Постанова

від 10.09.2015 по справі 904/3910/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2015 року Справа № 904/3910/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Малікова О.В., представник за довіреністю б/н від 01.09.2015;

від відповідача-1: Клипко С.В., довіреність б/н від 20.12.2014, представник;

Майдебура І.П. - директор ФГ «Весна»

від відповідача-2: у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 (суддя Золотарьова Я.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера», м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Фермерського господарства «Весна», с. Микільське, Білозерського району, Херсонської області

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест», м. Дніпропетровськ

про стягнення 957187,78 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто солідарно з Фермерського господарства «Весна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - проценти за користування товарним кредитом у розмірі 929139,64 грн., пеню у розмірі 28048,14 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - проценти за користування товарним кредитом у розмірі 929139,64 грн., пеню у розмірі 28048,14 грн.

Стягнуто з Фермерського господарства «Весна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - витрати на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн., судовий збір у розмірі 9571,88 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» - витрати на послуги адвоката у розмірі 7000,00 грн., судовий збір у розмірі 9571,88 грн.

Розстрочено Фермерському господарству «Весна» виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 рівними частинами, шляхом сплати суми боргу за наступним графіком: - 244 189,91 грн. до 01 липня 2015 року; 244 189,91 грн. до 01 серпня 2015 року; 244 189,91 грн. до 01 вересня 2015 року; 244 189,93 грн. до 01 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2015 по даній справі виправлено описку в абзаці 6 резолютивної частини рішення від 02.06.2015 та розстрочено ФГ «Весна» виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 рівними частинами, шляхом сплати суми боргу за наступним графіком: 243439,91 грн. до 01 липня 2015 року; 243439,91 грн. до 01 серпня 2015 року; 243439,91 грн. до 01 вересня 2015 року; 243439,93 грн. до 01 жовтня 2015 року.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю у відповідача-1 перед позивачем простроченої заборгованості за рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8847/13, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів 1 та 2, процентів за користування товарним кредитом у сумі 929139,64 грн. та пені у сумі 28048,14 грн.

Крім того, місцевим господарським судом відмовлено відповідачу-1 у відстрочці виконання судового рішення, оскільки надання такої відстрочки могла б призвести до надання переваг відповідачу-1 у порівнянні з позивачем. При цьому, місцевий господарський суд за власною ініціативою надав відповідачу-1 розстрочку виконання рішення суду рівними частинами до 01 жовтня 2015 року.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 в частині не припинення провадження по справі щодо позовних вимог у сумі 224000,00 грн. і в частині надання розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14. Прийняти нове рішення, яким провадження по справі в частині позовних вимог у сумі 224000,00 грн. припинити, а в задоволенні заяви ФГ «Весна» про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 відмовити в повному обсязі. В іншій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 залишити без змін.

Скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права в частині не зарахування спірних платежів, на думку скаржника, полягає у неправильному зарахуванні судом 224000,00 грн. в рахунок проіндексованої суми вартості товару (боргу) згідно пункту 4.7. основного договору, оскільки суд повинен був зарахувати (на виконання п. 4.15. договору купівлі-продажу) спірні платежі ФГ «Весна» на часткову сплату процентів за користування товарним кредитом, які заявлені до стягнення по даній справі та відповідно, припинити провадження по справі в цій частині позовних вимог.

Порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права в частині надання розстрочки виконання оскаржуваного рішення скаржник вважає не доведеність ФГ «Весна» конкретних обставин, які надають йому право на отримання відстрочки або розстрочки виконання рішення. Таким чином, скаржник вважає, що з наданням господарським судом розстрочки виконання рішення ФГ «Весна» комерційні ризики останнього фактично перекладено на ТОВ «Агросфера».

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.07.2015 апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 01.09.2015.

01.09.2015 розгляд справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладався на 10.09.2015.

10.09.2015 розгляд справи здійснювався в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 10.09.2015, представник позивача (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив скасувати оскаржуване рішення в частині не припинення провадження по справі щодо позовних вимог у сумі 224000,00 грн. і в частині надання розстрочки виконання оскаржуваного рішення.

Представник відповідача-1 витребуваний судом відзив не надав, у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 надав до суду клопотання, згідно якого просив колегію суддів розглядати дану справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

10.09.2015 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду слід змінити з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 по справі № 904/8847/13 (а. с. 84-90 том 1) встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 11203 від 22.03.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросфера» передало у власність Фермерському господарству «Весна» продукцію, заборгованість за яку становила 494474,70 грн.

