Постанова

від 09.09.2015 по справі 910/13283/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2015 р. Справа№ 910/13283/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін: від позивача - Решоткін Ю.М.,

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд»

на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015р.

по справі №910/13283/15 (суддя - Паламар П.І.)

за позовом приватне підприємство «Будівельні технології плюс»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрсперегіонбуд»

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржника грошового зобов'язання, ціна позову 118 511,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2015р. позов задоволено повністю. Позов приватного підприємства «Будівельні технології плюс» задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» на користь приватного підприємства «Будівельні технології плюс» 88 309,64 грн. боргу, 23 225,43 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 529,86 грн. три проценти річних з простроченої суми, 6 446,60 грн. пені, 2 370,24 грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015р. у справі №910/13283/15 і прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. враховуючи перебування судді Пашкіної С.А. у відпустці, змінено склад колегії та сформовано колегію у складі: головуючий суддя Чорна Л.В., судді Кропивна Л.В. та Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.09.2015р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015р. по справі №910/13283/15 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Приватне підприємство «Будівельні технології плюс» заперечує проти апеляційної скарги, з підстав викладених у письмовому відзиві.

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника у відрядженні.

Представник позивача заперечує проти відкладення.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Таким чином, відповідач не позбавлений права направити інших представників в судове засідання.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

08.08.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецрегіонбуд» (Замовник) та приватним підприємством «Будівельні технології плюс» (Субпідрядник) укладено субпідрядний договір № 08/08, за умовами якого Субпідрядник за завданням Замовника зобов'язався виконати роботи з ін'єктування опор залізничних мостів (парна/непарна колія) на 38 км ПК 7 дільниці Фастів-Миронівка загальною вартістю 682 524,65 грн., а останній - прийняти та оплатити ці роботи на умовах договору. /а.с. 7/.

Згідно п.п. 3.1.1, 3.1.1, 3.7 договору замовник залишає за собою право здійснити авансовий платіж в розмірі 30 % договірної ціни шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника. У такому випадку, підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання необхідних для виконання робіт матеріальних ресурсів. Погашення авансу здійснюється шляхом зарахування 30 % вартості фактично виконаних та прийнятих робіт. Остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті замовник проводить з субпідрядником протягом 30-ти днів після розрахунку замовником.

Згідно з умовами п. 3.2 договору вартість фактично виконаних робіт визначається на підставі актів форми КБ-2В, КБ-3.

Строк дії договору відповідно до умов п. 12.3 договору встановлений з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 р., № 2 за вересень 2014 р., атом № 5 від 30 вересня 2014 р., та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень та вересень 2014р. позивачем виконано роботи на загальну суму 682 058,98 грн. /а.с. 13, 14, 19, 20, 24/.

За виконанні роботи відповідач розрахувався частково на суму 593 749,34грн.

Листом №6 від 19.02.2015р. приватне підприємство «Будівельні технології плюс» надіслало на адресу ТОВ «Укрспецрегіонбуд» акт звірки взаєморозрахунків стонам на 10.02.2015р. на спірну суму. /а.с. 25/. Лист разом із актом звірки надіслано на адресу відповідача, що підтверджується копією фіскального чеку та поштового повідомлення про вручення. /а.с. 27/.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

За статтею 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.6. договору сторони передбачили, що за порушення термінів оплати договору, Замовник сплачує Субпідряднику пеню у розмірі 0,1% від суми прострочення оплати договору, за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов'язання.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд приходить висновку про обґрунтованість даної вимоги.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги документально обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

За наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд доходить до висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015р. у справі №910/13283/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2015р. у справі №910/13283/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/13283/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова