення №00000223-4/0 від 18.01.06р. про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 294670грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне повідомлення-рішення  прийняте відповідачем на підставі акту перевірки від 10.01.06р. №4/23-4/32316183/2, результати якої не відповідають дійсним обставинам та не містять доказів які підтверджують виявлені порушення.  

У ході судового розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги відповідною заявою (а.с.113) і просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення №00000223-4/ від 17.02.06р. та №00000223-4/2 від 05.05.06р., прийняти відповідачем за результатами адміністративного оскарження.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов і доповненнях до нього. Просить в позові відмовити посилаючись на документальне встановлення фактів  порушення законодавства позивачем, викладених у акті перевірки від 10.01.06р. №4/23-4/32316183/2, та на необґрунтованість його доводів.

У судовому засіданні, що відбулося 03.07.06р., відповідач заявив клопотання про заміну відповідача Керченської МДПІ в порядку ст.55 КАС України на її правонаступника ДПІ у м.Керч у зв'язку з проведеною реорганізацією (а.с.45).

Усною ухвалою суду від 03.07.06р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати відповідно до п.6,п.7 ст.160, п.2 ст.165, п.2-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, в порядку ст.55 КАС України за клопотанням відповідача, підтриманого позивачем,  здійснено заміну відповідача – Керченську МДПІ на її правонаступника – ДПІ в м.Керч Автономної Республіки Крим.

За клопотанням сторін ухвалою суду від 25.07.06. по справі було призначено судову бухгалтерську експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось.

У ході судового розгляду справи позивач клопотанням від 26.01.07р. просить також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 8000грн., у тому числі витрати на правову допомогу в сумі 2000грн. та витрати на проведення судової-бухгалтерської експертизи в сумі 6000грн.

В порядку ст.150 КАС України та за клопотанням сторін по справі  оголошувались перерви для надання додаткових доказів у справі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  пояснення  експерта, дослідивши надані сторонами докази, висновки судової бухгалтерської експертизи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Керченською МДПІ з 12.12.05р. по 23.12.05р. була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Зерновий термінал «АБС» з питань обґрунтованості заявленої до відшкодування з бюджету України суми податку на додану вартість за жовтень 2005 року (по операціям здійсненим у вересні 2005р.), за наслідками якої було складено відповідний акт №4/23-4/32316183/2 від 10.01.06р.

Згідно вказаного акту перевірки Керченською МДПІ  було встановлено порушення ТОВ «Зерновий термінал «АБС» вимог пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 17637грн., порушення вимог  п.4.5 ст.4  Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 228833грн., порушення вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 48200грн., на підставі чого зроблено  висновок про завищення заявленої до відшкодування з бюджету України суми податку на додану вартість по податкової декларації за жовтень 2005 року.

На підставі акту перевірки Керченською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №00000223-4/0 від 18.01.06 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2005 року  у розмірі 294670грн.

Позивач скористався своїм правом на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішеннями Керченської МДПІ від 17.02.06р. №2147/10/25-0 та Державної податкової адміністрації в АРК від 28.04.06р. №963/10/25-007 скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін. При цьому Керченською МДПІ були винесені нові податкові повідомлення – рішення  від 17.02.06  № 00000223-4/1  і  № 00000223-4/2 від 05.05.06р.

Перевіривши доводи позовної заяви, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку ст.69 КАС України суд дійшов висновку про неправомірне зменшення відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 294670грн.

          Згідно акту перевірки №4/23-4/32316183/2 від 10.01.06р. відповідач зробив висновок про необгрунтоване коригування позивачем податкових зобов'язань за вересень 2005 року, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань позивача у розмірі 228833грн.

          З таким висновком відповідача не можна погодитись.            

               За даними податкової декларації по ПДВ за вересень 2005 року по стор.8.3 «Корегування податкових зобов'язань» відображено зі знаком «мінус» сума у розмірі 228833грн. на підставі п.4.5 ст.4 закону України «Про податок на додану вартість».

Коригування здійснено позивачем по операціям повернення раніше отриманої передплати від ТОВ «Поле-Порт» за договором №001/05 від 11.01.05р., предметом якого є передача позивачем у власність покупця - ТОВ «Поле-Порт» сільськогосподарської продукції. 05.03.05р. сторонами за договором був підписаний протокол узгодження №01, яким оговорені суттєві умови договору в частині поставки пшениці.