22.03.2013 між ТОВ «Агросфера» (кредитор) та ТОВ «Гран Інвест» (поручитель) укладено договір поруки № 11203-ПОР, предметом якого є зобов'язання поручителя перед кредитором відповідати за порушення ФГ «Весна» (боржник) його зобов'язань перед кредитором по основному договору, передбаченому розділом 2 договору поруки, що включає: погашення (сплату) товарного кредиту та будь-якої іншої заборгованості в сумі та у строк згідно основного договору; погашення (сплату) суми, на яку збільшено вартість товару, у зв'язку із застосуванням способу зміни ціни на товар (індексація) згідно умов основного договору; сплату процентів за користування товарним кредитом у відповідності до основного договору та процентів за користування грошовими коштами; сплату неустойки (штрафу, пені), що передбачені умовами основного договору (пункт 1.1. договору поруки).

23.01.2014 рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8847/13 позов задоволено у повному обсязі, стягнуто солідарно з ФГ «Весна» та ТОВ «Гран Інвест» на користь ТОВ «Агросфера» 494474,70 грн. основного боргу; 54114,45 грн. процентів; 3649,86 грн. пені, 11044,78 грн. судового збору; 20000,00 грн. вартість послуг адвоката.

Рішення залишено без змін апеляційною та касаційною інстанціями в частині солідарного стягнення 494474,70 грн. основного боргу; 54114,45 грн. процентів; 3649,86 грн. пені (а. с. 208-214 т. 1).

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідачами - 1 та 2 станом на час подання позову по даній справі не було сплачено заборгованість у повному обсязі за рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/8847/13, що і є причиною виникнення спору та підставою для нарахування позивачем за прострочення оплати заборгованості для солідарного стягнення з відповідача - 1 та 2 процентів за користування товарним кредитом у розмірі 929139,64 грн.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідність ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 7.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

За прострочення оплати заборгованості позивач нарахував та просить стягнути солідарно з відповідачів - 1 та 2 проценти за користування товарним кредитом у розмірі 929139,64 грн. за період з 06.11.2013 по 22.05.2014 (а. с. 12 том 1). Місцевим господарським судом позов в цій частині задоволено у повному обсязі. Між тим, колегія суддів вважає передчасним висновок місцевого господарського суду про стягнення процентів у визначеному позивачем розмірі з огляду на наступне.

Місцевим господарським судом встановлено, що відповідач-1 за період з 07.04.2014 по 31.10.2014 погасив суму заборгованості у повному обсязі за рішенням суду по справі № 904/8847/13, що підтверджується банківськими виписками та заявами на переказ готівки (а. с. 14-37 том 1), а також погасив 224000,00 грн. проіндексованої суми вартості від змін курсової різниці (а. с. 66-69 том 2) згідно п. 4.7. договору № 11203, з призначенням платежу якої (за відсутності корегування платежу) суд першої інстанції погодився.

На думку колегії суддів місцевий господарський суд помилково дійшов до висновку, що сума процентів, яка заявлена у даній справі не зменшилась з огляду на наступне.

Згідно п. 4.15. договору та ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного покупцем платежу для оплати вартості всього товару по договору, строк оплати якого настав, (виконання грошового зобов'язання у повному обсязі) ця сума погашає вимоги продавця у такій черговості:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати продавця, пов'язані з одержанням виконання по договору;

2) у другу чергу сплачуються проценти за користування товарним кредитом;

3) у третю чергу сплачується неустойка (пеня, штраф);

4) у четверту чергу сплачується сума вартості товару (сума товарного кредиту), з урахуванням пунктів 4.6., 4.7., 4.8. договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що згідно черговості погашення вимог продавця платежі здійснені ФГ «Весна на користь ТОВ «Агросфера» (після порушення провадження по даній справі) у сумі 224000,00 грн., правомірно віднесені останнім в рахунок часткового погашення процентів за користування товарним кредитом по договору купівлі-продажу № 11203 від 22.03.2013 нарахованих за період з 06.11.2013 по 22.05.2014 (а. с. 64-69 том 2).

Відтак, залишок заборгованості по процентах за користування товарним кредитом по даній справі зменшився на 224000,00 грн. та становить 705139,64 грн.

Зважаючи на той факт, що відповідач-1 сплатив частину суми заборгованості під час судового розгляду, яку позивачем правомірно (в порядку черговості) віднесено в рахунок погашення процентів за користування товарним кредитом, провадження по справі в частині 224000,00 грн. слід припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 7.1. договору, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених у специфікації(ях) до договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Позивачем нараховано пеню за період з 06.11.2013 по 23.04.2014 у сумі 28048,14 грн. (а. с. 12 том 1).

