Постанова

від 31.08.2015 по справі 910/13047/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р. Справа№ 910/13047/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Синиці О.Ф.

при секретарі Вороні В..В.

представники сторін:

позивача: Бондар О.Б. - представник за довіреністю № 08-248/15 від 31.12.2014 р.;

відповідача: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "СПРІНТЕР ФУДС"

на рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2015

у справі № 910/13047/15 (головуючий суддя: Пукшин Л.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТУРЕ"

до Приватного підприємства "СПРІНТЕР ФУДС"

про стягнення 159 341,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі № 910/13047/15 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 159 341 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3186 грн. 82 коп.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Приватне підприємство "СПРІНТЕР ФУДС" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та залишити позов без розгляду.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, а досліджені судом видаткові накладні не можуть бути підтвердженням отримання товару, оскільки не доведено, що вони підписані саме уповноваженими особами відповідача.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного підприємства "СПРІНТЕР ФУДС" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф, Шевченка Е.О.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2015р., у зв'язку з перебуванням суддів Синиці О.Ф. та Шевченка Е.О. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13047/15 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Ткаченко Б.О., Шипко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 31.08.2015.

26.08.2015 позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, оскільки доводи, зазначені у скарзі, не відповідають фактичним обставинам справи.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Шипка В.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/13047/15 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: , Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.

31.08.2015 відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням УДППЗ "Укрпошта" про вручення ухвали суду уповноваженій особі відповідача 06.08.2015.

З метою не порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника відповідача.

31.08.2015 представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, просив відмовити у її задоволенні та залишити оскаржуване рішення без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

01.08.2011 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТУРЕ", як постачальником, та відповідачем - Приватним підприємством "СПРІНТЕР ФУДС" було укладено договір № 01/08 поставки товару (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору за цим договором постачальник зобов'язується постачати продукцію торгової марки "ТАТО" (далі - товар) з необхідними супроводжувальними документами та передавати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

У пункті 2.2. договору встановлено, що поставка товару покупцю здійснюється постачальником на умовах СРТ (відповідно до міжнародних правил "Інкотермс" у редакції 2011 р.).

Приймання-передавання товару за кількістю та якістю здійснюється за участю повноважних представників постачальника і покупця. Після підписання акту приймання-передачі та/або здійснення запису на товарно-транспортній накладній про прийняття-передачу товару обома сторонами, претензії щодо кількості товару не мають правових наслідків (п. 4.1. договору).

У пункті 5.1. договору сторони визначили, що ціни на товар визначаються при кожній поставці окремо згідно з поточним прасом на товар постачальника, погоджується сторонами у замовленні і вказується у відповідних накладних на відпуск товару покупцю.

Згідно з п. 5.4. договору покупець сплачує 100% вартості кожної окремої отриманої партії товару протягом 90 календарних днів з моменту отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.п. 10.1., 10.4. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 р. дія договору автоматично продовжується ще на один рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом одного місяця до закінчення терміну дії договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за період з 16.07.2014 по 11.12.2014 р. на загальну суму 169 341,00 грн, що підтверджується видатковими накладними, № 1653 від 16.07.2014 на суму 23032,80 грн; № 1695 від 24.07.2014 на суму 3802,80 грн; № 1720 від 31.07.2014 на суму 12682,20 грн; № 1765 від 07.08.2014 на суму 37450,80 грн; № 1789 від 12.08.2014 на суму 13437,00 грн; № 1840 від 20.08.2014 на суму 9376,80 грн; № 1866 від 27.08.2014 на суму 16435,80 грн; № 1894 від 03.09.2014 на суму 631,20 грн; № 1914 від 10.09.2014 на суму 1262,40 грн; № 1933 від 17.09.2014 на суму 3561,60 грн; № 11996 від 01.10.2014 на суму 3848,00 грн; № 2025 від 08.10.2014 на суму 1965,60 грн; № 2103 від 23.10.2014 на суму 6511,20 грн; № 2143 від 30.10.2014 на суму 4789,80 грн; № 2163 від 05.11.2014 на суму 4063,20 грн; № 2200 від 12.11.2014 на суму 8023,80 грн; № 2237 від 21.11.2014 на суму 4704,60 грн; № 2261 від 26.11.2014 на суму 4868,40 грн; № 2287 від 04.12.2014 на суму 3970,20 грн; № 2309 від 11.12.2014 на суму 4921,80 грн. Видаткові накладні представниками сторін обох сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств.

В порушення умов договору відповідачем було оплачено товар на суму лише у сумі 10000,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 159341,00 грн (169 341,00 грн - 10 000,00 грн).

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд прийшов до висновку, що заявлена до стягнення сума є обґрунтованою, підтверджена належними доказами і підлягає стягненню в судовому порядку.

При цьому судом вірно встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.4. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з даними висновками суду першої інстанції, оскільки підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Доводи відповідача про недоведеність підписання видаткових накладних уповноваженими представниками відповідача, спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема актом звіряння взаємних розрахунків за період 4 квартал 2014 року, дати поставки і суми у якому відповідають видатковим накладним. Акт звіряння з боку відповідача підписаний головним бухгалтером Тереля О.В., підпис якого скріплений печаткою товариства.

Посилання скаржника на неповідомлення його про дату та час розгляду справи також не відповідають дійсності, оскільки матеріали справи містять поштове повідомлення УДППЗ "Укрпошта" про вручення йому 28.05.2015 року ухвали суду про порушення провадження у справі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 17.06.2015 у справі №910/13047/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "СПРІНТЕР ФУДС" - без задоволення.

2. Справу № 910/13047/15 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

О.Ф. Синиця