          Як свідчать матеріали справи позивачем була отримана передоплата за договором на поставку пшениці в сумі 1950500,0грн., податок на додану вартість по отриманої передплати включений в податкові зобов'язання позивача відповідного періоду.  Однак, частина отриманої передоплати у розмірі 1373000грн. була повернута покупцю у вересні 2005 року (т.1 а.с.110), у зв'язку із розірванням в квітні 2005 року за ініціативою покупця протоколу узгодження, про що свідчить додаткова угода №1 від 04.04.05р.

          Таким чином, у зв'язку із розірванням домовленостей щодо поставки пшениці за договором та поверненням позивачем контрагенту передоплати за пшеницю, відсутня подія передачі права власності на товар за договором, отже у позивача відсутній об'єкт оподаткування по раніше отриманої а потім повернутої передоплати за пшеницю від ТОВ «Поле-Порт». У зв'язку з чим позивач цілком обґрунтовано скоригував податкове зобов'язання на суму повернення передоплати.  

          Правомірність корегування позивачем ПДВ в сумі 228833грн. в бік  зменшення податкового зобов'язання з операції повернення покупцю ТОВ «Поле-Порт» частини отриманої передплати підтверджується висновками судової бухгалтерської експертизи, згідно якої висновки акту перевірки за даним епізодом не підтверджуються і нормативно необгрунтовані. Крім того, експертом зазначається, що відображення зменшення податкового зобов'язання в сумі 228833грн. в податкової декларації за стр.8.3, замість стр.8.4 «Інші випадки корегування податкового зобов'язання попередніх періодів» до виникнення об'єкта оподаткування не призвело.

          Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платника податку, зокрема з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Згідно з п.1.4 ст.4 вказаного Закону поставка товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

          Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

          З наведених норм закону випливає, що право платника податку  на коригування податкового зобов'язання виникає не тільки при наявності  самого факту поставки товару. Закон визначає об'єктом оподаткування операції платника податків з поставки товарів. Отже, при поверненні передплати, відмови від поставки товару за договором поставки об'єкт оподаткування ПДВ не виникає.

          Таким чином, корегування податкових зобов'язань за вересень 2005 року в розмірі 228833грн. в бік зменшення проведено позивачем правомірно і в межах Закону України «Про податок на додану вартість.

          Згідно з актом перевірки від 10.01.06р. №4/23-4/32316183/2  відповідачем зроблено висновок про заниження податкових зобов'язань в сумі 4507,12грн. з послуг перевалки зерна нерезиденту – компанії «SEAGRAIN LLC» США за контрактом від 12.02.04р. №010/04.

          Такого висновку відповідач дійшов з того, що у контракті №010/04 від 12.02.04р. і додаткової угоді №03 від 01.07.04р. відсутні посилання підтверджуючі, що у вартість послуги включений ПДВ.

          Даний висновок відповідача також не знайшов свого підтвердження          при проведенні судової бухгалтерської експертизи.

          Експертизою встановлено, що до ціни послуги з перевалки однієї метричної тони сільськогосподарської продукції за контрактом №010/04 від 12.02.04р. включено ПДВ.

Як зазначається експертом відповідач при проведенні перевірки не врахував, що ціна послуги з перевалки зерна  однієї метричної тони відображена по контракту з урахуванням ПДВ і склала 5 дол.США, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 12.09.05р.(т.1 а.с.66) та податковою накладною  №35 від 02.09.05р., де зазначена вартість послуги  без ПДВ (т.2 а.с.29).

          Таким чином, по даної  операції податок на додану вартість  позивачем обчислений  вірно, отже відповідачем безпідставно збільшено позивачу податкове зобов'язання на суму 4507,12грн.

          Крім того, з акту перевірки слідує, що позивачем не в повному обсязі нарахований ПДВ з експортної поставки зернових культур тому ж нерезиденту - компанії «SEAGRAIN LLC» (США) за контрактом від 30.08.05р. №MW-30-08/05, предметом якого є купівля-продаж пшениці на умовах CPT – Керченський морський рибний порт.

          Вмотивований даний висновок тим, що у зазначеному контракті не визначено, що вартість послуг з переробці зірна, що поставляється на експорт, включена в ціну продажу пшениці. З цих підстав відповідачем донараховано податкове зобов'язання на вартість послуг з перевалки проданого на експорт зерна у розмірі 13130грн. із розрахунку 5 дол.США за одну метричну тону.