Перевіривши розрахунок позивача (Додаток 1 до позовної заяви, а. с. 12 том 1) суми пені по договору, колегія суддів вважає її обґрунтованою та такою, що правомірно стягнута судом першої інстанції з відповідачів солідарно.

Доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права в частині надання розстрочки виконання оскаржуваного рішення через не доведеність ФГ «Весна» конкретних обставин, які надають йому право на отримання відстрочки або розстрочки виконання рішення, а також про те що з наданням господарським судом розстрочки виконання рішення ФГ «Весна» комерційні ризики останнього фактично перекладено на ТОВ «Агросфера» колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У відповідності до п. п. 7.1.2., 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, розстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, надаючи з власної ініціативи відповідачу-1 розстрочку виконання рішення суду рівними частинами до 01.10.2015 місцевим господарським судом враховано, що відповідач-1 у повному обсязі погасив суму заборгованості за рішенням суду по справі № 904/8847/13, тобто не ухилявся від виконання своїх зобов'язань. Господарським судом враховано специфіку діяльності підприємства відповідача-1 (сільськогосподарське виробництво), сезонний характер такого виробництва, що впливає на прибуток останнього. А також судом враховано, що відповідач -1 погасив 224000,00 грн. проіндексованої суми, що свідчить про бажання відповідача-1 погасити наявну у нього перед позивачем заборгованість.

Крім того, колегія суддів враховуючи висновки Торгово-промислової палати України за 2013-2014 роки про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) в яких зазначено, що тривалий дефіцит опадів, відсутність вологи на фоні високих температур та низька вологість повітря призвело до зав'ядання 100% рослин, до пустозерності та загибелі урожаю соняшнику на виробничих площах ФГ «Весна», що є форс-мажорними обставинами (а. с. 150 том 1, 48 том 2).

Внаслідок форс-мажорних обставин на виробничих площах ФГ «Весна», за 2013-2014 роки отримало збитків на загальну суму 1541398,00 грн., про що свідчать розрахунки розміру збитків (а. с. 153 том 1 та 50 том 2).

Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції та зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини, судова колегія вважає обґрунтованим та законним висновок господарського суду Дніпропетровської області стосовно наявності підстав для надання відповідачу-1 розстрочки виконання рішення по даній справі рівними частинами на чотири місяці, починаючи з 01.07.2015 по 01.10.2015. Однак з урахуванням зменшеної суми процентів на 224000,00 грн. та припинення провадження по справі в цій частині, розстрочку виконання судового рішення слід здійснювати за вказаний вище період виходячи з суми: (929139,64 грн. - 224000,00 грн.) = 705139,64 грн.

Вимоги апелянта про відмову в задоволенні заяви ФГ «Весна» про відстрочку виконання рішення не підлягають задоволенню, оскільки судом в ній відмовлено.

Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційних скарзі, підлягають частковому задоволенню, а рішення господарського суду слід змінити.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідачів 1 та 2 порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 змінити, виклавши абзаци перший, другий, третій та шостий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства «Весна» (75033, Херсонська область, Білозерський район, с. Микільське, 121 кілометр дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ; ідентифікаційний код 24110271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 31320991) - проценти за користування товарним кредитом у розмірі 705139,64 грн., пеню у розмірі 28 048,14 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, Амур-Нижньодніпровський район; ідентифікаційний код 34985654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 31320991) - проценти за користування товарним кредитом у розмірі 705139,64 грн., пеню у розмірі 28048,14 грн.

Провадження по справі в частині позовних вимог у сумі 224000,00 грн. припинити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Розстрочити Фермерському господарству «Весна» (75033, Херсонська область, Білозерський район, с. Микільське, 121 кілометр дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ; ідентифікаційний код 24110271) виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2015 по справі № 904/3910/14 рівними частинами, шляхом сплати суми боргу за наступним графіком:

187439,91 грн. до 01 липня 2015 року;

187439,91 грн. до 01 серпня 2015 року;

187439,91 грн. до 01 вересня 2015 року;

187439,91 грн. до 01 жовтня 2015 року.

Стягнути з Фермерського господарства «Весна» (75033, Херсонська область, Білозерський район, с. Микільське, 121 кілометр дороги Одеса-Мелітополь-Новоазовськ; ідентифікаційний код 24110271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 31320991) - 1120,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Інвест» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, Амур-Нижньодніпровський район; ідентифікаційний код 34985654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросфера» (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 31320991) - 1120,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

Доручити господарському суду видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 15.09.2015.

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді: Л.М. Білецька

Т.А. Верхогляд