          Згідно розділу 1 контракту від 30.08.05р. №MW-30-08/05 вказана ціна 100 дол.США за одну метричну тону пшениці, що поставляється на експорт. Згідно розділу 2 цього контракту визначено, що витрати, пов'язані із доставкою товарів в порт, збереженням, перевалкою вантажу в порту, експортним оформленням, а також оплата митних процедур і фумігації, проводиться за рахунок продавця. Отже ціна товару включає вартість усіх витрат ТОВ «Зерновий термінал «АБС», пов'язаних із поставкою пшениці на експорт.

          Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку складає «0» відсотків до бази оподаткування.

          При цьому, згідно з п.6.5 ст.6 Закону встановлено, що місцем поставки послуг у сфері діяльності, допоміжної транспортної, такої як навантаження, відвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види  робіт (включаючи страхування), вважається місто, де фактично надаються такі послуги.

Згідно з п.1.14 ст.1 Закону «Про податок на додану вартість» визначено термін супутні послуги – послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Відповідно до закону України «Про єдиний митний тариф» у митну вартість включаються: нарахування мита на товари ті інші предмети, яки підлягають митному обкладенню, яке здійснюється на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетинання митної границі України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, відмічена у розрахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо вони не включені до розрахунку-фактури: на транспортування, навантаження, відвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетинання митної границі України.

Таким чином, при експорті зерна за контрактом з нерезидентом позивачем виконані послуги по відвантаженню на експорт зерна, які є супутніми послугами, і повинні обкладатися відповідно до п.6.2 ст.6 Закону «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою.

Отже відповідачем неправомірно застосовано до даної операції ПДВ за ставкою 20% до послуг наданих позивачем, які є супутніми послугами.

          Згідно акту перевірки від 10.01.06р. №4/23-4/32316183/2 відповідач вважає, що позивачем завищено суму податкового кредиту, оскільки необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2005 року суми  ПДВ у розмірі 48200грн. за дублікатами податкових накладних №1 від 06.09.05р., №34 від 31.08.05р. і №26 від 26.08.05р.

          Такий висновок відповідача не ґрунтується на нормах Закону України «Про податок на додану вартість».

          Відповідно до п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону не підлягають  включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

          У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними  документами.

          Таким чином, із наведеної норми закону           слідує, що закон не забороняє включати платнику податку до складу податкового кредиту суму податку за дублікатами податкових накладних. Неправомірність такого включення можлива лише за умови відсутності на момент перевірки взагалі податкових накладних.

          Але як свідчать матеріали справи і підтверджено судовою бухгалтерською експертизою підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 48200грн. стали податкові накладні, які були представлені податковим інспекторам на момент перевірки.

          Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення  яких спрямоване це рішення.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, яким є відповідач, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.              

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено правомірність й обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.

При таких обставинах справи спірні податкові повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 294670грн. підлягають скасуванню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог ТОВ «Зерновий термінал «АБС».

В частині задоволення позовних вимог щодо стягнення судових витрат, понесених позивачем, на оплату правової допомоги у даній справі у розмірі 2000грн. слід відмовити з підстав відсутності належних доказів в підтвердження надання такої допомоги. Позивачем не представлено суду договір про надання правових послуг, на підставі якого здійснювалась правова допомога підприємству та інших документів, що підтверджують зазначену суму (калькуляція, розрахунок суми тощо), а також докази, що підтверджують право осіб, що здійснювали правову допомогу, на надання такої допомоги (свідоцтво про реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності).

Судові витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 3,40грн. та проведення  судової бухгалтерської експертизи в сумі 6000,00грн. підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України на підставі ч.1 ст.94 КАС України.

           В судовому засіданні 13.03.07року оголошена вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови підписано 19  березня 2007 року.

           На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7-12, 70, 71, 79, 86, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                     ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати  податкові повідомлення-рішення Керченської МДПІ в  АР Крим від 18.01.2006р. №00000223-4/0, від 17.02.06р. №00000223-4/1 та від 05.05.06р. №00000223-4/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування  податку на додану вартість у розмірі 294670грн.

           3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Зерновий термінал АБС» (98320, АР Крим, м.Керч, вул.Свердлова,49 комн.421, ОКПО 32316183)  3,40грн. державного мита та витрат на проведення судової бухгалтерської експертизи в сумі 6000грн.

4. В частині стягнення витрат на правову допомогу у сумі 2000грн. відмовити.

5.          Виконавчий документ видати в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, після вступу постанови у закону силу.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст.186 КАС України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.